Навчальні лабораторії
Навчально-науково-виробнича лабораторія конярства
Навчально-науково-виробнича лабораторія конярства заснована у жовтні 1967 року з метою поліпшення практичної підготовки фахівців, навчання студентів початкових навичок верхової їзди та кінного спорту. На стайні утримується 18 голів коней різних порід – арабська, чистокровна та українська верхові, орловський та російський рисаки, торійська, латвійська, ютландська та шетлендські поні: 2 жеребці, 17 кобил та 20 голів молодняку різного віку, реалізація якого дає щороку 150 – 170 тис. грн.
В організацію та розвиток навчальної лабораторії з конярства доклали зусиль ректор А.М. Жадан, проф. К.Б. Свечин, проф. Б.М. Гопка, О.О. Сахновська, І.В. та В.В. Нероденки, П.М. Павленко, Л.В. Синявський, О.В. Новіков, О.О. Градовський, О.Ю. Дем’яновський. З 1988 р. лабораторією завідує А.В. Скабард, яка організовує придбання кормів і ветеринарних препаратів, інвентаря і реманенту, проводить тренування коней з подолання перешкод та організацію верхової їзди серед студентів. Вона – старший тренер України з конкуру та суддя міжнародної категорії, організатор змагань на Кубок Дарлінга, які проводяться з 1998 р. і покищо єдиний в Україні, присвячені пам’яті конкретного коня.
Дарлінг – жеребець латвійської напівкровної верхової породи, привезений на навчальну базу в 3-річному віці. Згодом він став переможцем і призером чемпіонатів України та Прибалтики з конкуру, призером етапів кубку Volvoта ряду інших змагань.
За рік до президентських виборів в Україні Дарлінга подарували Л.М. Кравчуку, який виграв перегони і став главою нашої держави. Кілька разів він відвідував свого улюбленця, пригощав його ласощами і разом з онукою проводили годину-дві у спілкуванні з ним, іншими кіньми, понями та верховій їзді.
Дарлінг помер 8 серпня 1997 року у 12-річному віці і похований з традиційними почестями на території навчальної стайні біля конкурного майданчика, де неодноразово виступав і перемагав.
Спортсмени-практиканти факультету приймали участь у проведенні «Дня Знань», який щорічно проводиться 1 вересня і перетворився на загальноуніверситетське свято. На одному з них приймали участь гості з аграрного університету штату Айова – Даг Кеннелі і Пеггі Міллер.
. Навчально-науково-виробнича лабораторія займається розведенням, селекцією та реалізацією шетлендських поні. У 2011 році лабораторія отримала статус племінного репродуктора з розведення шетлендських поні.
До племінного складу репродуктора шетлендських поні входять жеребці Галун (на фото солової масті) та Ереліс (каракової).
Навчальна лабораторія «Голосіївська навчально-дослідна пасіка»
Однією з найдавніших сторінок Національного університету біоресурсів і природокористування України є історія Голосіївської дослідної пасіки – кафедри конярства і бджільництва. Вона перейшла в 2017 р. позначку свого 95-ліття.
Перші роки науково-навчальної роботи її засновник В.А. Нестерводський описав у статті «Голосіївська дослідна пасіка та її праця» (Записки КСГІ, том ІІІ, К.:1927, С. 199-232). В ній зазначається, що після приєднання у 1926 р. Агробази (якій підпорядкована була пасіка) до Київського сільськогосподарського інституту, Голосіївська пасіка перетворена в дослідну і стала відомим осередком прогресу в галузі. В той період перехід бджільництва на наукову основу забезпечували нові знання з біології, технології, селекції бджіл, медоносних рослин та їх запилення.
В Голосієві досліджували медозбори з різних нектароносних рослин та інтенсивність льоту бджіл протягом дня за допомогою сконструйованого В.А. Нестерводським лічильника і приладу-самописця, переселення бджіл з дуплянок і утримання сімей у рамкових вуликах, поліпшення продуктивних якостей бджіл місцевої породи.
Пасіка брала участь своїми експонатами у Всесоюзній виставці, а також районних виставках Київської округи. За зразкову постановку пасічного господарства та агрокультурну й наукову роботу пасіку нагороджено дипломами. В 1925 році Всеукраїнське Пасічницьке Бюро при Сільськогосподарському Науковому Комітеті України та з’їзд діячів пасічництва визнали Голосіївську пасіку за її роботи як за дослідну й постановили клопотатись перед НКЗС, щоб увести її в сітку дослідних установ.
Для створення зручностей у проведенні наукової роботи та поліпшення умов практичного навчання з бджільництва у 1961 р. Голосіївській дослідній пасіці надано статус навчально-дослідної лабораторії. Виважене рішення ректорату академії виявилось тоді і на перспективу найраціональнішим, бо цей напрям відкрив шлях до багатьох позитивних змін. Найважливішою з них є те, що бджільництво, як навчальна дисципліна і напрям наукових досліджень, стало спиратись на власну при кафедрі матеріальну базу, яка значно ефективніше виконує своє призначення й досі. Окрім цього створена унікальна навчально-дослідна лабораторія бджільництва, в зразковому природному середовищі українських дібров, нині має перспективу для прикладу використання біоресурсів бджолиних сімей на користь здоров’ю людей.
Рішення про надання нового статусу пасіці набуло ширшого значення і глибшого змісту. По-перше, їй визначено завдання забезпечити покращення навчальної роботи і наукових досліджень. Саме цими завданнями визначаються організаційно-методичні принципи здійснення заходів щодо функціонування пасіки, використання бджолиних сімей в достатній мірі викладачами, студентами, аспірантами за керівництва завідувача кафедри і відповідального працівника. По-друге, навчально-дослідна лабораторія стала структурним підрозділом установи і відрізняється від поняття приміщення, обладнаного для проведення дослідів та навчання. На ній утримуються 70-80 бджолиних сімей, розміщених на історично сформованому пасічному точку, колекція медоносних рослин, будівлі спеціального призначення, постійно функціонує навчальний музей бджільництва та медоносних і лікарських рослин, а в 2013 році виокремлено виставкову колекцію ботанічних сортів меду. Робота в напрямку збільшення в колекції продуктів від бджіл триває у напрямі просвітницької діяльності як центру знань про роль і збереження бджіл у навколишньому середовищі та значення їх цілющих продуктів для здоров’я людей.
У 1972 р. розпочалась підготовка зооінженерів спеціалізації з бджільництва. Ініціатива ректорату нашого вузу і Укрбджолопрому була підтримана відповідними урядовими структурами. Ними визначено додатковий ліміт набору студентів у групи спеціалізації по 25 осіб на денну і заочну форму навчання. Перший випуск таких спеціалістів для галузі в Україні відбувся в 1977 році. Систематичне поповнення сільського господарства зооінженерами з спеціалізації “Бджільництво” значно поліпшило стан галузі. Випускники працювали на різних посадах в системі Укрбджолопрому (від старших районних зоотехніків до керівників обласних структур галузі), а також стали викладачами та науковцями.
В своєму історичному розвитку Голосіївська пасіка піднімалась поступово до створення в Україні центру пасічницької освіти, створення наукової школи, підготовки науково-педагогічних кадрів при кафедрі бджільництва імені В.А. Нестерводського.
Учні В.А. Нестерводського поступово розширювали наукову тематику Голосіївської дослідної пасіки і відновленої з 1988 р. кафедри бджільництва. В історії наукових знань про бджіл багатство їх гнізда і властивостей продуктів не залишались таємницею. З другої половини ХХ ст. теми досліджень наукової школи охоплюють всебічне обґрунтування комплексного використання продуктивного потенціалу сім’ї. В результаті до відомих на той час виробничих напрямів бджільництва в Україні додається ще один, що охоплює пасіки комплексного використання бджіл. На його розвиток послідовники В.А. Нестерводського опублікували в підручниках, посібниках, довідниках нові напрацювання з технології ще чотирьох додаткових продуктів бджільництва. У відповідному розділі їх стало шість включно з двома основними мед і віск, що традиційно висвітлювались раніше.
