Травнева вчена рада: для досягнення мети маємо керуватися принципом рівнонапруженості

25 травня 2016 року

     25 травня відбулося засідання вченої ради університету. Перед її початком члени ради разом із представниками студентського самоврядування оглянули відремонтовані і реконструйовані університетські об’єкти. Першою адресою їх відвідин стали три новітніх лабораторії на факультетах механіко-технологічному і конструювання та дизайну, створені за сприяння провідних виробників сільськогосподарської техніки, до речі, членів рад роботодавців: Червона Зірка, KUHN і HARDI. На більше, ніж 1,2 мільйони гривень компаніями були профінансовані ремонти приміщень, їх умеблювання та оздоблення. Ще на два мільйони - буде поставлено техніки. Потім вчена рада відвідала Алею слави та ботанічний сад. Постаменти та погруддя видатним вченим аграрної науки, які працювали в університеті, виготовлені виключно за рахунок випускників, а облаштування ботсаду профінансували лісівництва та небайдужі підприємці. Студактив відвідав гуртожитки №10 та №11, де переконався, що завдання – поліпшити соціально-побутові умови у студентських гуртожитках, – попри фінансову скруту, реалізується. Лише за останніх кілька місяців практично замінено покрівлю 11-го гуртожитку, відремонтовано місця загального користування у 10-му. І це далеко не все. Своєї черги ще чекають й інші гуртожитки.

Изображение

Изображение

     Завершилася оглядова екскурсія – своєрідний звіт про зроблене за місяць – відвідинами реконструйованого конференц-залу, що в 79-й аудиторії першого корпусу.

     Відкриваючи засідання вченої ради, ректор університету Станіслав Ніколаєнко зазначив, що завдання увійти до п’ятірки кращих вишів – складне, але поволі реалізується. Підтвердження цьому – хоча б зміцнення матеріально-технічної бази, що відбулося буквально протягом місяця. Проте, зауважив ректор, окремі інститути та факультети ініціативніші, ніж інші. Хоча всі маємо працювати рівнонапружено. І ось чому. Фінансова ситуація сьогодні непроста. Надходження до спецфонду покривають трохи більше місячного фонду заробітної плати. За комунальні послуги, в силу підвищення тарифів, платимо тепер вдвічі більше. Тому змушені коригувати вартість навчання, бо можемо конкурувати з іншими якістю, чесністю, порядністю і глибоким знанням справи.

 

 

     Ректор нагадав вкотре про те, що День університету 27 травня, – це ще й іміджевий захід, на якому буде можливість налагодити співпрацю з гостями та прорекламувати спеціальності, факультети, інститути і виш в цілому.
    Станіслав Миколайович висловив переконання, що університет йде правильним шляхом і керівництво докладе всіх зусиль, аби відстояти держзамовлення, відбудувати третій корпус. Але для цього треба, щоб увесь колектив працював рівнонапружено, до чого й закликав аудиторію.

     Звіт, але вже про стан та перспективи розвитку відокремленого підрозділу університету «Бережанський агротехнічний інститут» представив увазі членів вченої ради його директор Василь Павліський. Він розпочав з короткої історичної довідки, а потім розповів, яким є інститут сьогодні. Протягом 2011-2015 років колектив вишу, зазначив доповідач, працював над удосконаленням наукової, навчальної, науково-методичної, науково-інноваційної, профорієнтаційної, культурно-виховної та інших видів робіт. Серед основних досягнень він назвав ліцензування чотирьох спеціальностей освітнього ступеня «Магістр», за рахунок чого і збільшився контингент студентів денної форми навчання. Якісних змін зазнав і кадровий склад. Так, інститут поповнився 11-ма кандидатами наук. За п’ять років зросла кількість лабораторій, обладнано мультимедіа дев’ять аудиторій. Крім цього, переоснащено робочі місця та додатково придбано комп’ютери. Тож тепер показник забезпеченості становить один комп’ютер на три студенти.

    Наукові дослідження в інституті проводяться у напрямах біогазових технологій та інших відновлювальних джерел енергії. Міжнародна діяльність представлена співпрацею з навчальними закладами, науково-дослідними установами та фірмами Австрії, Німеччини, Данії, Швейцарії, Польщі, стажуванням за кордоном. На перспективу – розширити її географію шляхом укладення відповідних угод з установами країн Прибалтики, Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, Болгарії. Серед проблем Василь Павліський назвав, передусім, зменшення контингенту студентів заочної форми навчання.

    Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша поцікавився, чим обумовлений низький рівень заповнення ліцензійних обсягів в інституті та як колектив планує вирішити це питання? Причина, на думку доповідача, – закриття 12 консультативних пунктів, через які залучали абітурієнтів. Вирівняти ситуацію допоможуть постійнодіючі курси з підготовки до ЗНО, проведення днів відкритих дверей, профорієнтації у сільських школах та профтехучилищах, майстер-класів для школярів на базі лабораторій інституту.

     Декан факультету конструювання та дизайну Зіновій Ружило зауважив, що випускники інституту практично не продовжують навчання в університеті. А ректор Станіслав Ніколаєнко звернув увагу на обмеження щодо підготовки магістрів у відокремленому підрозділі, якщо така ведеться у базовому закладі.

Изображение

     Начальник відділу регіонального розвитку, дистанційної освіти та заочного навчання Олег Єресько зазначив, що інститут у цілому справляє позитивне враження, але є проблеми з морально-психологічним кліматом у колективі. Потім він традиційно представив результати анкетування щодо якості навчального процесу і створення належних соціально-побутових умов. Більшість студентів високо оцінили і те, й інше. Однак, за словами Олега Єреська, незважаючи на те, що інститут фактично має високий показник забезпечення комп’ютерами, студенти не задоволені інформатизацією навчального процесу. Доповідач також звернув увагу і на той факт, що вони мають низький рівень володіння іноземними мовами, хоча задоволені її викладанням. Серед пропозицій, що їх озвучив Олег Єресько, – збільшити контингент студентів і кількість вступників до університету з числа випускників інституту. Належить ще й запровадити систему постійного моніторингу якості освіти.

Изображение

     Директор ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження Володимир Козирський – куратор БАТІ – звернув увагу на послаблення співпраці інституту з базовим закладом, особливо останнім часом. Слід робити реальні кроки для зміцнення матеріально-технічної бази, адже тепер маємо конкурувати з усіма політехнічними вишами, додав він.

     Підсумовуючи, ректор Станіслав Ніколаєнко доручив обговорити рішення вченої ради університету в колективі і розробити план усунення недоліків із зазначенням термінів та відповідальних осіб.

     Наступне питання порядку денного стосувалося кадрових питань. Тож начальник відділу кадрів Микола Михайліченко проінформував про кандидатури на посади науково-педагогічних працівників університету і його відокремлених підрозділів. Зокрема, на посаду директора Бережанського агротехнічного інституту збори колективу рекомендували двох претендентів: нинішнього керівника Василя Павліського і Степанію Білик, яка представила своє бачення розвитку інституту в структурі НУБіП. Вона зазначила, що рішення діючої адміністрації інституту призвели до багатьох проблем. Претендент першочерговими завданнями вважає поліпшення морально-психологічного клімату в колективі, дотримання чинного законодавства з підготовки магістрів, недопущення скорочення контингенту студентів шляхом проведення профорієнтації. У планах – створити раду роботодавців закладу, проводити науково-дослідні роботи з продовольчого забезпечення регіону, залучати гранти. А ще – активізувати наповнення спецфонду.

     За результатами таємного голосування вчена рада обрала за конкурсом на посади директора ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» Василя Павліського, завідувачами кафедр терапії і клінічної діагностики – Віталія Костенка, патологічної анатомії – Наталію Шестяєву, мікробіології, вірусології та біотехнології – Тетяну Мазур, процесів і обладнання переробки продукції АПК – Юрія Сухенка, стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції – Владислава Сухенка, цивільного та господарського права – Олексія Піддубного, адміністративного та фінансового права – Володимира Курила, історії і політології – Сергія Білана, української та класичних мов – Наталію Кострицю, культурології – Ірину Майданюк, романо-германських мов і перекладу – Олександра Малихіна, іноземної філології і перекладу – Світлану Амеліну, технології деревообробки – Олену Пінчевську, біології лісу та мисливствознавства – Наталію Пузріну, лісової таксації та лісовпорядкування – Олександра Гірса, бухгалтерського обліку і аудиту – Євгенію Калюгу, оподаткування і страхування – Любов Худолій, економіки праці та розвитку сільських територій – Олександра Єрмакова, екобіотехнології та біорізноманіття – Миколу Патику, молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки – Миколу Стародуба, фізіології, біохімії рослин та біоенергетики – Ольгу Бойко, комп’ютерних наук – Беллу Голуб, професорами кафедр української та класичних мов – Василя Шинкарука, педагогіки – Любов Канішевську, інформаційних і дистанційних технологій – Олену Глазунову, комп’ютерних наук – Володимира Хиленка, патологічної анатомії – Бориса Борисевича.

     Традиційно вчена рада заслухала наукову доповідь. Цього разу йшлося про інтелектуальні електротехнічні комплекси для формування стратегій керування біотехнологічними об’єктами. Тож завідувач кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка Віталій Лисенко в рамках доповіді презентував загалу напрацювання його колективу. Актуальність обраного напряму, за його словами, пояснюється тим, що в сучасній Україні ефективне використання енергії стає справою національної безпеки. Не виключенням є і аграрний сектор, який формує третину ВВП. Наприклад, на птахофабриках у структурі собівартості продукції, що випускається, частка енергетичних витрат становить майже 20%, на тепличних комбінатах – до 80%, на грибних комплексах – до 50%. Тож пошуком оптимальних, адаптивних, інтелектуальних алгоритмів і побудовою відповідних систем з урахуванням біологічної складової для управління комплексами кафедра переймається вже не перший рік. І результати досліджень переконливо свідчать: використання таких комплексів дозволяє суттєво скоротити енергетичні витрати, забезпечуючи при цьому гарантовану якість продукції.

     Розроблені колективом кафедри інтелектуальні електротехнічні комплекси і системи науковці пропонують використовувати в теплицях, на птахофабриках, біогазових установках, при створенні єдиної національної шкали часу, конструюванні роботів для моніторингу станів рослинних насаджень, стану атмосфери в спорудах закритого ґрунту, тощо.

     Заявлена наукова доповідь викликала неабиякий інтерес присутніх, що засвідчило активне її обговорення. Ректор Станіслав Ніколаєнко поцікавився, наскільки цією темою цікавляться у світі. На що доповідач відповів: бурхливий розвиток спостерігається останні п’ять років. Результати досліджень наших вчених представлені на конференціях і в статтях журналів, що входять у SCOPUS.

     Директор УЛЯБП АПК Валерій Ушкалов зазначив про можливість реалізувати наукові розробки в теплицях у Чабанах. Пропозиція слушна, однак, зауважив Віталій Лисенко, самі споруди – це лише 20% вартості теплиць, решта –дороге обладнання.

     Радник ректора Дмитро Войтюк запитав, чи дозволяє зазначена система управління оцінити наявність нітратів, наприклад, в овочах. Лише стиглість, розмір плоду, оскільки оцінка якості продукції – це багатосторонній і комплексний процес, прозвучало у відповідь. На запитання про кількість комерціалізованих саме патентів, що адресував доповідачу професор Іван Ковальчук, Віталій Лисенко відповів: маємо два укладених договори.

     Про якість підготовки фахівців, розвиток матеріально-технічної бази та виконання програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива-2020» факультетом тваринництва та водних біоресурсів доповів його декан Вадим Кондратюк. Спочатку доповідач коротко схарактеризував факультет, його місію та структуру, професорсько-викладацький склад. Окремо зупинився на співраці з радою роботодавців факультету. Завдяки цьому, студенти мають можливість проходити практики, виробниче стажування в кращих вітчизняних переробних підприємствах. Серед здобутків у навчальній роботі декан назвав призові місця у студентських олімпіадах та конкурсі наукових робіт, що відбулися цієї весни. Науково-інноваційна діяльність ведеться за 22 темами, в т.ч. держбюджетними і госпдоговірними. Наукові кадри тут готують за 8 науковими спеціальностями. Діють 24 угоди про міжнародне співробітництво. Виховна робота проводиться інститутом наставників та в гуртожитку № 11, в якому у звітному році поліпшено соціально-побутові умови. Крім того, у першому корпусі з допомогою випускників і меценатів та благодійного фонду «Голосіївська ініціатива-2020» проведено капітальний ремонт у лекційній аудиторії № 87 та створено сучасний конференц-зал у 79-ій. Серед проблем Вадим Кондратюк виокремив поліпшення якості підготовки в англомовних групах, практичного навчання, енергозбереження. До резервів він відніс наповнення електронних навчальних курсів, профорієнтацію, збільшення надходжень до спеціального фонду, залучення міжнародних грантів.

     Декан механіко-технологічного факультету Ярослав Михайлович порушив питання функціонування лабораторії конярства. На що Вадим Кондратюк зазначив: лабораторія – в полі зору факультету, але навіть косметичний ремонт у ній потребує значних капіталовкладень і факультет самотужки з цим не впорається. До цього підрозділу прикута увага також керівництва університету. І ректор Станіслав Ніколаєнко запевнив, що спільними зусиллями наведемо там лад.

     Начальник навчального відділу Оксана Зазимко доповіла про перевірку факультету упродовж місяця. Враження членів вченої ради, які відвідували відкриті лекції, лабораторні заняття, – позитивні. Однак треба активізувати наповнення електронних навчальних курсів. Немає зауважень і до ведення веб сторінок факультету за виключенням кафедри гідробіології та іхтіології. Також вона звернула увагу на повторюваність з року в рік тематик магістерських робіт.

     Начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко відзначив позитивні зміни у науковій діяльності факультету. Однак, збільшити слід кількість науково-дослідних тематик, що фінансуються з бюджету, з огляду на те, що із шести наявних сьогодні, чотири завершуються. Особливу увагу слід зосередити на публікаціях в наукометричних базах та на ті кафедри, які не проводять наукових досліджень.

     Декан гуманітарно-педагогічного факультету Василь Шинкарук зазначив, що на факультеті на належному рівні ведеться організаційна, профорієнтаційна і виховна робота. Схвалення заслуговує і поліпшення матеріально-технічної бази. Плідною є й міжнародна діяльність. З 27 угод, що діють на факультеті, – чимало довгострокових. Однак слід удосконалити навчальні плани магістрів. Йдеться про вивчення ними дисциплін англійською мовою.

     Проректор з навчально-науково-виробничих питань і адміністративно-господарської діяльності Валерій Іщенко схвально відгукнувся про пророблені ремонтні роботи в аудиторіях та гуртожитку, закріпленому за факультетом.

     Підбиваючи підсумки, ректор наголосив на недопущенні і нетерпимості нестатутних відносин у національному дослідницькому університеті.
     Про роботу Спілки молодих вчених НУБіП України доповіла її голова Марина Галат. Спілка об’єднує молодих науковців, а їх сьогодні 778 осіб, в тому числі 4 доктори наук, 189 кандидатів наук, 466 аспірантів і 7 докторантів.

     Саме за ініціативи спілки разом із Радою аспірантів і студентським науковим клубом проведено ІІІ Міжнародну конференцію молодих вчених «Актуальні проблеми наук про життя і природокористування». З метою підвищення рівня володіння іноземною мовою для молодих вчених безкоштовно розпочав свою роботу розмовний клуб з англійської мови з Террі Еплінгом (США). Вже відбулися щотижневі заняття на гуманітарно-педагогічному, юридичному факультетах, факультеті ветеринарної медицини та в ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження. Започатковано інтелектуальну гру «Дебати». Молоді вчені були співорганізаторами «Фестивалю студентської науки».

     Вчена рада підтримала пропозицію ввести до її складу голову Спілки молодих вчених університету.
    Проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Вадим Ткачук представив зміни до оплати праці, регламентовані чинним законодавством. За його словами, вона зросте для науково-педагогічних працівників і не зміниться для обслуговуючого персоналу.

     Вчена рада підтримала пропозиції навчально-методичної ради НУБіП України, які представив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша, та рекомендувала до друку навчально-методичну літературу. Таку ж рекомендацію отримали наукові видання університету та монографії.

     

     На завершення ректор Станіслав Ніколаєнко звернув увагу вченої ради на продовження профорієнтаційної роботи, яку повинен проводити кожен викладач.

   

Ольга Наконечна,
Денис Рудень 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)