Наукова робота

Колективом кафедри впродовж багатьох років за керівництва засновника наукової школи – професора Павла Дмитровича Пшеничного розроблялися питання спрямованого вирощування та стимуляції функцій живлення у молодняку сільськогосподарських тварин, вікової мінливості господарсько-корисних ознак під дією різного рівня годівлі тварин тощо.

Продовжив традиції наукової школи Павла Дмитровича Пшеничного академік Ільдус Ібатуллович Ібатуллін, який розвинув дослідження питань нормованого живлення тварин, способів підготовки кормів до згодовування та балансування раціонів тварин за різних типів годівлі, підвищення рівня конверсії корму у тварин різних видів в умовах промислової технології виробництва продукції тваринництва.

За час існування кафедри її співробітниками підготовлено: 26 докторів і 183 кандидати наук, з яких 19 для зарубіжних країн. Захистили дисертації і пройшли стажування на кафедрі громадяни Росії, Білорусі, Болгарії, Польщі, Німеччини, Югославії, В’єтнаму, Монголії, КНР, Сирії, Алжиру, Арабської Республіки Єгипет. На базі створеної у 1998 році проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок постійно проходять аспірантську підготовку 3–5 молодих науковців, які в майбутньому будуть працювати на кафедрі та у науковій лабораторії.

На кафедрі виконуються дві ініціативні теми:

1. «Удосконалення способів підвищення ефективності поживних речовин у годівлі тварин» (номер державної реєстрації 0111U008456, термін виконання 2011–2015 рр.). Керівник теми – академік І. І. Ібатуллін.
2. «Розробка способів ефективного використання білкових кормів і добавок у годівлі жуйних тварин» (номер державної реєстрації 0112U002880, термін виконання 2012–2015 рр.). Керівник теми – доцент А. І. Чигрин.

Найважливіші результати за пріоритетними напрямами досліджень.

У ході проведених досліджень встановлено, що балансування протеїнової поживності комбікорму для дійних корів при молочній продуктивності на рівні 25 кг доцільно проводити за нерозщеплюваним у рубці протеїном за рахунок зменшення масової частки соєвої макухи та соняшникового шроту і введення 20,5 % пивної дробини, 10,3 % висівок і 5 % зерна пшениці.

Використання джерел рубцево-стабільного протеїну, альтернативних соєвій макусі, дозволяє знизити вартість комбікорму для дійних корів на 10 %.

Годівля молодняку кролів комбікормом, у якому містилося 40 % НДК і 29 % КДК за співвідношення між ними 1,4:1 сприяє збільшенню живої маси на 2,0 %, підвищення середньодобових приростів на 3,3 % та зниженню витрат кормів на одиницю приросту на 1,3 %.

Застосування у годівлі молодняку кролів хрому у вигляді піколінату у кількості 0,6–0,8 мг/кг сприяє збільшенню живої маси на 1,8–2,7 %, середньодобових приростів за період вирощування – на 3,6–5,2 % та підвищення відносних приростів на 1,8–2,4 %.

Встановлено особливості впливу рівнів у раціонах курей яєчного напряму продуктивності різних груп виробничого призначення лізину, метіоніну, триптофану, треоніну, аргініну, валіну, гліцину та співвідношень окремих із них на продуктивність, обмін азоту і амінокислот, перетравність поживних речовин корму. Теоретично обґрунтовано та узагальнено потребу курей батьківського, промислового стада і ремонтного молодняку яєчного напряму продуктивності в незамінних амінокислотах та їх співвідношеннях у раціонах.

Удосконалено принципи нормування вмісту зазначених амінокислот у комбікормах для курей залежно від їх рівня і співвідношення окремих із них, віку птиці та її продуктивності. Застосування нових методів повноцінної годівлі курей яєчного напряму продуктивності дозволяє оптимізувати ріст і статеве дозрівання ремонтного молодняку, підвищити продуктивність та знизити витрати корму на виробництво одиниці продукції від 5 до 8 % і собівартість виробництва яєць від 5 до 10 %.

Розроблено рівняння регресії щодо взаємозв’язку між різними рівнями амінокислот у раціонах курей яєчного напряму продуктивності різного виробничого призначення та продуктивністю, які дозволяють прогнозувати та контролювати амінокислотне живлення птиці залежно від періоду її використання.

Наукові здобутки кафедри

Захищено 3 докторські та 24 кандидатські дисертації.

Одержано 10 патентів на корисну модель.

Участь у 14 Міжнародних конференціях (Україна, Молдова, Польща, Чехія).

           Колектив кафедри нагороджено дипломом ХХV Міжнародної агропромислової виставки «Агро–2013» за розробку нових способів удосконалення системи нормованої годівлі тварин.