Успіху досягають лише справжні майстри своєї справи: роздуми після виїзного заняття зі студентами-енергетиками на виробництві

     Виїзні заняття давно прижилися в нашому університеті. Вони тісно поєднують дослідження в аудиторіях з реальним станом справ на виробництві. Цього разу ми скористалися пропозицією одного із керівників сучасного підприємства, стратегічного партнера університету ПАТ «Комбінат «Тепличний».

    І ось нещодавно бакалаври напряму підготовки «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» відвідали одне із найсучасніших підприємств із виробництва овочів. Площа закритого ґрунту ПАТ «Комбінат «Тепличний» складає 45 га, її обслуговують близько 800 працівників. На підприємстві використовується високотехнологічне обладнання для вирощування овочів, впроваджені енергоощадні технології, на високому рівні знаходиться культура виробництва. Підприємство уже вкотре підтверджує своє визнання, отримуючи сертифікат Global GAP, що є міжнародним визнанням не лише якості продукції, але й всього процесу виробництва!

     Слухачами цього заняття були студенти 2-го курсу скороченого терміну навчання. Всі вони – випускники коледжів, отже свою майбутню професію обрали майже безпомилково. Окрім цього, вони мали можливість порівняти підприємство за рівнем автоматизації, і загалом рівнем організації виробництва із іншими. Адже вони вже знайомі з агротехнічним, і політехнічним, і індустріальним, і комунальним господарствами. І всіх їх єднає одне – автоматизація. 

     Заступник голови правління ПАТ «Комбінат Тепличний» Євгеній Чернишенко надзвичайно просто показав місток між виробництвом і наукою, адже у минулому сам випускник факультету автоматизації сільськогосподарського виробництва, нині член Ради роботодавців інституту, а в останні роки ще й голова Державної екзаменаційної комісії, тож знає проблеми і науки, і освіти і виробництва та докладає чималих зусиль для їх вирішення.

    Будь-яка автоматизація буде успішною, якщо проектант чітко володіє тонкощами технологічного об’єкта керування. Першою базою (аудиторією) було обрано теплицю висотою 7 метрів, що змонтована за останнім «криком» високотехнологічного обладнання. Саме цим азам присвятили своє практичне заняття Ю.Г. Шурига (до речі теж випускник університету) і К.М. Гончар, які детально розповіли про вирощування розсади, переміщення її у виробничі цехи і створення необхідних умов для отримання високих врожаїв. А вони і справді вражаючі – 65 кг помідорів із одного квадратного метра!
     Під час дискусії сформулювали і домашнє завдання – розробити автоматизовану систему обліку робочого часу технолога. Хоча подібна система вже діє на виробництві, вона потребує ретельного удосконалення. 

       Була акцентована увага студентів і на тому, що при вирощуванні томатів використовується лише біологічний захист, тобто працює ланцюжок «заєць – вовк». І за розвитком цих популяцій ведуть ретельний контроль фахівці із захисту рослин.

     Енергетика в роботі такого підприємства відіграє ключову (майже вирішальну роль), оскільки при вартості газу на сьогоднішній день в 11 тисяч гривень за 1000 кубічних метрів, споживання на 45 га справді вражаюче. Студенти стали свідками того, як за добу в одному лише котлі згорає 1 млн гривень. 

     Про інші енергетичні установки цеху приготування розчинів, котельної, цеху водопідготовки, їх системи автоматики детально розповів випускник факультету електрифікації і автоматизації сільського господарства, головний енергетик підприємства П.З. Левчук. Ознайомилися студенти також із роботом, який проводить обробіток технологічних приміщень перед посадкою нового матеріалу.

      Для порівняння, продовжили свої заняття, у так званій «антрацитівській» теплиці (назва за місцем її виробництва), висотою лише 2,2 метра. І хоча студенти вперше на такому виробництві, зразу відчули суттєву різницю і пропонувати варіанти, для її модернізації.

     Апогеєм занять стало відвідання сортувального цеху площею 4 000 квадратних метрів. Це найбільший цех у Східній Європі. І тут уже автоматика на будь-які смаки. Це і автоматична мийка тари, і ідентифікація плода за кольором, і автоматичне оцифровування готової продукції, його упаковка і штабування на піддони… 

     Все це виконують автомати. А для цього потрібно провести дослідження об’єкта, змоделювати його, розробити алгоритми і створити програмне забезпечення. Саме з цим я звернувся до молоді, тим самим запропонувавши дорожню карту їхньої подальшої підготовки. 

      Закінчились заняття запрошенням студентів до їдальні підприємства, де їх пригостили смачним обідом, повірте мені, теж майстри своєї справи.

Володимир Решетюк,
доцент кафедри автоматики та
робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка