Нанотехнології в рослинництві, діяльність Бережанського агротехнічного інституту та реалізація програми розвитку «Голосіївська ініціатива 2020» у наступному році – у центрі уваги вченої ради

28 листопада 2018 року

     28 листопада відбулося засідання вченої ради університету. Перед початком розгляду питань порядку денного ректор Станіслав Ніколаєнко вже традиційно розпочав з вручення нагород.

 

     Про підсумки діяльності за листопад та поточні завдання університету коротко поінформував ректор Станіслав Ніколаєнко. Місяць був багатим на події. Зокрема, цього року День відкритих дверей вперше пройшов восени. На цей крок пішли з тим, щоб вже зараз зорієнтувати якомога більше молодих людей, які саме предмети обирати для ЗНО з тим, щоб мати змогу вступити на навчання у наш виш. Уже працюють підготовчі курси, і колективам всіх факультетів та ННІ потрібно активно включатися у профорієнтаційну роботу.

     Місяць був багатий на свята: на нашій базі Київська область святкувала День працівника сільського господарства, своїх аграріїв вітав і університет, яскраво пройшов Міжнародний день студента (відзначено 366 кращих студентів), «Пісенні баталії» та багато інших.

     Зараз фокусуємося на підготовці до екзаменаційної сесії, яка стартує 17 грудня, випуску магістрів (1818 – стаціонару, 1300 – заочної форми навчання). Ще одне актуальне питання: введення воєнного стану у десяти областях України, яке зачепило і відокремлені підрозділи НУБіП – Ніжинські агротехнічні інститут і коледж, табір відпочинку «Академічний». Для них вже підготовлені відповідні накази. Потрібно бути уважними і кожному з нас: обов’язково мати при собі посвідчення особи з фотокарткою, більше уваги приділяти безпеці.

     З науковою доповіддю «Нанотехнології – нові виклики та можливості в рослинництві» виступила завідувач кафедри рослинництва Світлана Каленська. Населення планети зростає і йдеться до того, що вже в найближчій перспективі людство не зможе забезпечити свої потреби, зокрема у продуктах, яка за прогнозами зросте на 35%. Тільки за рахунок селекції рівень урожайності зріс майже вдвічі (порівняно з 60-ми роками минулого століття). Але цього недостатньо. Найперспективнішим напрямом тут є нанотехнології. Вони є настільки новими, що відкривають перед людством фантастичні перспективи, адже дають можливість маніпулювати речовиною на рівні атомів. Приміром деякі компанії працюють вже навіть над створенням нанороботів, які виготовлятимуть органічну продукцію без участі рослин і тварин.

     У нашому університеті над застосуванням нанотехнологій у вирощуванні рослин працюють з 2008 року. Перші дослідження завершилися отриманням авторського патенту і дали багато нових результатів. Зараз вчені вишу займаються управлінням формування польових культур за поліфункціональної дії хелатних нанодобрив. Останні, крім іншого, ніяким чином не шкодять грунтам. А дослідження, які проводяться у польових умовах, зокрема в Агростанції, показують дуже перспективні результати.

     Професор Микола Стародуб спинився на токсичності наночастинок, про яку багато говорить світова наукова спільнота, і як її обійти. Світлана Каленська підтвердила: дійсно, ця проблема турбує всіх, але без належних досліджень дати якісь достовірні відповіді неможливо. Так само це, свого часу, було з ГМО. Директор УЛЯБП АПК Валерій Ушкалов поцікавився, чи відповідає чинна система оцінки засобів захисту рослин викликам, які ставить застосування нанопрепаратів? Знову ж таки, тут потрібно проводити дослідження, причому довготривалі, фокусуючись на післядії, певна доповідач. Ця сфера, безумовно, потребує розробки нових нормативних документів. Наприклад у Європі їх вже розроблено більше двох десятків. Питання собівартості такої продукції підняв професор Андрій Мартин. Доповідач зазначила: собівартість нанотехнологічної продукції якраз буде невелика. А те, що поки що бізнес так широко їх не використовує зумовлено відсутністю промислових потужностей.

     Про роботу відокремленого підрозділу НУБіП «Бережанський агротехнічний інститут» з виконання Закону України «Про вищу освіту» щодо підвищення якості підготовки фахівців, організації навчально-виховної роботи та розвитку матеріально-технічної бази доповів його директор Мирон Жибак. Наступної весни навчальний заклад святкує своє 60-річчя. Сьогодні на трьох його факультетах навчаються більше 1300 студентів за 6 спеціальностями ОС «Бакалавр» і 4 – «Магістр» (у минулому році 41 бакалавр вирішив продовжувати навчання у магістратурі рідного інституту). На 11 кафедрах працюють майже 90 науково-педагогічних працівників, у т.ч. 8 докторів і 53 кандидати наук, у цьому році захищено одну кандидатську дисертацію, готуються до захисту ще дві. У інституті велику увагу приділяють якості освітнього процесу (рівень знань студентів постійно моніториться), постійно проходять наукові заходи, до яких залучаються і студенти. Виховна робота не менш активна, зокрема у фестивалі «Голосіївська весна» аматори зайняли перше місце серед відокремлених підрозділів НУБіП.

     Співдоповідач проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша проаналізував позиції Бережанського АТІ серед відокремлених підрозділів університету. Так, і за контингентом і за кількістю освітніх програм, він впевнено займає третє місце і показує позитивну динаміку. Він також навів результати опитування педагогічного колективу інституту: 55% респондентів відчувають позитивні зміни, а гарні умови для розвитку – 58%, 62,5 % – задоволені ставленням адміністрації. Серед студентів 96% опитаних задоволені якістю навчального процесу, більшість планують продовжувати навчання в університеті.

     Ще один співдоповідач – директор ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження Володимир Козирський – відзначив гарний клімат у колективі і робочу атмосферу.

     Підсумовуючи, Станіслав Ніколаєнко зазначив: колектив на марші, є позитивні зрушення, є і моменти, над якими ще потрібно працювати. Вчена рада схвалила роботу Бережанського агротехнічного інституту.

     Про виконання плану заходів щодо реалізації програми «Голосіївська ініціатива – 2020» на 2018 рік та затвердження плану заходів щодо реалізації програми «Голосіївська ініціатива – 2020» на 2019 рік доповів Сергій Кваша. Показово, що із 117 запланованих кроків з поліпшення життя університету реалізовано 132 – це говорить про те, що програма змінюється і доповнюється, залежно від змін, які диктує саме життя. Та нагадав: детально ознайомитися з інформацією можна на офіційному сайті університету. Серед планів – продовження співпраці з Великою Хартією Університетів, збільшення кількості викладачів, які можуть викладати англійською мовою, збільшення кількості публікацій у міжнародних наукометричних базах і багато іншого. Деякі завдання принципово нові, тож доповідач закликав долучатися до обговорення.

     Очільник університету наголосив: ми повинні більше зосередитися на соціальному благополуччі студентів і викладачів. Стосовно останніх, це виділення коштів на перепідготовку кадрів, вивчення іноземної мов, преміювання. Тут же мова йде і про житло, енергозбереження тощо. Ще одне зауваження стосувалося відкриття нових спеціальностей: тут потрібно вести ретельну підготовку, зокрема і стосовно належної матеріально-технічної бази. Що стосується існуючих лабораторій, то їхня модернізація буде продовжуватися.

     Вчена рада схвалила план заходів щодо реалізації програми «Голосіївська ініціатива – 2020» на 2019 рік з врахуванням тих пропозицій, які ще надійдуть. А також затвердила рекомендації навчально-методичної ради, які озвучив Сергій Кваша.

     Вчена рада розглянула до затвердження проект Правил прийому на навчання до НУБіП в 2019 році (доповідач – відповідальний секретар приймальної комісії Лідія Гончарук).

     За результатами таємного голосування про обрання за конкурсом на заміщення посад вчена рада затвердила завідувачів кафедр Інну Савицьку (філософії), Юрія Марчука (ботаніки, дендрології та лісової селекції), Олену Колесніченко (ландшафтної архітектури та фітодизайну), Андрія Білоуса (таксації лісу та лісового менеджменту), професорів Володимира Гриба (лісівництва), Олександра Гірса (таксації лісу та лісового менеджменту), Сергія Поповича (кафедра ландшафтної архітектури та фітодизайну), Бориса Якубенка (кафедра ботаніки, дендрології та лісової селекції), Ростислава Тарасенка (кафедра соціальної роботи та інформаційних технологій в освіті), Віктора Несвідоміна (кафедра нарисної геометрії, комп’ютерної графіки та дизайну) та вчені звання ряду науковців університету.

 

Ірина Білоус

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій