Функціонування полезахисних лісових смуг потребує зміни законодавчої бази

11 березня 2016 року

     11 березня в університеті розпочав свою роботу всеукраїнський круглий стіл, присвячений обговоренню правового режиму полезахисних лісових смуг. На запрошення організаторів – ННІ лісового і садово-паркового господарства, кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів, кафедри дендрології та лісової селекції, ГО «Незалежне експертне партнерство» – участь у ньому взяли науковці, викладачі, представники профільного міністерства, обласних державних адміністрацій, обласних управлінь лісового і мисливського господарства Держлісагентства України, Асоціації сільських і селищних рад, Асоціації фермерів, авторитетних ЗМІ та виробничники. Під час доповідей і фахової дискусії вони спробували знайти відповідь на нагальне запитання, хто реальний господар полезахисних лісових смуг? 

     Від імені 30-тисячного колективу університету загал привітав ректор Станіслав Ніколаєнко. Він зазначив, що тематикою круглого столу стало життєве питання, що стосується кожного, але, разом із тим, на сьогодні реального господаря лісосмуг немає. Причина – у державній невизначеності, земельній та адміністративній реформі. Власне це і змусило фахівців зібратися за круглим столом та звернутися до органів державної влади. Підсумком стане напрацювання відповідного звернення, тож нинішній захід поза увагою не залишиться, зазначив ректор. А значущість круглого столу ще раз підкреслює той факт, що проведені минулого року два саміти ООН були присвячені збереженню природи. Тож Станіслав Ніколаєнко закликав присутніх до діалогу та побажав усім плідної дискусії.

     Вітання продовжив директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида. Він наголосив, що проблема збереження лісосмуг є державною, адже ними вкриті близько півмільйона гектарів земель. А от питання їхнього підпорядкування залишається відкритим. Тому попрохав учасників бути відвертими та конкретними.

     Модератор заходу – завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Юрій Марчук – висловив сподівання, що круглий стіл отримає суспільний резонанс. І зауважив, що ми маємо визначитися врешті-решт, чи працюємо у світлі міжнародних конвенцій.

    

     Завідувач кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів Василь Юхновський розпочав з того, що Україна – батьківщина полезахисного лісорозведення. Він доводив, що лісосмуги позитивно впливають на мікроклімат, за рахунок утримання вологи, температурного режиму, захисту від суховіїв дозволяють збільшити врожайність зернових культур. Наукою обґрунтовано оптимальні параметри таких насаджень. І увесь цивілізований світ йде шляхом облямування полів лісосмугами. Однак після розпаювання маємо проблеми з бездоглядністю, засмічуванням тощо. Мало не щодня отримуємо інформаційні повідомлення про тотальне винищення насаджень та безконтрольну вирубку в комерційних цілях. Біда, що відповідальності за це, по суті, не несе ніхто. Але там, де дбайливий господар, зауважив доповідач, там усе доглянуте. Професор порушив питання дієвості законодавчих документів, що регламентують використання лісових смуг. Так, за роки незалежності прийнято низку законів, постанов, концепцій, проте ефективність їх виконання доволі низька. Та й пропозицій з удосконалення є багато, однак жодна з них детально не опрацьована, а тому не може лягти в основу прийняття рішення. Прикро, що мало уваги приділяється правовому режиму лісокористування, захисному лісорозведенню. Тому Василь Юхновський серед ключових позицій назвав потребу законодавчо визначити статус полезахисних лісових смуг та статус земель під ними. Крім удосконалення законодавчого поля, доповідач відзначив ще й необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців у цій галузі. 

    

     Дискусію розпочав представник департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України Віталій Степанюк. Він озвучив позицію свого відомства щодо заявленої проблеми. За його словами, питання підпорядкування лісосмуг порушувалося двічі на нарадах, тож доповідач зупинився на трьох варіантах його вирішення. Перший – провідна роль має належати органам місцевого самоврядування. Наступний – передати їх сільгоспвиробникам, але для цього слід створити економічні механізми, а не примус, мотивуючи це тим, що зазначені насадження підвищують урожайність. Останній – створення умов для притягнення до відповідальності осіб. Маємо зберегти лісосмуги та розвивати меліорацію, резюмував гість та запевнив, що міністерство, яке він представляє, готове до конструктивного діалогу.

    

    

     Наразі дискусія ще триває, за результатами якої буде напрацьоване відповідне рішення.

Ольга Наконечна
 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015