Пам’яті М.О. Штофеля

29 жовтня 2021 р. відбувався науково-методичний семінар «Науковий шлях та освітня діяльність вченого-меліоратора М. О. Штофеля» присвячений 80-річчю від народження завідувача кафедри лісової та гідротехнічної меліорації (1987-1994 рр.), кандидата сільськогосподарських наук, доцента Штофеля Михайла Олексійовича.
Директор НДІ лісівництва та декоративного садівництва, професор Роман Василишин розпочав семінар із відзначення ролі проведення подібних семінарів і згадування тих особистостей, які стояли біля витоків навчальних дисциплін, наукових шкіл, які актуальні й нині.

Присутні на семінарі з теплими почуттями згадували М.О. Штофеля як Людину, Викладача, Вчителя. У своїх спогадах Віктор Маурер наголосив на таких людських якостях Михайла Олексійовича, як чуйність, доброта, чесність, вимогливість, вихованість.

Директор Малинського фахового коледжу Ігор Іванюк згадав про гострий розум, гумор та високу фахову майстерність свого дипломного керівника М.О. Штофеля, які Михайло Олексійович невимушено демонстрував під час проведення занять та навчальної практики.

Олександр Соваков пригадав непересічне значення постаті Михайла Олексійовича у формуванні себе як фахівця та викладача, починаючи із студентських років і до нині на кафедрі лісової меліорації.
Сергій Дударець тепло згадав про свого наставник і зазначив, що разом із Михайлом Олексійовичем відходить ціла епоха – тих, хто пережив післявоєнні важкі часи й мав відмінні від сучасників умови для реалізації.
Професор кафедри Василь Юхновський підготував для учасників семінару матеріали, що нагадують про видатну особистість Михайла Олексійовича:
Життєвий шлях М.О. Штофеля
Михайло Олексійович Штофель народився 29 жовтня 1941 року в селі Войнівка Чутівського району Полтавської області, ставши сьомою дитиною селянської родини, зазнавши змалечку важких випробувань.
Упродовж 1948-1958 Михайло Олексійович здобував середню освіту: спочатку у Войнівській семирічній школі, потім продовжив навчання у Чутівській середній школі, яку закінчив 1958 році.
Трудову діяльність М.О. Штофель розпочинає підземним електрослюсарем на шахті № 1 ім. Челюскінців. Працюючи, парубок одночасно займається класичною й вільною боротьбою і за успішну участь у змаганнях отримує почесне звання кандидата у майстри спорту.
У 1961 році, після успішного складання вступних іспитів, Михайло Олексійович зараховується студентом першого курсу лісогосподарського факультету Української сільськогосподарської академії. З початком навчання на лісогосподарському факультеті молодий студент бере активну участь у громадському житті, виконує обов’язки старости групи, стає дружинником з охорони громадського порядку. Маючи красивий та сильний голос, співає в академічному ансамблі «Колос».
1964 року Михайло Олексійович отримує звання майстра спорту з вільної боротьби. 1966 року, на змаганнях у ленінградському Царському Селі, команда борців УСГА стає переможцем серед лісотехнічних вишів СРСР. Особистий результат Штофеля М. О. – бронзова медаль.

Після закінчення навчання (захистився на «відмінно») та отримання кваліфікації інженера лісового господарства, М .О. Штофель працює за державним направленням помічником лісничого Плисецького лісництва Боярської лісової дослідної станції. У січні 1969 року він вступає до очної аспірантури по кафедрі лісової меліорації під керівництвом професора Бодрова В. О. І знову своє навчання Штофель М.О. вміло поєднує з улюбленою вільною боротьбою, тренуючи кадровий потенціал Комітету державної безпеки УРСР.

У 1972 році М. О. Штофель успішно захищає дисертацію на тему: «Конструкції полезахисних лісових смуг у районах, що страждають від пилових бур (на прикладі колгоспів та радгоспів Запорізької області)». Наукова праця була представлена на Виставці досягнень народного господарства СРСР, за яку його було нагороджено бронзовою медаллю.Після закінчення аспірантури Міністерство сільського господарства СРСР направляє молодого науковця на посаду асистента кафедри лісової меліорації.
З 1987 по 1994 рр. Михайло Олексійович Штофель обирався за конкурсом на посаду завідувача кафедри лісової меліорації. Головний напрям наукових досліджень кафедри цього періоду полягав у виконанні загальносоюзної науково-технічної програми щодо вдосконалення і впровадження зональних систем захисних лісових насаджень, які забезпечують підвищення продуктивності сільськогосподарських земель і оптимізацію аграрних ландшафтів, державної теми з розробки заходів з поліпшення ефективності лісомеліоративних насаджень Лісостепу.
Державним комітетом лісового господарства за значний особистий внесок у розвиток лісівничої освіти і науки України Штофеля М. О. було нагороджено іменним годинником, вручено відзнаку «Відмінник лісового господарства України».
20 квітня 2017 року серце Михайла Олексійовича зупинилося. Похований М.О у передмісті Києва (Чабани).

Володимир Малюга, професор кафедри, пригадав часи плідної наукової роботи спільно із М.О. Штофелем у віршованій формі.

Штофель Михайло Олексійович

Він був фотографом в душі.
Знімав зимою й літом комиші
І верболози над рікою.
Був зачарований красою
Природи-Матінки всії
Та дуже полюбляв її.
В кадр потрапляє соснячок,
Тут наломало гілочок.
А ось схід Сонечка спіймав
У фото справі досвід мав.
Процеси ерозії вивчав
І в пам’яті все відзначав.
Герасименко П.І. так казав:
Якби його хто прив’язав
Взяв до стільця, щоб міг писати
Могли б ми твори його мати.
Письмові твори про довкілля
І про науку чи дозвілля.
Непосидющим він бував
Ідеї власні випромінював.
Коли Сазонов І.М. вів хозтему,
Михайло, тут, як-тут, бо в тему,
Той фото-досвід знадобився,
Він працював і не лінився.
Із Пилипенком О.І., вони в двох
Тягли тематику за трьох
У польових умовах плідно
І це на знімках добре видно.
Всі наслідки пилових бур
У смугах є земляний мур.
Усе докладно відзначали
Та в звітах також показали.
Тепер все в пам’яті лишилося,
Що в їхньому житті велося.
Обох навчали ветерани
Учасники війни, що мали рани.
Михайло по житті ішов натхненно
І почувався дуже впевнено.
Тривалий час він холостяк
В житті буває дійсно так.
Та доля тут не забарилась
Анна Василівна з’явилась
Сімейна справа зародилась.
Жили чудово не сварились.
Вона все згадує тепер,
Як на побачення їй квіти пер.
Хрещеним батьком багатьох дітей
Він був для них мов Прометей.
Їм ласку, радість дарував,
З дитинства казочку цю знав.
На згарищах Він побував
Умови там обстежував,
Свій досвід не обмежував.
Рекомендації давав
Щодо лісів поновлення
Цих площ лісовідновленням.
Любив життя, йому радів
Багато друзів був завів.
Студентів Він до фаху вів
З них справжніх фахівців робив.
Він завжди з нами, він живий
Лишився в пам’яті такий.
Завжди веселий і завзятий
І нині нас зібрав на свято.
Йому всього вісімдесят
Роки неспинні бо летять!
Він щиро всім бажає нам:
Ви насолоджуйтесь життям
Даруйте радість і діліться любов’ю!

Володимир Малюга 29.10.2021

Відеозапис семінару можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/WqzjMEC0uzw .

Андрій Пінчук,
в.о. завідувача кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій,
Василь Юхновський, Володимир Малюга,
професори кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій,
Ганна Лобченко, Ігор Іванюк,
доценти кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій