Студентський науковий ботанічний гурток "Жива земля"

 Студентський гурток " ЖИВА ЗЕМЛЯ"
Керівник: Л.О. Меженська, канд. біол. наук, доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції

(Гурток функціонує з 2010 року).

Основною метою створення гуртка є:

• поглиблення знань в галузі ботаніки;

• формування у студентів інтересу й потреби до наукової творчості;
  

• сприяння підвищенню рівня наукової підготовки студентів;
  

• розвиток творчого мислення, наукової самостійності, підвищення внутрішньої організованості, свідомого відношення до навчання, поглиблення й закріплення отриманих у процесі навчання знань.

  Діяльність гуртка спрямована на виховання дбайливого ставлення до довкілля, уміння проводити польові дослідження, аналізувати отримані дані, формулювати висновки та представляти основні наукові результати.

Основні завдання наукового гуртка з ботаніки:

• забезпечення активної участі студентів у проведенні наукових конференцій, конкурсів на кращу наукову працю, наукових семінарів;

• формування у студентів інтересу до наукової творчості, навчання методиці й способам самостійного вирішування наукових завдань в області ботаніки;
  

• допомога студентам в оволодінні методикою й навичками проведення самостійних наукових досліджень і розробки наукових проблем.

Організація роботи студентського наукового гуртка:

• лени гуртка – студенти першого та другого курсів агробіологічного факультету;
  

• засідання проводяться за готовністю гуртківців, але не рідше одного або двох разів на місяць;
  

• студентами обирається тематика наукових досліджень, проводиться огляд літератури за обраною тематикою;
  

• на засіданнях гуртка розглядаються питання навчання студентів основам методики ведення наукового дослідження, обговорюються результати наукової праці членів гуртка (наукові доповіді, реферати й конкурсні роботи й т.п.).
  

Основні напрями науково-пошукової роботи гуртківців:

• Особливості проведення флористичних та агробіологічних досліджень, дослідження представників раритетної флори України, формування структури рослини та рослинних угруповань залежно від впливу факторів навколишнього середовища, дослідження флористичного й ценотичного різноманіття рослинного покриву, доцільність використання лікарських рослин.

• Чужорідні види рослин в природних екосистемах – загроза біорізноманіттю.

• Структура, особливості розвитку та функціонування екосистем; антропологічні зміни природного рослинного покриву України.
  

  Гуртківці беруть активну участь у різноманітних заходах: науково-практичних студентських конференціях ( внутрівузівських, всеукраїнських тощо), олімпіадах з дисципліни «ботаніка», екскурсій до орхідаріуму, оранжереї кактусів та сукулентів, оранжереї з азаліями та камеліями та інших колекцій Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка; ботанічного музею НАН України, виставки квітів на Співочому полі.      Окрім того, активно проводяться польові засідання гуртка на природі в екосистемах "Плодового саду", Національного природного парку «Голосіївський» та Ботанічного саду НУБіП України, де гуртківці мають нагоду познайомитися з дивовижним світом української та екзотичної флори.
  Студенти навчаються дбайливому ставленню до довкілля, поглиблюють свої знання, опановують вміння представляти результати у вигляді доповіді, презентації та виступати з ними перед аудиторією, проводити науково-пошукові та польові дослідження й аналізувати отримані дані, репрезентувати свої наукові досягнення та бачити напрямки майбутньої роботи.

Науковий гурток з ботаніки "Жива земля" студентів агробіологічного факультету.

     У студентському науковому гуртку з ботаніки "Жива земля" налічується 43 студенти агробіологічного факультету НУБіП України. У 2020 році проведено 4 засідання, на яких зроблено 9 доповідей.

1. Проходить засіданняботанічного гуртка (2019-2020 н.р.)

2. Вабить красою земля українська!
Йдемо на екскурсію до ННП "Голосіївський" (2019-2020 н.р.)

      Підчас екскурсії ми дізнались багато цікавого. Доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Л.О. Меженська розповіла про важливу роль осокових у природі.

3. Квітуча осока

        Так, осока піскова має могутню кореневу систему і здатна закріплювати піски. Осоки, які зростають на болотах – основні торфоутворювачі. Рогіз фільтрує воду, ретельно очищуючи її від усяких забруднень. Осоки квітують рано навесні і, хоча мають дрібні суцвіття, приваблюють бджіл, які збирають з них пилок. Багато видів осок використовують у ландшафтному дизайні.

      4. Сорт конвалії ‘Rosea’

        А конвалію, представника родини холодкових,увели в культуру в XVI сторіччі, як декоративну та лікарську рослину. У природі конвалія починає квітувати тільки на 7-му році життя, якщо її розмножувати насінням. Декоративні сорти конвалії зацвітають раніше, мають крупніші, а деякі сорти й навіть махрові квітки рожевого забарвлення. За легендою ягоди конвалії – це криваві сльози, якими квітка з сумом проводжає весну.

 

5. Грицики звичайні – лікарська, овочева рослина, бур'ян

       Звичайні грицики понад 100років тому китайці почали вирощувати як городню рослину, готуючи з них супи і пюре, також вони цілющі. Агрономам відомі як рудеральна рослина.

6. Гексаплоїдна пшениця літня – Triticumaestivum

     Виявляється, що пшениця, як культурна рослина давніша за жито. Уважається, що першими вирощувати її почали народи, котрі мешкали на теренах сучасних Туреччини, Іраку, Йорданії 10 тис. років тому. З пшениці не одразу почали пекти хліб. Наші пращури збирали зерна і просто жували їх. Згодом їх почали перетирати зерна між двома каменями. Так з'явились перші жорна, перше борошно, перший хліб. Пшениця, яка є основною хлібною культурою країни має дві назви: ця м'яка пшениця – назва культури, і пшениця літня (Triticum aestivum) – видова назва, яку їй дав Карл Лінней.

7. У Ботанічному саду НУБіП України

    Ботсад НУБіП України виконує важливу екологічну функцію і є прикрасою Києва. Тут студенти вчаться бережливому ставленню до довкілля, поглиблюють свої знання з ботаніки, більш детально вивчають предмет. Людмила Оліксіївна завжди розповідає нам щось нове, знайомить з видами рослин, на які ми інколи не звертаємо уваги, або знаємо дуже мало.

8. Сон-трава

     Поряд з 1а корпусом є діляночка з соном-травою. Виявляється, таку назву рослина отримала через пониклі квітки, котрі своїми голівками дивляться униз, ніби сплять. Вони розквітають одними з перших рано навесні, поспішають насолодитися життям і дати плоди через необхідність конкурувати з іншими рослинами за місце під сонцем і дорогоцінну вологу, тому вся рослина густоповстиста задля збереження вологи і тепла. Насіння також має волоски і легко розносяться вітром.

9. Квітучий верес

     "Із вересу напій давно вже позабутий. Він був солодший за мед, п'янкіший за вино" – так починалась балада Роберта Бернса, яка базувалась на старовинних розповідях. Тоненькі гілочки, прикрашені вічнозеленими листками, підіймаються над землею. Здається, що це трав'яниста рослина, але під землею схований здерев'янілий стовбур, від якого і відростають гілочки, що вкриті влітку і восени бузковими та рожевими квітками, зібраними в китиці. Вересові зростають на кислих, неродючих ґрунтах, де не виживають інші рослини, завдяки особливій мікоризі.

10. Сучасна новинка – колоноподібна яблуня

     Після Ботанічного саду ми відвідали навчальну лабораторію "Плодоовочевий сад". Там зростає багато фруктових дерев. А основною плодовою культурою є яблуня.Через яблуко з дерева пізнання добра і зла людину вигнано з райського саду. Так вона стала агрономом – почала обробляти поля в поті свого лиця. До речі словом малюм у давнину позначали і "зло", і "яблуко".
    Потім яблуко – "плід розбрату" призвело до Троянської війни. "Моторний парубок" Єней, вимушений покинути розорену Трою, заснував Рим. Саме там з'явилася на світ перші капітальні агрономічні праці Варрона, Колумели та інших класиків.
На сьогодні ареал яблуні охоплює майже весь світ і світовий генофонд нараховує понад десять тисяч сортів. Романтичні квітуючи яблуні малювали майже всі художники. Алхіміки вважали яблуко джерелом до сакральних знань, а пахучий плід був символом вічного життя.

11. Заключна світлина – фото на згадку

(автор, М. Рябий,студент 1 курсу агробіологічного факультету НУБіП України)

Звіт про роботу гуртка 2020-2021 н.р.

Презентація-звіт про роботу гуртка "Жива земля" 2020-2021 рр.

Робота зі студентами в рамках гурткової програми 2021 року

Звіт про роботу гуртка 2019-2020 н.р.

Робочий плат гуртка на 2018-2019 рр.

План проведення заходів  гуртка на  2018-2019 рр.