Декларація про державний суверенітет України – перша цеглина Української Незалежності

16 липня 2018 року
 
28 років тому, 16 липня 1990 року Верховна Рада Української радянської соціалістичної республіки ухвалила текст «Декларації про державний суверенітет України». 
 
Ця подія стала визначальною на шляху України до здобуття повної Незалежності та звільнення від панування тоталітарної комуністичної влади. «За» документ віддали свої голоси 355 народних депутатів, що представляли різні політичні сили – Комуністичну партію, Народний рух України, Українську республіканську партію, Партію демократичного відродження України – не зважаючи на ідеологічні розбіжності, змогли дійти важливого компромісу – оголосити про суверенітет, територіальну неподільність та гарантування головних громадянських, політичних, економічних, культурних прав мешканців України усіх національностей.
 
Проголошення Декларації про державний суверенітет стало свідченням невідворотності прагнення народу України до державної незалежності та побудови вільної та демократичної країни. Сотні років, що Україна перебувала під імперською владою довели: нація виборола право на самовизначення та самостійний розвиток.
 
Статті Декларації про державний суверенітет України окреслюють основні засади державності: інститут громадянства, пріоритет власності держави на усі багатства, надра та промислові об’єкти господарства, власні Збройні сили та служби держбезпеки. Цим закладалися основи незалежної економічної та фінансової системи, створювалися підвалини армії та Служби безпеки України.
 
Не менше значення мали принципи зовнішньої політики, що закладені у Декларації. Українська дипломатія отримала зміст своєї практичної діяльності задля проведення миролюбної політики та гарантування миру та безпеки у всьому регіоні Східної Європи та Балто-Чорноморському басейні. 
 
Декларація про державний суверенітет відкрила подальший шлях для прийняття визначальних документів української Незалежності – Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та Конституції України, що була ухвалена 28 червня 1996 року. Сьогодні, можна впевнено констатувати, що подія 28-річної давнини – це той необхідний ґрунт, який гарантував сам факт створення сучасної Української державності.
 
Не зважаючи на усі труднощі, що спіткали Україну у сьогоденні, досвід та практика українського державотворення доводить, що шлях, обраний Україною 28 років тому – є єдиним вірним, а усі перешкоди – необхідні, хоча й гіркі, випробування, що будуть подолані та зроблять невідворотними перемогу та добробут усіх громадян нашої країни.
 
Олександр Севастьянов, 
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук
 

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)