Суттєвий внесок наукова школа здійснила обґрунтуванням технології одержання бджолиного обніжжя, перги. Встановлено закономірності співвідносного збирання бджолами пилку і нектару з рослин по періодах сезону, виявлено потенційні можливості дозавантаження їх роботою на використанні ресурсів пилку багатої у нас флори. Обґрунтована доцільність регулювання спрямованості льотної діяльності у певні періоди.
Викладачі та аспіранти кафедри продовжують виконувати дослідження з актуальних для науки і практики тем, зокрема, вдосконалення виведення бджолиних маток та їх інструментального осіменіння, підвищення комплексної продуктивності бджолиних сімей, збільшення ресурсів нектару і запилення сільськогосподарських культур. Важливою науковою працею у бджільництві України є селекційний продукт – внутрішньопородний тип бджіл української породи “Хмельницький”. Вперше експериментально обґрунтовано (спільно з лабораторією генетики) застосування систем молекулярно-генетичного аналізу чистопородності бджіл, підготовлено відповідні рекомендації, затверджені в Мінагрополітики і продовольства України (2012). Розроблено генетичні формули ідентифікації бджіл районованих порід. Співробітники кафедри беруть участь у міжнародних конгресах, симпозіумах, науково-практичних семінарах, надають допомогу в підвищенні кваліфікації пасічників, публікують свої розробки в журналах “Український пасічник”, “Пасіка” та інших виданнях. Наукові праці кафедри з біології і технології осіменіння маток і селекції українських бджіл опубліковані в матеріалах ХХХХ Міжнародного конгресу Апімондії (2007). Вперше після набуття Україною членства у Федерації світового бджільництва була зроблена доповідь про селекційний продукт внутрішньопородний тип українських бджіл «Хмельницький».
За широкої підтримки ректорату нашого закладу та з метою створення сучасного центру пасічницької освіти і науки на території пасіки побудовано новий корпус навчально-дослідної лабораторії, створено центр підготовки науково-педагогічних працівників галузі.
У 2013 році під час проведення в Києві Міжнародного конгресу Апімондії (вперше в Україні) Голосіївську навчально-дослідну базу кафедри бджільництва відвідали понад 800 учасників багатьох країн. Свої позитивні враження вони відзначили під час спілкування у нашому чудовому природному оточенні та записали у книзі відгуків (понад 100 записів). Таким чином, іноземцям значно збагатилося уявлення про бджільництво України, його потужності на перспективу і використання нашого інтелектуального і виробничого потенціалу. В цьому полягає неоціненне значення багаторічної праці наших попередників, корисність важливого рішення щодо організації навчально-дослідної лабораторії на базі Голосіївської пасіки і послідовні як цеглинки заходи її розбудови.
Окрім наукової роботи основним пріоритетом лабораторії є навчальна робота. Щороку вивчати дивовижний світ медоносної бджоли на Голосіївську навчально-дослідну пасіку кафедри конярства і бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України приходить понад 300 студентів денної та заочної форми навчання. Студенти факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, агробіологічного, харчових технологій та управління якістю продукції АПК дістають знання з основ бджільництва та прилучаються до бджіл, що впливає на ефективність роботи майбутніх спеціалістів. Готуючись до агрономічної діяльності вони опановують знання з медоносних рослин, запилення ентомофільних культур, вчаться визначати потребу в бджолиних сім’ях та утримувати їх. Студенти факультету захисту рослин після знайомства з медоносною бджолою усвідомлюють, що при порушенні правил застосування отрутохімікатів під час обробки сільськогосподарських рослин можна завдати великої шкоди як медоносним бджолам, так й іншим диким запилювачам і цим знизити очікувані врожаї. Майбутні харчові технологи вчаться виробляти якісні, безпечні, смачні та корисні продукти бджільництва в умовах промислового виробництва. Вони з цікавістю вивчають продукти бджільництва, оцінюють їх якість, особливості технології одержання з тим, щоб споживач мав до столу цінні як в лікувальному, так і профілактичному відношенні мед, бджолине обніжжя, пергу, прополіс, маточне молочко та інші продукти бджолиного гнізда.
Студенти факультету аграрного менеджменту та економічного мають можливість при вивченні дисципліни «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» набути практичних досвід догляду за бджолами та економічне обґрунтування діяльності пасік різних виробничих напрямів.
Ширше і глибше пізнають бджолиний світ студенти факультету тваринництва та водних біоресурсів. Вони отримують знання з анатомії та фізіології медоносної бджоли, вивчають годівлю, гігієну та механізацію в бджільництві, освоюють технологію виробництва продуктів бджільництва. Однак справжні фахівці з бджільництва і технологи з одержання таких цінних продуктів виходять з групи спеціалізації.
Для освоєння студентами знань в Голосієві є своя матеріальна база Практичні заняття проходять у лабораторії, яка забезпечена необхідним обладнанням, приладдям. Зокрема, є мікроскопи, з допомогою яких пізнається цікавий світ життя бджолиного організму, досліджуються його паразити, будова квіток та нектарників. Завдяки використанню технічних засобів навчання зміст занять значно поглиблюється. При вивченні зовнішньої та внутрішньої будови тіла бджоли використовуються оригінальні електрифіковані стенди, які сприяють кращому зоровому сприйняттю навчального матеріалу. Розгляд тем з медоносних рослин супроводжується демонстрацією гербаріїв та живих медоносних рослин, яких вирощують на колекційних ділянках, що розміщені поряд з лабораторним корпусом. Студенти магістерської програми «Технології продуктивного використання потенціалу бджолиної сім’ї» особисто доглядають за рослинами, ведуть спостереження і облік цвітіння медодаїв в природі, вчаться розраховувати медоносний конвеєр. складають графік та створюють індивідуальні гербарії.
Більшість занять складаються з теоретичної частини – коли студенти записують основні положення в зошити і практичної, більш цікавої і доступної для сприйняття нових знань. Окрім колекційних ділянок з медоносними і сільськогосподарськими культурами та добре обладнаною наочним приладдям та посібниками студентською аудиторією поблизу лабораторного корпусу розміщена навчально-дослідна пасіка. Таке зручне розміщення бджолиних сімей дає можливість студентам в активний період сезону проводити заняття безпосередньо біля вулика. Студенти ознайомлюються з гніздом бджолиної сім’ї, правилами роботи з бджолами, технікою огляду й оцінкою стану сім’ї, визначення кількості розплоду, якості матки, наявності кормових запасів тощо, відповідно до теми заняття. В холодний період студенти із зацікавленням відвідують зимівник та оцінюють, у якому стані бджолині сім’ї. У випадку виявлення негараздів мають практичну можливість надати допомогу неблагополучно зимуючим сім’ям. Зважаючи на добре забезпечену матеріально-технічну базу кафедри, студенти групи спеціалізації впродовж навчального року мають можливість спостерігати за ростом та розвитком бджолиних сімей від проведення першого весняного огляду до осінньої ревізії, а при виконанні дипломної роботи під керівництвом науково-педагогічних працівників самостійно проводити на бджолиних сім’ях дослідження. Також при написанні курсових та дипломних робіт студенти мають можливість користуватись багаторічними зібраннями періодичних видань з бджільництва.
Читання лекцій та лабораторно-практичних занять відповідно до навчальних програм супроводжується демонстрацією мультимедійним проектором фотографій та показом відеофільмів, які унаочнюють вивчення таких тем як: промислова технологія виробництва продукції бджільництва, хвороби бджіл та способи їх лікування, механізація в бджільництві, огляд та оцінка стану бджолиних сімей, виведення та штучне осіменіння бджолиних маток.
Завдячуючи науково-педагогічним працівникам кафедри, які беруть активну участь у міжнародних конгресах, виставках, постійно поповнюється навчальний матеріал новими даними з теорії, практики, технічного оснащення та технологічних розробок в галузі бджільництва. Щорічно курс занять корегується з введенням в програму нових даних науки і практики у галузі бджільництва.
За ініціативи деканату і підтримки ректорату лабораторія отримала виробничий напрямок. Відтепер студенти мають змогу в навчальному процесі поєднувати наукові здобутки, передої навчальні програми та найефективніші виробничі процеси. В результаті цього кафедра випускає спеціаліста, який спроможний організувати високоприбуткове пасічницьке господарство, або ж зайняти гідне місце в команді професіоналів потужного агропідприємства.
Робота Голосіївської навчально-науково-виробничої лабораторії бджільництва тісно відбувається за такими правилами та особливостями:
Принципи:
- відкритість;
- організованість;
- швидка видача результатів.
Можливості:
- проведення пізнавальних екскурсій;
- оздоровлення організму в апібудиночку;
- індивідуальне навчання зацікавлених осіб.
Розробляє:
- типові програми, методичні рекомендації з дисциплін бджільництва;
- стандарти, технічні умови, бізнес-плани й іншу документацію з виробництва продукції бджільництва, виведення та штучного осіменіння бджолиних маток, розмноження бджолиних сімей і пакетів бджіл;
- методики й способи та технології з бджільництва;
- технологічні карти та науковий супровід господарств різних форм власності.
Пропонує технології:
- переробки воскової сировини;
- виробництва меду, пилку, маточного молочка, перги, прополісу, бджолиної отрути, гомогенату трутневих личинок на пасіках;
- підготовки бджолиних сімей до медозбору;
- перевезення бджолиних сімей на медозбір і запилення;
- прискореного відтворення бджолиних сімей;
- підготовка бджолиних сімей до зимівлі;
- штучного осіменіння бджолиних маток.
Надасть кваліфіковану допомогу:
- при організації пасік для виробництва меду, воску, прополісу, бджолиних маток, нових бджолиних сімей;
- з організації та проведення племінної роботи;
- у підборі насіння медоносних рослин;
- в організації запилення ентомофільних рослин у відкритому грунті і теплицях.
Проводить:
- дорадчу діяльність з бджільництва;
- дослідження якості меду, воску, воскової сировини, прополісу та іншої продукції, а також інвентарю на відповідність стандартам;
- епізоотичне обстеження пасік і складання плану ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних заходів з ліквідації захворювань бджіл;
- вивчення нектаропродуктивності і відвідування бджолами нових сортів ентомофільних рослин і медоносних угідь;
- оцінку нового бджільницького інвентарю та обладнання;
- моніторинг кормової бази на теренах України;
- курси підвищення кваліфікації;
- майстер класи з штучного осіменіння бджолиних маток, виготовлення воскових свічок та виробництва різнобічної продукції бджільництва;
- конкурси та тематичні семінари;
- наукове обґрунтування собівартості продуктів бджільництва.
Організує:
- підготовку тематичних підбірок спеціальної літератури і перекладів найновітнішої інформації з закордонних видань;
- підготовку і видання рекомендацій з питань бджільництва, що цікавлять замовника;
- забезпечення стандартами і технічними умовами з бджільництва;
- координацію з суміжними підприємствами і закладами;
- узагальнення досвіду передових бджолярів і проведення семінарів з актуальних проблем бджільництва;
- навчання працівників методам визначення якості продукції бджільництва, техніці інструментального осіменіння бджолиних маток тощо.
Отже, Голосіївська навчально-науково-виробнича лабораторія бджільництва кафедри конярства і бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України має і створює всі умови для отримання студентами сучасних знань і готує висококваліфікованих фахівців для галузі бджільництва.
Навчально-лабораторні корпуси кафедри
Голосіївська навчально-дослідна пасіка
Колекційні ділянки медоносних рослин
Навчальні лабораторії
