Випускник школи Олександр Величко з Полтавщини: «Обрав НУБіП, щоб здобути якісну освіту з бджільництва для продовження сімейної справи»

     Знайомлячись з бажаючими навчатися в НУБіП України за напрямом «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» ми помітили, що серед них переважну більшість складають абітурієнти, які свідомо обирають майбутню професію. Більшість з них переймають її від батьків, друзів, а також керуючись власним прагненням займатись аграрним бізнесом. Саме таким хлопцем виявився Олександр Величко з Миргорода.

– Будь ласка, розкажи коротко про себе.
     – Мені нині майже 18 років, мої батьки працьовиті, творчі люди, які обрали в своєму житті щось спільне і, разом з тим – протилежне. І мама – Юлія Анатоліївна і тато Сергій Миколайович зростали у родинах селян, але окрім любові до землі, їм полюбилась музика. Обоє закінчили музикальну школу, мама по класу фортепіано (до речі, зараз вона викладає у музичній школі), а тато – баяна. А я обрав скрипку і навіть став лауреатом кількох обласних і регіональних конкурсів. Та моє захоплення музикою не заважало навчатися у школі з поглибленим вивченням англійської мови.

– То, мабуть логічно було б вступати до вишів, де готують філологів чи до консерваторії…
     – Можливо, але у нашій родині по батьківській лінії аж до прапрадідів всі традиційно займалися бджільництвом. Свого часу бджоли перебороли і в мого батька любов до музики. І він змалечку брав з собою мене. Пам’ятаю перші укуси (як же без них), аромат і смак меду, запах гнізда бджіл. Але найбільше мене приваблює у цих комахах їхня загадковість у поведінці, відданість (аж до самопожертви) сім’ї, працездатність. За ними можна спостерігати годинами і працювати з насолодою.

– Звідки дізнався про НУБіП України?
     – Тут все просто – спрацював сімейний принцип передачі інформації. Мій батько навчався тут на бакалавраті та магістратурі за напрямком «Технологія виробництва продукції тваринництва». І він досі переконаний, що це найкращий університет в Україні, особливо стосовно підготовки майбутніх фахівців зі спеціалізації «Бджільництво».

– Вже маєш якісь великі життєві плани?
     – Спочатку необхідно здобути якісну освіту. Адже, незважаючи на те, що наша пасіка нині нараховує 600 бджолиних сімей і практичний досвід у цій царині маємо неабиякий, все ж багато чого не знаємо. Саме за цими знаннями я і йду до університету.

Розмовляв професор
кафедри конярства і бджільництва
Валерій Броварський