- Головна
- Структура кафедри
- Навчально-методична робота
- Науково-дослідна та інноваційна діяльність
- Наукові школи кафедри
- Культурно-виховна робота
- Співпраця
- Підготовка докторів філософії (PhD) за спеціальністю 202 Захист і карантин рослин
- Документи, які забезпечують освітній процес
- Портфоліо аспірантів спеціальності 202 "Захист і карантин рослин"
- Наукові керівники аспірантів
- Секція ради роботодавців зі спеціальності 202 "Захист і карантин рослин"
- Академічна мобільність аспіранта
- Наукові лабораторії для підготовки дисертаційних робіт
- Академічна доброчесність, антикорупційна програма, протидія сексуальним домаганням, дискримінація
- Оцінювання програми 202 "Захист і карантин рослин"
- Зворотній зв'язок
- Підготовка докторів філософії (PhD) за спеціальністю 091 "Біологія"
- Робочі програми
- Портфоліо аспірантів спеціальності 091 "Біологія"
- Наукові керівники аспірантів
Наукові школи кафедри
Наукова школа академіка В.Ф. Пересипкіна
Почала діяти з 1963 р. Наукова робота присвячена вивченню хвороб сільськогосподарських культур, створенню вихідних форм озимої пшениці і ріпаку з подальшим їх використанням у селекційному процесі як джерел стійкості, розробці комплексних систем захисту рослин.
У фітопатологічних дослідженнях професор В.Ф. Пересипкін спільно зі своїми учнями підтвердив можливості існування фітопатогенних бактерій у фільтруючій формі і з’ясував їх регенерації у візуальній формі, розпочав роботу з вивчення імунітету культурних рослин.
До вітчизняної наукової скарбниці ввійшли такі досягнення: створено 8 сортів ріпаку, районованих в Україні та країнах СНД, двох сортів озимої пшениці, за що В.Ф. Пересипкін був удостоєний лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1982 р.) і премії Ради Міністрів СРСР (1989 р.), звання та гранту Соросівського професора (1994 р.).
За період функціонування школи В.Ф. Пересипкіна співробітниками кафедри одержано 20 авторських свідоцтв, у тому числі 11 за сорти сільськогосподарських культур. За участь у ВДНГ СРСР вчені кафедри нагороджені чотирма золотими, трьома срібними і однією бронзовою медалями. Вченим опубліковано понад 350 наукових праць, у тому числі 28 книг. Серед них неодноразово перевидавалися оригінальні навчальні посібники і монографії: «Хвороби сільськогосподарських культур» (1973 р.), «Сельскохозяйственная фитопатология» (1974 р.), «Атлас хвороб польових культур» (1976 р.), «Болезни зерновых культур» (1979 р.). Одержано 10 свідоцтв на авторські винаходи.
Під науковим керівництвом В.Ф. Пересипкіна підготовлено 5 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і понад 70 – кандидата наук.
В.Ф. Пересипкін приділив багато уваги організації створення факультету захисту рослин в Українській сільськогосподарській академії.
Послідовники: доктори наук М.П. Лісовий, М.М. Кирик, О.М. Слюсаренко, М.С. Корнійчук, О.Ф. Антоненко та ін.
Наукова школа академіка М.М. Кирика
Почала функціонувати з 1972 р. Наукові дослідження присвячені вивченню теоретичних і практичних питань етіології й патогенезу хвороб зернобобових та інших культур, біологічних властивостей їхніх збудників, з’ясуванню природи імунітету та розробці захисних заходів.
М.М. Кириком та його учнями розроблена низка методик визначення розвитку хвороб зернобобових культур, стійкості районованих і перспективних сортів. Теоретично обґрунтовано й експериментально досліджено механізм дії протруйників насіння на мікробіологічні процеси ґрунту і розвиток сходів. З’ясовані аспекти підвищення стійкості рослин проти хвороб, впливу екологічних умов на їх розвиток, виявлені захисні реакції рослин на проникнення патогенів. Встановлено корелятивну залежність шкідливості ендофітної мікофлори від ступеня зараження насіння та глибини проникнення в них міцелію патогенів, що дає можливість швидко визначити посівні якості і передбачити заходи знезараження посівного матеріалу від збудників хвороб.
Під керівництвом і за безпосередньою участю М.М. Кирика розроблено систему захисту зернобобових культур та методики фітопатологічного моніторингу найбільш шкідливих хвороб. Автори розробки були нагороджені золотою і чотирма срібними медалями ВДНГ СРСР.
М.М. Кирик опублікував понад 360 наукових праць, у тому числі 12 монографій і книг, одержав 39 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Співавтор 9 сортів рослин. Під його науковим керівництвом підготовлено 8 докторських і 27 кандидатських дисертацій. Багато його учнів досягли високих вершин на науковій і педагогічній ниві. Так, доктор сільськогосподарських наук, професор В.П. Туренко очолює кафедру фітопатології Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Доктор сільськогосподарських наук, професор В.К. Шевчук – завідує кафедрою захисту рослин Подільського державного агротехнічного університету. Доктор біологічних наук Л.О. Крючкова успішно працює в інституті мікробіології і вірусології НАН України ім. Д.К. Заболотного. Доктор біологічних наук І.І.Кошевський – завідувач кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки НУБіП України. Доктор сільськогосподарських наук Г.М. Ковалишина працює на посаді професора кафедри селекції і генетики НУБіП України. Доктор сільськогосподарських наук О.Ф. Антоненко – професор кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна НУБіП України.
Чимала й науково-організаційна діяльність М.М. Кирика. Він бере активну участь у підготовці й атестації наукових і педагогічних кадрів, понад 30 років є головою спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій. Упродовж 2009-2011 рр. очолював навчально-методичну комісію (НМК) із захисту рослин Навчально-методичного центру Міністерства аграрної політики України. З 2012 р. він є членом цієї комісії.
За успіхи в науково-дослідній, навчальній і виховній роботі нагороджений орденом Дружби народів (1986 р.) та низкою відзнак різних відомств і установ. Указом президента України М.М. Кирику в 1992 р. присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України, а рішенням вченої ради НАУ (нині НУБіП України) – заслуженого професора Національного аграрного університету.
