Міжнародний день охорони озонового шару

Міжнародний день охорони озонового шару – тема зустрічі наставника з групами 16 вересня 2024 р. доцент кафедри біології тварин Чепіль ЛюдмилаВасилівна зустрілася з студентами другого року скороченого термінунавчання першої та другої груп. Була проведена актуальна тема щодоозонового шару нашої планети.Історія вивчення озону сягає далекого 1785 року, коли голландськийфізик Ван Марум вперше його виявив. Тривалі дослідження відкрили корисніта шкідливі для людини властивості цього газу.Масштабне вивчення фізичних та хімічних властивостей цьогонестійкого газу, його просторової локалізації дало можливість виділитиатмосферний тропосферний та стратосферний озон. Перший концентруєтьсяв приземному шарі і є забруднювачем, справляючи за умов підвищеноїконцентрації загальнотоксичний, подразнювальний, канцерогенний імутагенний вплив на організми. Останній, будучи продуктом впливусонячного випромінювання на атмосферний кисень, утворює у стратосферіна висоті 20-50 км над поверхнею Землі озоновий шар, який по суті єрятівником планети від згубного жорсткого ультрафіолетовоговипромінювання.Руйнування озонового шару стало однією з наймасштабнішихекологічних проблем, з якими людство увійшло у нове тисячоліття. Почализ’являтися так звані «озонові дірки» – місця, де концентрація озону в багаторазів нижча, ніж мала б бути, в результаті чого ця частина атмосфери єнабагато легше проникною для шкідливого ультрафіолету. У 1985 році вченівиявили першу озонову діру над Антарктидою, її діаметр становив 1000 км.Пізніше схоже за властивостями утворення, але значно меншого розміру,виявили над Арктикою. Мільйони молекул озону руйнуються щохвилини і результатом цьогопроцесу є збільшення кількості ультрафіолетового випромінювання, якедосягає поверхні Землі.Людство не в змозі запобігти появі озонових дірок. Однак, зберегтиозон хоча б на побутовому рівні, людині під силу, а саме: відмовитись відвикористання озоноруйнівних речовин, які застосовуються для охолодженняі кондиціонування повітря, спінювачів, розчинників та охолоджувачів,зменшити використання на побутовому рівні аерозольних балончиків(освіжувачів повітря, різноманітних лаків, фарб та ін.), не спалювати листя,траву, гілки дерев, будь-які побутові відходи (поліетилен, гуму, пластмасу таін.), а також потрібно вивозити на спеціалізовані об’єкти утилізації сміття,яке не піддається швидкому природному перегниванню.Тому поетапна відмова від використання озоноруйнівних речовинсприяє не тільки охороні озонового шару в інтересах нинішнього і майбутніхпоколінь, а й робить великий внесок для вирішення проблеми глобальноїзміни клімату. Вирішення цієї глобальної проблеми можливе лише на планетарномурівні, тому прогресивно налаштована світова спільнота 22 березня 1985 рокузібралась у Відні, де була прийнята рамкова угода – концепція збереженняозонового шару, названа Віденською конвенцією. 16 вересня 1987 року в Монреалі (Канада) відповідно до Віденськоїконвенції був розроблений Монреальський протокол про речовини, щоруйнують озоновий шар, який був підписаний і набув чинності 1 січня 1989року. Його мета – захист озонового шару за допомогою скорочення (абоприпинення) виробництва і споживання деяких хімічних речовин, якіруйнують озоновий шар. Експерти відзначають, що він є найефективнішим усвіті багатостороннім договором з охорони навколишнього середовища. Зависновками дослідників, які проводили роботи під егідою Програми ООН знавколишнього середовища, озоновий шар Землі починає повільновідновлюватися.Вчені підрахували: якщо країни, які підписали протокол, будуть йогодотримуватися і в майбутньому, то можна сподіватися, що озоновий шарвідновиться до 2050 року. Доцент кафедри біології тваринЧепіль Л.В.