Команда НУБіП України взяла участь у Програмі професійного розвитку академічних менеджерів (Модуль 1)

Програма професійного розвитку академічних менеджерів складається з трьох модулів, кожен з яких фокусується на ключових аспектах управління університетом. Модуль 1 «Роль університету у контексті суспільних трансформацій» розглядає місію та стратегію університету, його взаємодію з суспільством та бізнесом. Модуль 2 «Належне врядування та інституційні зміни» зосереджується на питаннях управління, прийняття рішень та організаційного розвитку. Модуль 3 «Управління персоналом» охоплює теми формування ефективної системи управління людськими ресурсами, розвитку талантів та забезпечення добробуту співробітників. Кожен модуль складається з серії тематичних сесій, що поєднують теоретичні знання та практичні кейси, спрямовані на розвиток ключових компетентностей академічних менеджерів.

Команду НУБіП України представляли: Олександр ЛАБЕНКО, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності; Денис РУДЕНЬ, керівник пресслужби; Юлія НЕГОДА, професор кафедри фінансів; Сергій БОЯРЧУК, завідувач відділу аспірантури, докторантури та атестації наукових кадрів; Олександр СОШЕНСЬКИЙ, начальник відділу міжнародних проєктів; Марина ГАЛАБУРДА, доцент кафедра гігієни тварин і харчових продуктів імені професора А.К. Скороходька.

Під час навчання учасники Програми розглянули ключові тенденції розвитку вищої освіти в Європі та Україні, особливості університетського врядування, механізми взаємодії університетів з бізнесом та громадою. Команда НУБіП України представила профіль свого університету, визначивши його роль та внесок у розвиток держави, регіону, галузей економіки, громади та власних стейкхолдерів. У рамках Програми було проведено 6 сесій, присвячених різним аспектам вищої освіти та університетської автономії.

 

Перша сесія була присвячена структурі змісту програми та огляду основних тем. Учасники отримали загальні відомості про програму, її цілі та завдання. Особлива увага була приділена Європейському простору вищої освіти (ЄПВО), його основним аспектам та цінностям, таким як академічна свобода, публічна відповідальність та академічна доброчесність.

 

Друга сесія зосередилася на університетській автономії. Було розглянуто чотири складові автономії: академічна, організаційна, автономія щодо персоналу та фінансова автономія. Учасники обговорювали свободу у виборі навчальних програм, незалежність у проведенні досліджень, самостійність у прийнятті управлінських рішень, а також незалежність у розподілі бюджету та залученні додаткових фінансових ресурсів.

 

Третя сесія була присвячена темі «Прогромадські університети» (civic universities) — це концепція, яка набула популярності наприкінці 20 – початку 21 століття. Вона описує університети, які активно взаємодіють з місцевими громадами, реалізують спільні проекти та беруть участь у соціально-культурному житті. Ця концепція тісно пов'язана з "третьою місією" університетів, яка підкреслює їхню соціальну відповідальність та роль у суспільному розвитку. Під час навчань в рамках Модуля 1 «Роль університету у контексті суспільних трансформацій» ця концепція розглядалась в контексті переосмислення ролі вищої освіти та університетів, їх активної взаємодії з громадами для вирішення актуальних соціальних, економічних та культурних питань.

 

На четвертій сесії учасники розглянули важливі аспекти взаємодії університетів із роботодавцями та бізнес-партнерами. Особливу увагу було приділено концепції дуальної форми здобуття вищої освіти, яка інтегрує теоретичне навчання в університеті з практичною підготовкою на робочому місці. Така модель сприяє здобуттю студентами актуальних професійних навичок, адаптації до реальних умов ринку праці та отриманню стабільної заробітної плати протягом навчання. Учасники також обговорили практико-орієнтований підхід до навчання, в межах якого студенти залучаються до виконання реальних проєктів і завдань бізнесу. Окрім того, було висвітлено роль прикладних наукових досліджень, які університети проводять у співпраці з підприємствами, розробляючи інноваційні технології, матеріали і рішення для практичного застосування. Поєднання теорії та практики, академічної науки і комерційних потреб було визнано ключовим для підготовки конкурентоспроможних фахівців і забезпечення сталого розвитку як університетів, так і бізнесу.

 

На п'ятій сесії учасники мали можливість поспілкуватися з практиком Миколою ТРОФИМЕНКОМ, ректором Маріупольського державного університету та ознайомитися з унікальним його унікальним досвідом. Ректор поділився своїм шляхом, сповненим викликів, зокрема збереження університету в умовах російської окупації, релокацією установи та підтримкою її працівників. Микола ТРОФИМЕНКО, доктор політичних наук і професор, є заслуженим працівником освіти України, а також заступником голови Спілки ректорів закладів вищої освіти України. Його наукові інтереси охоплюють такі теми, як дипломатія, глобалізація та зовнішня політика. Виступ ректора став джерелом натхнення для учасників програми, адже він не лише зумів зберегти університет, а й активно працює над його інтернаціоналізацією.

 

Шоста сесія була присвячена обговоренню концепції суспільного служіння сучасних університетів і їхньої взаємодії з місцевими громадами, бізнесом та урядовими структурами. У рамках цієї сесії розглядалася модель «Університету, який служить» (Engaged University), яка передбачає активну участь закладів вищої освіти у вирішенні соціальних, економічних і культурних питань через обмін знаннями, ресурсами та досвідом. Учасники сесії досліджували, як створення знань у співпраці з суспільством може забезпечити реальний вплив на локальні та глобальні спільноти. Обговорювалися аспекти "третьої місії" університетів, яка полягає у їхній соціальній відповідальності, включаючи суспільне залучення, підтримку громад і розвиток інноваційних проєктів, таких як бізнес-інкубатори, наукові парки та трансфер технологій. Особливу увагу було приділено прикладу Bard College, де суспільне служіння є невід’ємною частиною місії та ідентичності університету. Завдяки створенню спеціального Центру громадянського залучення, інтеграції суспільного служіння в освітній процес і лідерським програмам для студентів, Bard College демонструє ефективну реалізацію концепції «Університету, який служить».

 

Сьома сесія була присвячена вивченню важливості взаємодії університету з громадою через інформаційні кампанії, публікації, зворотний зв'язок і використання цифрових платформ. Учасники вивчали досвід та дискотували про способи поширення інформації, залучення громадян до ухвалення рішень та підтримки громадських ініціатив. Основні аспекти, які розглядалися: інформаційна взаємодія, роль університету як платформи суспільного діалогу, проведення публічних дискусій, громадських консультацій, медіація конфліктів, підтримка громадських ініціатив, приклади успішних ініціатив (програма Birmingham Policy Commission Бірмінгемського університету та ініціатива Community Gateway Кардіффського університету). Ця сесія підкреслює роль університету як центру суспільного діалогу та взаємодії з різними групами для вирішення актуальних соціальних, економічних і політичних питань.

 

Восьма сесія була присвячена кращим практикам взаємодії університетів із місцевою громадою на прикладі досвіду Великої Британії на прикладі трьох кейсів. Перший кейс розкрив досвід Бізнес-школи Кардіффського університету щодо залучення студентів бакалаврської програми «Бізнес та менеджмент» до розбудови місцевої громади через навчальну дисципліну «The Society and Economy module». Другий кейс презентував результати платформи «Community Gateway» Кардіффського університету, яка базується на міждисциплінарній співпраці викладачів і студентів із місцевою громадою через реалізацію спільних проєктів розвитку. Третій кейс висвітлив менторську програму Кардіффського університету та інших місцевих ЗВО для учнів шкіл, спрямовану на популяризацію фізики, особливо серед дівчат. Усі кейси демонструють ефективні практики реалізації третьої місії університетів у Великій Британії.

 

У рамках девятої сесії програми професійного розвитку академічних менеджерів учасники працювали над практичним завданням 2, яке полягало у розробці профілю університету, що засвідчує його унікальність та ідентичність. Завдання включало визначення місії, цінностей, факторів унікальності, ціннісних пропозицій, а також профілів випускника та академічного працівника університету. Основна мета завдання — віднайти характеристики університету, що підкреслюють його самобутність та оригінальність.

 

Ці сесії допомогли учасникам програми краще зрозуміти тенденції розвитку вищої освіти, усвідомити соціальну місію університету, визначити ключові ролі університету та ефективно комунікувати з колегами. Програма сприяла розвитку інноваційних підходів та впровадженню нових ідей у освітній процес.

В перший день програми, слухачі мали змогу послухати виступ Михайла ВИННИЦЬКОГО, заступника Міністра освіти і науки України, відомого громадського діяча у сфері освіти, який розповів про реформування вищої освіти в Україні, про модернізацію освітніх закладів, підвищення якості освіти та інтеграції українських університетів у європейський освітній простір, про діяльність Міністерства в контексті Стратегії розвитку вищої освіти на 2022-2032 роки. Заступник міністра зауважив, що ці заходи спрямовані на відбудову та продовження реформування системи вищої освіти в післявоєнний період, зменшення деструктивних наслідків, спричинених повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, та забезпечення конкурентоспроможності українських університетів на міжнародному рівні.

 

Слухачі мали унікальну можливість дізнатися про видатний досвід Богдана КРАВЧЕНКА, який зробив значний внесок у розвиток сучасної системи освіти та академічного управління. Його багаторічна діяльність охоплює численні важливі напрями — від роботи в University of Alberta в Канаді до впровадження реформ в Україні. Зокрема, він зробив великий внесок як директор політичних студій у Верховній Раді України та заступник голови Національного агентства з реконструкції та розвитку, де займався економічними й адміністративними реформами. Завдяки його ініціативам у 1990-х роках було реалізовано низку важливих проєктів, що сприяли модернізації країни. Крім того, Богдан КРАВЧЕНКО є автором численних праць, серед яких «Social Change and National Consciousness in Twentieth Century Ukraine» та «Ukraine after Maidan: Revisiting Domestic and Regional Security». Його книжки й наукові статті стали важливим джерелом знань для багатьох фахівців у галузі політики, економіки та державного управління. Його багатий досвід у міжнародних освітніх проєктах, зокрема в University of Central Asia, демонструє, як ефективно поєднувати теоретичні знання з практикою. Саме такі приклади і є джерелом натхнення для академічних менеджерів НУБіП України, які прагнуть вдосконалити свої управлінські навички та впроваджувати найкращі міжнародні практики у сфері університетського врядування.

Учасники розглянули ключові тенденції розвитку вищої освіти в Європі та Україні, особливості університетського врядування, механізми взаємодії університетів з бізнесом та громадою. Вони обговорювали Європейський простір вищої освіти, університетську автономію, концепцію «Прогромадських університетів», дуальну форму здобуття вищої освіти, а також взаємодію з роботодавцями та бізнес-партнерами. Програма завершилася розробкою профілю університету, що підкреслює його унікальність та ідентичність.Участь у Програмі професійного розвитку академічних менеджерів є важливим кроком для НУБіП України в напрямку підвищення інституційної спроможності, вдосконалення управлінських практик та посилення ролі університету як ключового гравця у суспільних трансформаціях.