Бджільництво: стан та проблеми на 2020 рік

     Медові ріки в отруйних берегах – чому у світі забороняють використання хлорпірифосу. Ситуація, коли хлорпірифос чи інші пестициди стають причиною екологічних проблем в Україні та світі не є рідкістю. Ця речовина давно привернула увагу екологів та урядів багатьох країн, які послідовно вимагають обмежити вживання препаратів на основі хлорпірифосу.

    Хлорпірифос – речовина фосфорорганічної групи, яка є основою для виробництва багатьох пестицидів. Вона була винайдена у 1965 році та запатентована у 1966 році компанією Dow Chemical. Цей пестицид використовується для боротьби зі шкідниками, що становлять небезпеку для більш ніж 60 різних культур. Також його використовували для медичної, санітарної та побутової дезінфекції у приміщеннях.

    За даними Dow, у 2014 році препарати на основі хлорпірифосу були зареєстровані у понад 100 країнах світу і використовувались на площі близько 3,5 млн га.

    Велику небезпеку хлорпірифос несе для бджіл, які гинуть не лише від контакту з інсектицидом під час обробки садів та полів, а й зазнають тривалого впливу від накопиченої у пилку та нектарі речовини. Дослідження у США, декількох європейських країнах, Бразилії та Індії виявили хлорпірифос у майже 15 % зразків пилку у вуликах та трохи більше ніж у 20 % зразків меду. Було визначено, що бджоли мають більш високий ризиком отруєння хлорпірифосом через свій раціон, ніж багатьма іншими пестицидами.

   Використання хлорпірифосу не регулюється міжнародним законодавством чи договорами. Хоча такі організації, як PANNA (Pesticide Action Network) та NRDC (Natural Resources Defense Council), стверджують, що хлорпірифос відповідає чотирьом критеріям (стійкість, біоакумуляція, перенесення на далекі відстані та токсичність) у Додатку D Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, і його слід обмежувати.

    Сьогодні використання хлорпірифосу заборонене урядами восьми європейських країн, а в багатьох введено обмеження на його використання. Єврокомісія націлена повністю обмежити використання інсектицидів на основі хлорпірифосу.

   Нині проти шкідників в Україні зареєстровано 248 інсектицидів, що увійшли до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання» – з них 37 препаратів на основі хлорпірифосу, які мають край негативний вплив на медоносних бджіл.

   Зазвичай масове отруєння відбувається у весняно-літній період. Загалом бджоли гинуть внаслідок порушення правил застосування пестицидів і недотримання санітарних вимог. За даними Держпродспоживслужби у 2019 році з підозрою на отруєння було направлено зразки підмору бджолиного, пилку, перги, стеблів рослин з оброблених полів 29 населених пунктів, де зафіксована загибель 1 139 (2017 – 1000, 2018 – 1 066) бджолосімей.

   За результатами хіміко-токсикологічних досліджень виявляли:

• флутріафол – у підморі бджолиному;
• лямбда-цигалотрин – у підморі бджолиному, пилку, перзі;
• імідаклоприд – у підморі бджолиному;
• хлорпірифос – у підморі бджолиному, стеблах з квітами ріпаку.

     В Україні масово гинуть бджоли. В Срібнянському районі на Чернігівщині зафіксовано масовий мор бджіл. У загибелі комах місцеві пасічники звинувачують аграріїв, які вносять агрохімікати на поля неподалік. Про це на сторінці у Facebook пише газета «Срібнянщина», 17 квітня 2020.

   Причиною загибелі пасічники називають отрутохімікати, якими обробляються поля. За даними Facebook-спільноти «Бджоли проти хімії/Bees against chemistry», за останній тиждень випадки отруєння та загибель бджіл зафіксовано в Новгородському районі на Кіровоградщині та Болградському районі на Одещині. Про випадки мору бджіл також повідомляють пасічники Вінницької, Чернівецької, Хмельницької, Рівненської, Миколаївської, Івано-Франківської та Полтавської областей.

   Так, Пологівські вісті пишуть про непоодинокі випадки загибелі комах на Запоріжжі. Волинь пост також повідомляє про цю проблему – селяни Рівненської області стверджують, що їх бджоли загинули через хімікати агрофірми.

   На Кіровоградщині загинуло понад 2 млн бджіл, на Дніпропетровщині, у Сумській області така ж біда.

   Аграрії повідомили у ЗМІ, що обробіток полів триватиме до 20 червня. Раніше обробіток проводили вночі, коли бджоли не літали. Зараз же це роблять вдень, коли бджола працює. І ось який бачимо результат.

   Попит на мед знизиться через коронавірус. Як зазначає Едуард Кричфалушій, віце-президент Асоціації переробників та експортерів меду, після карантину, введеного через пандемію коронавірусу, падіння доходів призведе до зменшення споживання товарів і послуг не першої необхідності. Через це попит на мед знизиться, бо мед – не продукт першої необхідності.

   «У першу чергу люди будуть закривати базові потреби, відкладені через пандемію. Попит індустрії вже знизився – ми вже маємо зниження замовлень індустріальних покупців через падіння продажу кондитерських, косметичних та фармацевтичних товарів», – зазначив Едуард Кричфалушія.

    За його словами, відновлення сталого попиту буде далеко не миттєвим і вихід на попередні об’єми буде сильно залежати від вирішення загальної економічної ситуації в основних країнах споживачах цих товарів та відновленні логістичних ланцюжків.

   Тож враховуючи усі ці фактори, експерт радить виробнику звернути увагу і прорахувати:

1. оптимізація витрат та чіткий прорахунок собівартості;
2. конкуренція за покупця буде жорстка і можливості бути гнучким дозволять бути конкурентним і не втратити ринок збуту;
3. планування виробництва згідно прогнозу попиту. Дайте відповідь на питання: який мій план дій якщо попит буде відсутній взагалі, або він малий або помірний? І які наслідки і що я буду робити з медом у кожному з цих сценаріїв;
4. критично подивитись на якість свого меду. За низького попиту покупець буде вибирати кращий товар: з вологістю в межах норми; з хорошими показниками зрілості та натуральності. Може зробити менше та якісніше і гарантовано отримати збут?
5. простежуваність виробництва: питання фальсифікації стає наріжним у перемовинах з покупцями, треба постійно доказувати, що мед вироблено в Україні на зареєстрованих потужностях і він не походить з цукру та/або Китаю. Зареєстрована потужність це 100 % аргумент.

   Україну чекає дефіцит племінних бджоломаток через коронавірус. У зв’язку з пандемією коронавірусу, надходження в Україну бджоломаток з інших країн є проблематичним. Про це повідомив бджоляр та співвласник ТМ «Знатний Мед» Валерій Курейко.

    «У цьому сезоні може виникнути дефіцит племінних бджоломаток породи бакфакст, карніка та італійської породи. З іншого боку, європейські породи у нас ніколи не відігравали ключової ролі, адже в Україні переважають місцеві породи – перш за все, Українська степова, в окремих регіонах України також поширені Поліська бджола і Карпатка», – зазначає Валерій Курейко.

    Експерт також інформує, що на пасіках 80-90 % бджолосімей перезимували добре, нині практично у всіх вуликах є від 1 до 4 рамок розплоду, активно йде розвиток.

   «Навіть постійна зміна температури у березні не вплине на зростання бджолосімей. Такий змінний температурний режим спостерігається в Україні останні три роки, і бджоли місцевої популяції вже адаптувалися», – вважає Валерій Курейко.

    За словами експерта, особливістю цього року є рання весна, цвітіння медоносів почалося на 3-4 тижні раніше, ніж зазвичай.

   Оцінюючи ситуацію з бджолопакетами в цілому, в Україні щорічно формується і продається до 500 тис. бджолопакетів. З них до 2/3 від загальної кількості йде на відновлення загиблих взимку сімей і близько 1/3 – на розвиток пасіки».

   Науковці використовуватимуть бджіл для доставки біологічних ЗЗР. Компанія Bee Vectoring Technology (BVT) запропонувала інноваційну технологію векторизації бджільництва. Суть технології полягає у використанні бджіл для захисту врожаю за допомогою природного процесу запилення.

   Зазначається, що компанія розробила технологію, яка повністю змінює методи захисту посівів. Науковці пропонують використовувати бджіл для доставки біологічних ЗЗР до квітучих культур.

   Генеральний директор BVT Ашиш Малик повідомляє, що нещодавно ними було запатентовано власний біопестицид. У них є 2 різних типи дозаторів: один для комерційних вуликів джмелів і другий – для комерційних вуликів бджіл. Через дозатори комахи збирають порошок, що містить корисні для рослин мікроорганізм. Після того, як комахи залишають вулики, потрапивши на квітку, біопестицид потрапляє на тканину рослини і захищає її від різних хвороб та шкідників.

    На думку Ашиша Малика, ця технологія ідеально підходить для захисту рослин саме на стадії цвітіння. Для більш пізніх стадій або неквітучих культур вченими розробляються мікробні біопродукти для обробки листя та насіння.

  Минулого року у лабораторії було оцінено 6 мікроорганізмів і у цьому році буде проведено польові дослідження. Це перший продукт, зареєстрований EPA для доставки бджіл. CR-7 є запатентованим штамом гриба Chlonostachys rosea і відмінно справляється з різними некротрофічними захворюваннями. На даний час компанія Bee Vectoring Technology вже продає їх у США і розширюємо ринок збуту. Планується до кінця року почати реалізовувати програму в Європі.

    Система Vectorhive ™ пропонує

  Використання комерційно вирощених бджіл для доставки цільових біологічних контролів та є природним методом застосування порівняно з механічним позакореневим застосуванням.

   Flow Hiv – Потокові вулики з витікаючим медом. Пластикова рамка Flow (без бісфенолу А), яка складається з частково сформованих сот, куди бджоли самостійно добудовують стільники воском, а потім як завжди наповнюють їх медом і запечатують.

    При повороті ключа, осередки поділяються по вертикалі, дозволяючи меду стікати по ізольованому стоку до основи рамки і потім і за межі вулика через приєднану трубку. Бджоли при цьому практично не турбуються. Коли мед стече повністю, ключ необхідно повернути у зворотний бік для повернення осередків в початковий стан.

    Це дозволить бджолам видалити кришечки порожніх сот і наповнити осередки медом повторно. Бджоли використовують частину воску повторно, що може поліпшити продуктивність і видачу меду. Віконце дозволяє бачити, коли мед запечатаний і готовий для збору. 

    Мед витікає під дією звичайної сили тяжіння, його не потрібно фільтрувати від залишків сот, мертвих бджіл і т. п.; не потрібно нагрівати. Оскільки мед можна збирати з кожної рамки окремо, протягом всього сезону можна випробувати різні види смаків і ароматів. При цьому на смак не буде впливати процес обробки (мед значно менше взаємодіє з киснем).

    Австралійці стверджують, що кожна рамка приносить до 3 кг меду, а частота можливого збору варіюється в залежності від сили сім'ї і може складати від тижня в пік сезону до місяця. Меду потрібно від двадцяти хвилин до двох годин для стікання. Зрозуміло, не варто забувати залишати частину меду для зимівлі бджіл.

    Україна збільшила експорт меду на 43 %, 10 квітня 2020. У березні 2020 р. обсяги експорту українського меду зросли до 6,9 тис. т, що на 43 % більше, ніж попереднього місяця, та на 18 % більше, ніж у березні 2019 р.

    Про це повідомила національний консультант ФАО Анна Бурка на своїй сторінці у Facebook передає.

    Загальний обсяг експорту за перший квартал 2020 р. становив 14,9 тис. т (на суму $ 24,5 млн), що перевищує аналогічний показник 2019 і 2018 р. на 16 % і 47 % відповідно.

