Як педагогам зберегти психічне здоров'я й не розчаруватися в роботі?

У світовому просторі професія педагог належить до найбільш відповідальних. Саме з діяльності представників цього фаху розпочинається складний ланцюг основних взаємопов'язаних процесів, який можна представити як: навчання і виховання дітей - якісна освіта - науковий і технічний прогрес - розвиток суспільства.

Вчитель має визначальну роль у сучасному навчально-виховному процесі, що передбачає наявність у нього вмінь оперувати знаннями, володіння педагогічною майстерністю, психолого-педагогічною культурою, здатністю до самоаналізу, самоорганізації тощо.

Перед сучасним педагогом  як до представника суспільства, який впливає на інших і формує особистість учня власним прикладом, висувається широке коло вимог. Мова йде про морально-педагогічні якості педагога, зокрема про інтереси, потреби, переконання та мотиви поведінки.

Під час своєї професійної діяльності педагоги отримують сильне емоційне навантаження. Перш за все це викликано прагненням педагога, розкрити не тільки багатство власного духовного світу, але і допомогти кожному вихованцю реалізувати свій потенціал повною мірою. Також, емоційне навантаження викликають  зміни, що наразі відбуваються у системі освіти.

 Емоційне навантаження викликає втому, стрес, що в свою чергу погано впливає на стан здоров’я та професійну діяльність. Педагог втрачає  „педагогічний оптимізм’’, йому складно спирання на позитивне.

Варто зазначити, що поняття „педагогічний оптимізм’’ включає такі якості вихователя як доброту, чуйність, доброзичливість, толерантність, життєрадісність, почуття гумору, віру в учнів, досягнення ними поставленої мети, навіть якщо ці учні досить слабкі та мають проблеми з поведінкою. Тобто, втрата педагогічного оптимізму несе крах професійній діяльності.

Щоб зберегти здоров’я педагогічного працівника та допомогти підтримувати  педагогічний оптимізм потрібно навчити його бути сильнішим за свої емоції.

Нині  існує чимало психотерапевтичних методів регуляції емоційних станів. Однак більшість з них вимагає спеціальних індивідуальних або групових занять. Наприклад:  спеціальний тренінг: «Приборкування  емоцій». Під час зазначеного тренінгу у  педагога викликають  емоцію, "розкручують" її кілька секунд, а потім поступово допомагають опанувати.

Ще одним ефективною вправою є заміна однієї емоції на іншу. Умови завдання передбачають  зафіксувати небажану емоцію, наприклад гніву. Відразу визначити її. І у цю ж мить, не даючи їй "розкрутитися", одразу "включити" іншу «світлу» емоцію. Замінюючи  одну емоцію на іншу, під час трудової діяльності педагог попередить  розвиток в організмі процесу, що погіршує  стан здоров’я.

До речі одним з найбільш доступних способів поліпшення емоційного стану є сміхотерапія.

Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Управління Держпраці.

доц. М. Мотрич