6 грудня - це День не лише створення новітньої армії 1991 року!
На початку грудня 2021 р. на кафедрі управління та освітніх технологій, у рамках студентського наукового гуртка «Методологія та методика наукових досліджень», керівник професор Журавська Н.С., відбувалася онлайн – зустріч учасників гуртка. Н.С. Журавська привітала присутніх зі Святом Збройних сил України та наголосила, що 6 грудня 1919 року - це початок однієї зі славетних сторінок української армії - Першого зимового походу Дієвої армії УНР!
Катерина Мелікова нагадала присутнім, що 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про військові формування в Україні», якою визначила: «підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до створення Збройних Сил України». Фактично цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України, як важливого інституту держави і невід’ємного елемента її воєнної організації.
Василь Костинюк у своєму виступі зазначив, що восени – взимку 1991 року було підготовлено важливі документи, що стали нормативно-правовою базою формування Збройних Сил України. 11 жовтня Верховна Рада України затвердила Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України. Концепція визначала, що Збройні Сили України складаються з трьох видів: Сухопутні війська (Війська наземної оборони), Військово-Повітряні Сили і Сили Протиповітряної оборони (Війська повітряної оборони), Військово-Морські Сили.
Олена Спільник акцентувала увагу на реформування Збройних сил України: «У 2015 році була затверджена програма Україна-2020 та оновлена редакція Стратегічного оборонного бюлетеня України. Згідно з даними документами, була розроблена нова оборонна політика, що передбачала збільшення фінансування оборонної сфери країни, реформування і функціональну оптимізацію всіх підрозділів ЗСУ, а також приведення української армії у відповідність стандартам НАТО до 2020 року. Трансформацію військового управління у Збройних силах України планувалося завершити до кінця 2020 року. Суть реформи полягала у чіткому поділі повноважень між органами військового управління, які займаються розвитком, підготовкою і забезпеченням (генеруванням) Збройних сил, та тими, які здійснюють застосування військ. За принципами країн НАТО оборонне відомство як орган центральної влади має здійснювати демократичний цивільний контроль над Збройними силами, ресурсне забезпечення армії, а також визначати оборонну політику, а Генеральний штаб - реалізовуватиме її. Українська армія перейшла на нову систему управління, буде підібраний новий фаховий особовий склад в оновлені структури».
Підводячи підсумки виступів представників студентського наукового гуртка «Методологія та методика наукових досліджень», Н.С. Журавська наголосила: «У цей день ми схиляємо голови перед пам’яттю героїв, які віддали своє життя за Україну. Їх подвиг житиме вічно і слугуватиме взірцем чесного й самовідданого служіння Вітчизні!».
