Німецько-український агрополітичний діалог (АПД) інформує про європейський досвід організації сільськогосподарських товаровиробників

22 листопада 2019 року
   18 листопада в Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП) для студентів факультетів аграрної економіки та менеджменту за підтримки проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД) було проведено лекцію на тему «Організації виробників – вивчення прикладів ЄС та регіонального досвіду». Міжнародним досвідом у сфері утворення та розвитку організацій виробників поділився пан Вальдемар Сохачевський, віце-президент Польської Національної агенції з аграрного маркетингу та експерт з питань аграрних ринків Варшавської фондової біржі.
    Пан Сохачевський представив європейські підходи до регулювання утворення та розвитку організацій сільськогосподарських товаровиробників (ОСТ), досвід створення подібних об’єднань в Польщі та Молдові, а також окреслив виклики та перспективи, перед якими наразі стоїть Україна в контексті європейської інтеграції. Експерт відмітив, що на шляху Євроінтеграції Україна не повинна втрачати часу і має активно розвивати ланцюжки створення доданої вартості у виробництві. Одним із інструментів для цього є сприяння створенню організацій сільськогосподарських товаровиробників. Важливими перевагами цих організацій, що можуть бути створені як різні юридичні особи (кооперативи, ТОВ, спілки тощо), є можливість формувати більш консолідовані партії продукції вищої якості, запроваджувати у себе системи контролю якості та безпечності, та отримувати завдяки цьому більшу ціну за свою продукцію. Таким чином, ОСТ мають стабільнішу позицію на ринку та розраховують на кращі умови відпереробників та представників торгівельних мереж.
 
 
    Передумовою для роботи ОСТ є відповідне дієве законодавство. Саме в ньому зазначаються вимоги та привілеї потенційних членів організації. Пан Сохачевський наголосив, що законодавством може передбачатися надання підтримки на покриття адміністративних витрат при створення організації в самому початку її діяльності, а також додаткова підтримка протягом перших кількох років роботи (5 років в Польщі), як частка від фінансового результату. Дуже важливо в законодавстві визначити відповідні джерела фінансування підтримки. Для цього можна передбачити створення спеціального фонду – наприклад, Фонд реструктуризації та інновацій і розвитку сільської місцевості, за прикладом Польщі – гроші до якого будуть відраховуватися, наприклад, з оренди державних земель, податку на продаж аграрної продукції тощо.
     Експерт також розповів про історію виникнення прямих дотацій на гектар в Євросоюзі, які складають біля 260 євро та були запроваджені 1992 року, в результаті значної реформи аграрної політики та підходів до підтримки аграрних товаровиробників. Пан Сохачевський підкреслив, що фермери в ЄС та в Україні знаходяться в різних умовах, зокрема, що стосується великих коштів, які щорічно виділяються Євросоюзом на підтримку аграріїв, відповідно, в Україні не треба зволікати, слід виявляти власні конкурентні переваги, покращувати стандарти якості та безпечності продукції, а також розбудовувати переробку, зокрема із залученням організацій товаровиробників, аби бути конкурентоспроможними з європейськими колегами.
 
Тетяна Балановська,

професор кафедри менеджменту ім. проф.Й.С. Завадського 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook