Міжнародний день студентів - з історії свята

 

 

  Слово «студент» уперше почали використовувати ще в стародавньому Римі. Так називали людей, які наполегливо працюють та навчаються, – усіх, хто займався пізнавальною діяльністю. У середньовічній Європі, починаючи з XII ст., «студентами» почали називати і викладачів, і учнів перших університетів. Лише згодом, з появою вчених звань у викладачів (магістр, професор), термін «студенти» закріпився лише за тими, хто навчався в університетах.

   Українські студенти як окреме явище фіксуються ще з XIV–XV ст., коли молоді люди вирушали навчатися з українських земель в італійські, французькі, польські та інші університети. Місцеве студентство виникає у XVI–XVII ст. з появою перших середніх і вищих навчальних закладів: Острозької академії, братських шкіл та Києво-Братської колегії (згодом – Києво-Могилянської академії). Так, у Львівській братській школі «спудеями», або «студентами», традиційно називали тих, хто не лише вчився, але й був учителем-репетитором.

  У XVII–XVIII ст. студенти Києво-Могилянської академії мали власне самоуправління (зокрема, два студентські братства), власну Конґреґаційну Благовіщенську церкву (збудовану для них Петром Могилою) й напрацювали низку власних свят та традицій. До останніх, зокрема, належали Благовіщення і Богоявлення. В Академії у ці дні студенти не навчалися і не працювали, хоча ці свята ще не можна було назвати аналогами сучасного дня студентства.

  Наприкінці XVIII – в ХІХ ст. на українських землях засновуються класичні університети: Львівський, Харківський, Київський, Одеський та Чернівецький. Тогочасними аналогами сучасного дня студента були урочисті заходи з нагоди закінчення навчального року і початку рекреацій – канікул – nmiu.org.

 

 

  Міжнародний день солідарності студентів, який відзначається в усьому світі щорічно 17 листопада, – яскраве тому підтвердження. Цей день приурочений до події, яка сталася колись в окупованій нацистами Чехословаччині. 28 жовтня 1939 р. студенти та викладачі празьких університетів вийшли на мирну демонстрацію в честь річниці утворення своєї історичної держави. Нацисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один зі студентів медичного факультету. Його похорон переріс у відкриту і масову акцію протесту.

  Почалися арешти. Зранку 17 листопада 1939 р., прагнучи придушити настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200 студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії фашисти закрили до кінця війни.

 

 

  Українська спільнота, відчуваючи глибоку солідарність з принципами демократії, з ініціативи студентської молоді, приєдналася до цієї міжнародної ініціативи і закріпила в своєму законодавстві День студента, що відзначається 17 листопада додатковим Указом Президента України від 16 червня 1999 р. № 659/99 – dilovamova.com.