    Якщо темпи експорту меду приємно вражають, то ціни на український мед на зовнішньому ринку такою тенденцією поки що не радують. У березні середня ціна за експортними контрактами майже не змінилася, порівняно з лютим, і становила $ 1,62/кг (-12 % до березня 2019 р. i -27 % до того ж місяця 2018 р.). 

     В україні зростає попит на мед, 20 березня 2020. В Україні середнє споживання меду на душу населення складає близько 1 кг на рік. В зв’язку із загостренням ситуації з коронавірусом, в Україні зріс попит на мед. Про це повідомив бджоляр та співвласник ТМ «Знатний Мед» Валерій Курейко.

   Як відомо, споживання меду в Україні має сезонний характер – мед переважно сприймають як «ліки», а про зміцнення імунітету згадують зазвичай взимку та на початку весни. В той час як максимальну користь для організму можна отримати за умови регулярного споживання натурального меду.

    Після загострення епідеміологічної ситуації у Європі та введення в Україні низки обмежувальних карантинних заходів, спостерігається зростання попиту на мед та продукти бджільництва, насамперед, пилок та прополіс, а також забрус. Споживачі поспішають придбати мед для себе та близьких, адже з кожним весняним тижнем у бджолярів його стає все менше, а мед нового сезону з’явиться на ринку не раніше червня.

   Логічно, що у ситуації, яка склалася, люди звернулися до перевірених віками засобів зміцнення та підтримки імунітету – до них традиційно відносять бджолиний мед. Звичайно, мед не є антивірусним засобом сам по собі. В той же час, у людини з хорошим імунітетом більше шансів не захворіти, а якщо навіть захворіє, то швидше подолати хворобу.

    В Україні планують вдосконалити галузь бджільництва. 13 березня відбувся перший із серії запланованих форумів на тему: «Розвиток галузі бджільництва.

    Взаємодія: пасічник – аграрій – влада» під головуванням заступників Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького і Сергія Глущенка. Участь у заході взяли представники Держпродспоживслужби, профільних асоціацій, бізнесу та міжнародні експерти.

   Присутні розглянули актуальні питання галузі бджільництва, зокрема, особливості сезону 2020, державної підтримки галузі, спрощення реєстрації пасік та гігієнічних вимог до них, державний нагляд і контроль у сфері застосування засобів захисту рослин та ветеринарної медицини, експорт вітчизняного меду, наукове забезпечення та підготовка кваліфікованих кадрів для галузі бджільництва, законодавчі зміни та інше.

    Зі сторони бізнесу було наголошено на необхідності посилення на законодавчому рівні контролю за обігом пестицидів, використання ЗЗР з метою запобігання отруєння бджіл та збереження довкілля, а також акцентовано на важливості ефективної комунікації між пасічниками та агровиробниками.

    Також присутніх поінформували про бюджетну програму «Фінансова підтримка сільгоспвиробників», в рамках якої передбачено підтримку галузі бджільництва за напрямами: компенсація вартості племінних бджолопакетів та бджоломаток – до 50 % вартості, але не більше ніж 500 грн за бджолопакети і 100 грн за бджоломатки. Також власникам пасік з кількістю бджолосімей від 10 до 300 надаватиметься спеціальна бюджетна дотація у розмірі 200 грн на бджолосім’ю.

БДЖОЛА СТАЛА БЛОГЕРОМ В INSTAGRAM:

ЗВОРУШЛИВИЙ ЕКОПРОЄКТ BEE FUND

     «Збережи мене!» – звертається до світу бджола-блогер @bee_nfluencer зі своєї сторінки в соцмережі Instagram. Привернути увагу людства до проблеми вимирання бджіл покликаний проєкт некомерційної організації Bee Fund і Фонду Франції. Мета проєкту – привернути увагу до проблеми вимирання бджіл у всьому світі.

Олександра Акульонок,
завідувач лабораторії