Підсумки роботи ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – виклики сучасності»

22 вересня 2023 року
  20-22 вересня 2023 року на базі кафедри екології агросфери та екологічного контролю проведено ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію для студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – виклики сучасності».
  Захід проходив в дистанційному форматі, з метою обговорення та пошуку рішень актуальних проблем, пов’язаних із проблемами досліджень в cфері екології та охорони навколишнього середовища, природоохоронних технологій, екологічної безпеки, глобальних та регіональних екологічних проблем водного та наземного простору – як у теоретичному так і у практичному відношенні. Модератором засідання виступила доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю Світлана Паламарчук.
  У роботі конференції взяли участь більше 70 учасників, серед яких студенти, магістри та аспіранти закладів вищої освіти України: Вінницької академії неперервної освіти, Полтавського державного аграрного університету, Одеського державного екологічного університету.
  Конференція розпочала свою роботу о 10.00 год з вітального слова декана факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, доктора сільськогосподарських наук, професора Юлії Коломієць та заступник декана з наукової роботи, кандидата сільськогосподарських наук, доцента Валерії Бондарь, які побажали усім учасникам плідної праці, цікавих дискусій і нових знайомств на конференції.
 
  З привітальним словом виступила завідувач кафедри екології агросфери та екологічного контролю, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Олена Наумовська, яка висловила подяку у зацікавленості до наукової конференції широкого загалу студентів, аспірантів і побажала учасникам конференції плідної роботи та наголосила, що налагодження науково-практичних зв'язків між науковими і виробничими колективами, дозволить вирішити низку актуальних питань у галузі екології та охорони навколишнього середовища, оголосила регламент й запросила учасників до роботи.
  Привітала учасників конференції доктор технічних наук, професор, декан природоохоронного факультету Одеського Державного екологічного університету Ангеліна Чугай, яка відзначила, що попри війну сучасна наука повинна розвиватися та вирішувати нагальні проблеми екології, адже левова частка водних, ґрунтових, атмосферних забруднень та інших техногенних небезпек пов’язана з виникненням найрізноманітніших надзвичайних ситуацій.
 
 
  Професор кафедри екології агросфери та екологічного контролю, д.б.н. Віталій Гайченко, представив наукову доповідь на тему «Зміни біологічного різноманіття в екстремальних умовах» який відмітив, що сьогодні Україна хотіла б разом з цивілізованим світом обговорювати додаткові шляхи захисту деяких видів флори та фауни, але цифри війни, змушують думати і діяти про те, як зберегти наше біорізноманіття. Війна є масштабною загрозою для 35% біорізноманіття Європи, яке знаходиться в Україні. Наразі через широкомасштабне вторгнення рф в Україну під загрозою знищення перебуває близько 600 видів тварин та 750 видів рослин. Це зокрема, понад 120 водно-болотних видів птахів, які оберігаються згідно з Угодою про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів.
  З досить актуальною темою доповіді «Російсько-українська війна: виклики для водної та продовольчої безпеки» виступила доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю Віта Строкаль. Вона зосередила увагу учасників конференції на основних ризиках, які виникли для водних та земельних ресурсів в результаті військових дій. Зокрема обґрунтувала вплив таких дій як будівництво фортифікаційних споруд, мінування територій, вибухи та просування важкої техніки, які спричинили руйнування агроландшафтів, ущільнення ґрунтового покриву та забруднення його важкими металами й різними хімічними речовинами. Зосередила увагу учасників на проблемах водозабезпечення для галузей сільського господарства, які виникли через пошкодження водної інфраструктури (дамби, греблі, очисні станції тощо) та систем зрошення. Віта Петрівна також навела кілька прикладів – наслідків від руйнування Каховської дамби.

  Необхідно відмітити активну роботу учасників конференції, особливо студентів, які виступили з науковими доповідями на пленарному засіданні. Першою, свій виступ розпочала магістр 2 року Маргарита Фасольняк, з темою доповіді «Динаміка накопичення Sr-90 в лусці карася сріблястого». В своїй доповіді магістрантка відмітила, що накопичення радіонуклідів в організмі карася провідну роль відіграє придонний спосіб існування, так як радіонукліди значною мірою акумулюються у донних відкладах.
 
  Доповідь Ігора Кравченка студента 4 курсу спеціальності 101 "Екологія" була зосереджена на актуальній проблематиці захист та відтворення водних екосистем. Через значне забруднення води, і потрапляння туди різних біогенних та хімічних речовин, призвело до значного погіршення якості води. Не контрольовані скиди та засмічення вод, змусили шукати шляхи зменшення негативних наслідків антропогенної діяльності.
  Доповідач наголосив, що основними функціями екоремедіації є висока продуктивність, здатність до самоочищення, збільшення біотичного різноманіття та утримання води. Використовуючи екоремедіації (фіторемедіації, зони фугу та побудовані водно-болотні угіддя), ми можемо відновити деградовані території (кам’яні ями, узбіччя доріг), усунути надмірний вміст поживних речовин та очистити стічні води.
 
  Студентка 4 курсу Юлія Яцишина представила свою доповідь на тему «Екологічні збитки завдані довкіллю в наслідок руйнації дамби Північнокримського каналу». Підводячи підсумок своєї доповіді, студентка зауважила, що підрив частини каналу на Херсонщині призвів до екологічної загрози не лише на території півострова. Підрив унеможливив зрощування сільськогосподарських земель на території Скадовського та Каховського районів Херсонської області.
 
  Студент ОС Бакалавр Одеського державного екологічного університету природоохоронного факультету Дмитро Шелінговський представив результати досліджень на тему «Специфіка та обсяги видобутку нафти і природного газу на території України». За результатами досліджень встановлено, що на території України зосереджено три нафтогазоносних регіони. Сьогодні Україна має всі можливості повернути статус одного з найбільших енергетичних експортерів Європи. А поруч з цим – забезпечити власну незалежність та безпеку.
 
 
  Завершальним у роботі конференції був виступ доцента кафедри екології агросфери та екологічного контролю Світлани Паламарчук, яка підвела підсумки роботи конференції і подякувала усім учасникам за цікаві доповіді, слушні запитання та активні дискусії.
  Організаційний комітет конференції висловлює щиру подяку учасникам та гостям конференції.
 
 
Олена Наумовська,
завідувач кафедриекології агросфери та
екологічного контролю
 
Світлана Паламарчук,
доцент кафедри екології агросфери
та екологічного контролю  
Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook