Розпочато заслуховування доповідей молодих учених на науково-технічній раді НДІ !

На засіданні НДІ прийнято було рішення заслуховувати доповіді молодих учених НДІ. 20 листопада  члени науково-технічної ради заслухали доповідь доцента кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Андрія Ігоровича Бабицького на тему «Значення особливостей анатомічної будови однорічних пагонів кущових рослин для розвитку їхньої зимостійкості». У доповіді були представлені результати комплексних досліджень потенційної морозостійкості однорічних пагонів кущових рослин і виявлені у результаті цих досліджень закономірності кореляції анатомічної будови пагонів з їхньою резистенцією до морозів. Вивчення процесів, що визначають розвиток морозостійкості однорічних пагонів кущових рослин проводилось комплексом експериментальних і візуальних методів, а саме методом диференційного термічного аналізу процесів льодоутворення в тканинах пагонів дослідних рослин, методом люмінесцентної мікроскопії та прямим проморожуванням однорічних пагонів кущових рослин у поєднанні з аналізом спостереження за їхньою фактичною зимостійкістю.

Встановлено, що різні гістологічні елементи різних кущових рослин розвиваються неоднаково. Найбільшого значення для розвитку морозостійкості мають шари фелеми і фелодерми (перидерми) та деревини. Слаборозвинена перидерма, разом з великою кількістю сочевичок на одиницю площі поверхні пагона, сприяє пошкодженню внутрішніх тканин пагонів механічною дією льоду, який утворюється в клітинах і розриває їхні протопласти. Одночасно, добре розвинена деревина, через наявність великої кількості мікрокапілярів, здатна утримувати вологу в зимовий період завдяки своїй високій гігроскопічності. Коли ж судин ксилеми утворюється незначна кількість, це може стати причиною високих втрат вологи у зимовий період і пошкодження пагонів по типу “зимового підсихання” унаслідок міграції води з клітин на фронт льодоутворення, що ініціюється у міжклітинниках, й присисна дія якого спричиняє пошкодження клітин унаслідок дегідратації. Ризик такого пошкодження підсилюється ще й тим, що основною функцією тонкої деревини стає арматурна, і велика частина судин розвиває товсті лігніфіковані стінки, чим обмежує внутрішній об’єм судин, а отже й зменшує кількість води, здатної запасатись у деревині.

У результаті цього дослідження встановлено, що найбільш потенційно вразливими у зимовий період є однорічні пагони кущових рослин з такими анатомічними особливостями однорічних пагонів: пагони із слабко розвиненою деревиною, що зумовлює швидке зневоднення тканин унаслідок присисної дії льоду, що утворюється у корі (зимове підсихання) та пагони, що слабко захищені перидермою і можуть пошкоджуватись морозами (підмерзання).

Результати цього дослідження неодноразово обговорювались на міжнародних конференціях, з’їздах й опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку МОН України.