Дистанційне навчання. Доцент Олександр Надточій про тонкощі викладання технічних дисциплін

3 листопада 2020, 11:22
м. Київ

 

 

Криза освітньої сфери через COVID-19 стала, з одного боку, викликом, а з іншого – це виняткова можливість відпрацювати онлайн-навчання. Через епідемію коронавірусу більшість університетів світу перейшли на дистанційне навчання. Не оминула ця доля і наш НУБіП України. Це вперше, коли традиційне навчання повністю було переведене в інтернет. Викладачі пропонують свої лекції чи викладання через онлайн-платформу Еlearn і відеоконференції та запроваджують різноманітні е-технології для забезпечення кращої взаємодії зі студентами. Поки що вся програма викладання в мережі проходить без надзвичайних проблем завдяки величезним зусиллям кожної із зацікавлених сторін – керівництва університету, викладачів, співробітників та студентів. Сьогоднішня розмова з Олександром Надточієм, доцентом кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту ім. М.П. Момотенка механіко-технологічного факультету.

  • Порівняйте традиційну форму навчання та дистанційну. Яка ефективніше, складніша організаційно?

     – Порівнюючи ці форми навчання, на мій погляд, існує два ключові фактори, які найбільше впливають на його якість – швидкість Інтернету та надійність програмного забезпечення. Зважаючи на наш незначний досвід дистанційного викладання дисциплін, поки що зарано визначати якість результатів навчання у такий спосіб та їх ефективність. Однак уже зараз можна окреслити певні переваги та недоліки цих двох форм навчання, як з боку студента, так і викладача. З одного боку, дистанційне навчання вважається більш доступним для студента за рахунок відсутності необхідності фізичного відвідування лекцій чи семінарських занять. Це економія часу і зусиль. Іншою перевагою є більш демократичний зв’язок «викладач-студент». До цього додається використання провідних освітніх технологій, індивідуальний процес навчання та гнучкі онлайн-консультації. Проте у дистанційної форми є і свої недоліки.
     Особливу проблему викликають дисципліни, пов’язані з проведенням лабораторних експериментів. Це стосується і дисципліни «Технічний сервіс в АПК», яку викладаю я. Хоча частково і тут можуть бути задіяні системи моделювання. Іноді досить складно якісно провести лабораторні чи практичні роботи, де вивчається діагностування сучасної сільськогосподарської техніки. Для цього мало прочитати про прилад, вивчити методику проведення лабораторної роботи, хоча, звісно, і це важливо. Тут потрібна «очна» практика. Студент має все робити власноруч. Інший приклад: важко навчити лікаря ветеринарної медицини – хірургії без присутності його в клініці чи лабораторії. У нас з цим все ж склалося непогано, завдяки вчасному початку. Коли з серпня ми навчалися традиційно, то в основному свої зусилля зосереджували саме на лабораторних роботах. І основну частину робіт провели в лабораторіях. Працювали і по суботах.
     Щодо організаційних недоліків дистанційного навчання. Досить важко відслідковувати студентів, які мають труднощі, оскільки викладачі не в змозі вчасно відстежувати їх успіхи. Це завжди було складним питанням, навіть при навчанні віч-на-віч. Проблеми виникають із невиконанням завдань чи невиходом на зв’язок, приміром, через відсутність Інтернету в сільській місцевості, а це більше 50% студентів. В аудиторії, звісно, працювати краще – менше можливостей для нехтування заняттями.
     Загалом же я задоволений роботою студентів онлайн. На платформі Еlearn забезпечена можливість проконтролювати, хто з них і як працює із запропонованим матеріалом. Проте, як і офлайн, тут є сумлінні й менш старанні студенти. Вплив на них, як завжди, – через комплексне оцінювання (тести, контрольні тощо).

  • Яким чином організовані практичні/лабораторні заняття?

     – Як уже і згадувалося вище, лабораторні роботи, більшість з яких потребували присутності в лабораторії, були проведені на початку навчального року. Решта, якщо не погіршиться ситуація з COVID-19, буде проведена після 16 листопада. В курсі є ще розрахункові роботи, де вивчаються питання планування технічного обслуговування для техніки та моделі прийняття рішення при діагностуванні тощо. Ці роботи відповідно оформлені і викладені на платформі, з індивідуальними завданнями, методикою і прикладом виконання. Студентам організовані відеоконсультації через платформу Zoom. Також передбачені й індивідуальні консультації. Виконані студентами роботи завантажуються на платформу, де і оцінюються викладачем. Якщо робота виконана невірно чи на низькому рівні, вона повертається на доопрацювання з відповідними коментарями.

  • Які технічні засоби використовуєте при проведенні дистанційних занять?

     – Мій власний досвід дистанційного навчання невеликий, і триває він з початку пандемії. Звісно, свої курси на Еlearn були створені уже давно, але використовувалися вони, в основному, як бібліотека. Студенти реєструвалися і користувалися викладеним там матеріалом – лекціями, презентаціями, методиками до лабораторних робіт тощо. З початком пандемії і переході на дистанційне навчання ці курси використовуються на повну. Додатково було покращене наповнення курсів, додані тести, розрахункові роботи, форум по дисципліні, звіти з кожного виду навчального процесу, відеоконсультації.
     Щодо технічних засобів, то тут все і складніше, і простіше водночас. До них можна віднести лише власний ноутбук та мобільний телефон. На жаль, інші технічні засоби недоступні. Непогано було б мати графічний планшет для якіснішого пояснення матеріалу на відеоконсультаціях, відеокамеру та інші аксесуари.
     Із програмних продуктів частіше всього використовую платформу Zoom (бо безкоштовна), з недавнього часу корпоративну платформу Webex, поштові сервіси, Google Apps, месенджери, тощо. Для виконання робіт студенти використовують програмні продукти Excel, Access, Mathcad, Компас та інші програми.

  • Що Ви додали б чи змінили на навчальному порталі університету Еlearn?

     – Сам портал Еlearn є досить зручним і насичений функціоналом. З часу останнього оновлення виникли деякі незручності в дизайні. З одного боку, все більш сучасніше, але деякі речі стали не на своїх місцях. Проте це питання часу. Зараз ці труднощі в пошуку інформації вже майже подолані. Є і певні зауваження, які навіть я в змозі пояснити. Приміром, зараз є обмеження розміру файлів, що завантажуються на портал, до 10 Мб. В налаштуваннях курсу можна встановити цей розмір і більшим, але система не реагує на зміни. Коли завантажуємо файл, більший 10 Мб, жодних повідомлень про обмеження не надається. І дійсно, файл потім не можна відкрити. Він порожній, з об’ємом 0 кБ. Зрозуміло, що це обмеження введено для збільшення швидкості порталу, але про це варто б повідомляти.
     Заслуговує на похвалу високий рівень технічної підтримки. За будь-яким зверненням щодо роботи порталу швидко отримується кваліфікована консультація. Загалом, складно щось додати ще до того, що вже є. Мене цілком задовольняє функціонал нашого навчального порталу.

  • Як залучаєте і мотивуєте студентів до навчання?

     – Ну тут все просто. На початку семестру реєструю студентів на курсі і в новинах пишу повідомлення про початок навчального семестру. Система автоматично розсилає на електронну пошту повідомлення кожному. В цьому семестрі на першій лекції доводжу інформацію про їх реєстрацію. Особливу увагу звертаю на перевірку студентами актуальності їх електронних адрес, прив’язаних до порталу. В цьому семестрі мені довелося зіштовхнутися з цією проблемою неактуальних електронних адрес, а іноді і їх повної відсутності.
     Щодо мотивації, то тут все складніше. Основною мотивацією, звісно, є оцінка. Більшість студентів переймаються її балом. Відповідно, створюю заохочувальні ресурси у вигляді додаткових тестів, які від студента не потребують великих зусиль. Потрібно просто пройти тест. Оцінка за нього враховується додатково. Такі тести намагаюся додавати і по лекційному матеріалу, і по інших видах робіт. Ще активно використовую новини і форум. Оформлюю їх відповідно, використовуючи іноді графічний формат gif. Читати такі новини дещо приємніше, або, вживаючи студентський сленг, «прикольніше». Ще певним стимулом є організація конкуренції. Перші 5 студентів, чи три, отримують максимальний бал, всі інші на кілька балів нижче. Це також спонукає до більш активної роботи.
     Помічена певна тенденція поведінки слухачів стосовно термінів виконання робіт. Якщо термін ставити віддаленим, активність відразу падає. Раджу колегам ставити конкретні терміни здачі робіт (нетривалі: тиждень, два) і контролювати їх. На щастя, портал дозволяє дуже широко використовувати цей функціонал. Тим хто не вкладається в терміни складання продовжується, але з нижчим балом.

  • Порадьте колегам, як ефективно організувати свій час на дистанційці?

     – Якщо говорити про зайнятість викладача на дистанційці, про себе скажу так: працювати доводиться більше. Якщо при традиційній лекції – провів і до наступної лекції вільний. На дистанційному навчанні доводиться бути на зв’язку постійно. Хоча, звісно, і не лише працюючи з порталом. Тому моя порада може бути такою: використовуйте додатковий вільний час для самовдосконалення, для підвищення свого наукового і педагогічного рівня. Пишіть статті, посібники, тощо. Читайте художню літературу.
     Для прикладу: за минулий семестр ми у співавторстві з колегами написали і видали два посібника. Ще вивчаю додатково мову програмування JavaScript та сервер Oracle. Ну, і художня література. Рекомендую: Люко Дашвар «#Галябезголови».

  • Ваше запитання до ректорату? Ваші побажання.

     – Запитань до ректорату особливих немає, а щодо побажань, скоріше навіть перестороги, висловлюсь.
     Епідемія вірусу COVID-19 певним чином стала рушієм впровадження новітніх технологій в освіті. При цьому в разі продовження соціального дистанціювання ректорат може захотіти переглянути договори та посади. Водночас, варто врахувати, що й в науково-викладацькому складі персоналу університету безумовно відбудуться структурні зміни.
     Багато університетів у світі проголошують скорочення лекторських посад. На молодих педагогів, які виходять на ринок праці, чекають важкі випробування, зокрема в організації дистанційного викладання. Моя пересторога саме і стосується цих питань. Не хотілося б, щоб така доля спіткала наш ЗВО, адже дистанційна освіта жодним чином не простіша, ніж традиційна, скоріше складніша.
     Ще одним з наслідків дистанційної освіти є скорочення географічних переміщень студентів, а також зменшення можливості особистого ознайомлення абітурієнтів з університетом тощо. І тут на перше місце виходить цінність університетського веб сайту, яка протягом наступних років буде лише зростати. Побажанням є продовження прискіпливого розвитку університетського сайту, наповнення його важливою документацією як для студентів, абітурієнтів, так і для викладачів університету.

Розмовляв Денис Рудень

 

Репост https://nubip.edu.ua/node/82933

Іван Роговський

 

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook