Відродження після вогню

Як лісівники Житомирщини, переживши події минулого року, виконують найважливіші для себе завдання: протипожежну безпеку і відновлення лісів.

У лісових пожежах часто звинувачують самих лісівників. Ці нісенітниці блукають інтернетом, це заявляють деякі ЗМІ та «експерти» з лісової та природоохоронної справи. Тим часом, саме лісівники першими мужньо дають бій нечуваній полум’яній стихії і завжди перемагають. Так сталось і в тому році на Житомирщині, коли саме лісівники області та їхні колеги з інших регіонів України, ризикуючи власним життям, протистояли вогняному лиху.

Житомирські охоронці лісу приділяють особливу увагу запобіганню та протидії пожежам, а їхній позитивний досвід вивчає вся країна. Тож як протидіють руйнівній стихії поліщуки та як із попелу нині постають нові ліси – на прикладі Овруцького держлісгоспу.

– Минулорічні лісові пожежі не стали для нас несподіванкою. Наші ліси і раніше зазнавали великих пожеж: і у 80-х роках минулого століття, і у 2000-х. Рік тому аналогічне лихо торкнулось і Київщини – Зони відчуження, – згадує безпосередній учасник подій, головний лісничий ДП «Овруцьке лісове господарство» Володимир Захарчук. – Ми були готові до пожежонебезпечного періоду, але збіглося кілька негативних чинників: небачена та нечувана для наших країв тепла зима з відсутністю снігу, посушлива весна. Навіть багатовікові торф’яні болота висохли. Тоді розгулявся сильний вітер, пориви якого становили до 25 метрів на секунду. А також людський фактор, який, на жаль, є причиною більшості лісових пожеж. Місцеві мешканці щороку спалюють суху траву на полях, поблизу лісових масивів, не думаючи про наслідки. Ще одна пожежа сталася безпосередньо біля залізниці. Як встановила експертиза, іскри від руху потяга потрапили на суху траву обабіч колії, вітер розбурхав полум’я, яке поширилося дуже швидко.

Але більшість лісових пожеж, на нашу думку, трапилося не випадково, адже увесь той ліс, що накрило вогнем, не міг спалахнути через одне загорання сухої трави. 15 квітня пожежі спалахнули відразу у 16 місцях одночасно. Слідство за цими фактами триває і досі. Ми оперативно виявляли вогонь за допомогою відеонагляду. Ліси горіли у наших сусідів, а ми територіально розташовані майже у центрі району.

Головна надія покладалася на термінове прокладання мінералізованих смуг, аби відрізати вогонь від ще не уражених територій. Але вітер жбурляв полум’я на верхівки дерев, за мінералізовані смуги, нам за спину. Інколи працівники опинялись у вогняному кільці. Добре, що ніхто не загинув та не був сильно травмований. Вітер ледь не зірвав дах на головному офісі нашого підприємства. Він не вщухав і вночі, а від полум’я серед ночі було видно, немов удень. А вдень густий дим та кіптява в небі так затуляли сонце, що подекуди не було нічого видно вже за сто метрів. Температура у цьому пеклі досягала двох тисяч градусів. Але ми працювали.

Багато «диванних експертів» згодом відверто насміхалися над лісівниками, які боролись із вогнем ранцевими вогнегасниками, лопатами та відрами. Але з досвіду скажу, що це найефективніший засіб відсікти стіну полум’я від ще не уражених ділянок лісу. У густих заростях, між деревами та кущами не зможе проїхати важка техніка. Тоді вся надія на лопати та маленькі маневрені тракторці з плугами, за допомогою яких нам оперативно вдавалося прогорнути захисні смуги. Так ми працювали навіть на сухих торф’яниках, де був великий ризик провалитися під землю.

Мені довелося нещодавно побувати в Анталії (Туреччина) у міжнародному центрі підготовки працівників лісового господарства з протидії лісовим пожежам. Наші турецькі колеги демонстрували як вони ефективно борються з вогнем у гірських лісах Середземномор’я. Це неоціненний досвід.

Рік тому овруцькі лісівники успішно використали ще один ефективний метод боротьби з лісовими пожежами – зустрічний вогонь. Зупинити верхові пожежі за допомогою води часто немає можливості через вітер. Тож завдяки «прирученому» вогню вдалося врятувати багато наших лісів. Дуже добре ми співпрацювали з метеорологами, які чітко вказували напрямок та силу вітру. Нам вдавалося спрямовувати «ручний вогонь» назустріч руйнівній стихії. Особливо ефективним був такий метод на ділянках угідь, що були забруднені радіацією, де присутність людини небезпечна. Турецькі вогнеборці теж успішно використовують згаданий метод.

Завдяки своєчасній реакції та оперативності жоден населений пункт, що межує з нашими лісовими масивами, не постраждав від вогню.

Найбільш гострою та важкою боротьба з вогнем була у Чистий Четвер та Страсну П’ятницю. Недарма ми жартували, що замість очищення водою, ми пройшли очищення вогнем. Уже в суботу вранці нам на допомогу прибув зведений загін лісівників із різних областей. У нас працювали близько 200 колег із Волині, Рівненщини, Київщини, Черкащини, Чернігівщини, Хмельниччини тощо. Це досвідчені лісівники та вправні вогнеборці. Дуже допомогли і військові, які своєю важкою інженерною технікою пробили захисні смуги у непрохідних лісах. До речі, тоді, мабуть, сама природа стала на наш бік, бо побачила, що нас не зламати. Пекельний вітер вщух на Великдень.

За мужність та героїзм під час гасіння пожеж минулого року працівники ДП «Овруцьке лісове господарство» були нагороджені державними нагородами.

Випробування вогнем

Володимир Антонюк очолив ДП «Овруцьке лісове господарство» наприкінці квітня минулого року. Тоді на згарищах «житомирської тайги» ще тліла земля та спалені дерева. Новому керівнику та колективу лісгоспу довелося працювати у дуже гарячих, в усіх значеннях слова, умовах. Недаремно охоронці лісу зараз вважають, що 2020 рік був найбільш важким за всі 85 років існування підприємства.

– Керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства і Держліс­агентства поставило нам два найважливіші та невідкладні завдання. Перше – протипожежна безпека, друге – відновлення лісів. Загалом, пожежі тогоріч пошкодили у нас близько 3700 гектарів лісу. На площі 402 гектари вирувала верхова пожежа, – розповідає Володимир Антонюк. – Найбільше постраждали Бережестське, Овруцьке, Гладковицьке та Ігнатпільське лісництва.

Зокрема Овруцьке лісництво поруч із самим містом. Наслідки біди відчуваються навіть і рік потому. Тим більше, у нас є лісові угіддя, які потрапили до зони радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, куди працівникам доступ обмежено через цілком зрозумілі причини. Там теж вирували пожежі. Сусідні лісгоспи також постраждали.

Завдання, які отримали від керівництва, і досі лишаються основними напрямками нашої діяльності.

Почну з лісовідновлення. Вже в минулому році ми посадили на місцях згарищ у чотирьох лісництвах 500 тисяч сіянців сосни, дуба, берези та різноманітних чагарникових порід. Копітка робота тривала до самої зими. З весни продовжили роботу і вже в цьому році засадили 162 гектари згарищ.

На посадках ми використовували свій садивний матеріал. Велику допомогу надали наші колеги з інших областей. Але природа і сама швидко відновлюється після нечуваної біди. На місцях багатьох згарищ, особливо там, де вогонь загасили доволі швидко, відразу почали пробиватися молоді паростки дерев. Самовідновлення ми спостерігаємо більше, ніж на 200 гектарах лісу. Робота з лісовідновлення триває.

Звісно, минулий рік був для нас надважким не лише через пожежі. Ми працювали та працюємо в умовах пандемії коронавірусу, постійних карантинних обмежень. Однак, незважаючи на всі негаразди, переконаний, спрацювали, як належить. Прибуток підприємства за рік становить 865 тисяч гривень (більше на 231 тис. грн у порівнянні з попереднім періодом). Сплатили майже 55 тисяч гривень податків до державного, місцевого бюджетів, соціальних внесків тощо. Всі зароблені нами кошти теж пішли на виконання найважливіших завдань – забезпечення протипожежної безпеки та лісовідновлення. У нашому лісгоспі працюють 368 осіб, 81 із низ – у державній лісовій охороні. Середньомісячна заробітна плата становить 11,3 тисячі гривень. Усі працівники своєчасно отримують заробітну плату та повністю забезпечені всім необхідним для виконання своїх службових обов`язків. Тішить, що до наших лав стає все більше молоді, бо кому, як не їм, працювати на благо наступних поколінь.

Після минулорічних пожеж овруцькі лісівники суттєво підсилили кількість пожежної та спеціальної техніки, обладнання та особовий склад. Зокрема у лісгоспі зафункціонувала оновлена лісопожежна станція.

– Зараз наш підрозділ постійно бере участь у навчальних тривогах та зборах, обміні досвідом різного рівня. Наприклад, оголошено загальний збір пожежників-лісівників зі всієї області у будь-якій точці, – розповідає керівник станції Ярослав Чіпак. – Далі, за легендою навчань, цей зведений загін має виїхати максимально оперативно в будь-яку точку Житомирщини або до іншої області. Збір може бути у будь-який час та пору доби, у вихідні або будні. Важко? Так. Але протистояти лиху можуть лише навчені та підготовлені працівники. Наш колектив бойовий та злагоджений, завдяки цьому ми не допустили пожеж у поточному році.

Рік тому ми з волонтерами-однодумцями, зокрема, депутатом місцевої ради Петром Левківським, постійно допомагали людям, які постраждали від пожежі.

Я захоплююсь історією. Мрію створити у нашому районному історичному музеї експозицію, яка буде присвячена історії нашого лісгоспу та боротьбі з лісовими пожежами.

– Нині у нас є вісім пожежних автомобілів. Плануємо придбати потужні всюдиходи. Готові шість цистерн із мотопомпами. Є 12 пожежних мотоциклів для державної лісової охорони. Вони оснащені шанцевим інструментом та первинними засобами пожежогасіння, – зазначає Володимир Антонюк. – Усі наші лісівники-пожежники мають вогнетривкий бойовий одяг, взуття, шоломи, спеціальне обладнання. Є й квадрокоптер задля постійного нагляду за лісом, куди важко дістатись людині. Минулого року створили та доглянули близько 1000 кілометрів мінералізованих смуг. На сьогодні вже зробили більше 400 кілометрів таких смуг. Дуже важливо підготувати і спеціальні пожежні водойми в лісі. Керівництво обласного управління поставило у план зробити нам 50 таких водойм. Уже створили 51 водойму і продовжуємо цю роботу. Приділяємо велику увагу протидії утворення стихійних сміттєзвалищ у наших лісах. Купи сміття – це теж великий потенційний чинник виникнення лісових пожеж, а також це забруднення довкілля. У цьому році ми прибрали понад 20 сміттєзвалищ.

Наш центр моніторингу – це мозок протипожежної діяльності лісгоспу. У період підвищеної пожежної небезпеки оператори цілодобово відстежують ситуацію за допомогою камер відеонагляду з шести спостережних веж. Інформація передається до обласного управління. Вся наша службова техніка оснащена GPRS-навігаторами, що дає змогу відстежувати її маршрути та рух під час роботи та оперативно мобілізувати та перекинути всі ресурси на місце надзвичайної ситуації. Ми плануємо створити додатково ще одну лісопожежну станцію і вежу з ТСС.

Загалом, на протипожежний захист та матеріальне забезпечення лісгосп витратив уже понад десять мільйонів гривень. Але набагато краще витрачати кошти на профілактику, аніж потім розбиратись із сумними наслідками.

Вогонь не пройде

Як запевнив нас начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Сахнюк, гіркий та повчальний урок минулорічних пожеж було засвоєно сповна. Лісівники зробили належні висновки і нині активно працюють задля недопущення подібних трагедій у майбутньому. Копітка робота триває безперервно.

– У минулому році в лісах державних лісогосподарських підприємств Житомирського ОУЛМГ виникло та ліквідовано 503 лісові пожежі на площі 43 тис. га. З них потребують проведення лісогосподарських заходів насадження на площі 17 тис. га. Того року проведено лісогосподарські заходи у пошкоджених насадженнях на площі 5,2 тис. га, з яких суцільних зрубів 921 га і розроблено ділянок загиблих лісових культур та природного поновлення площею 562 га, – розповів Віктор Сахнюк. – Відповідно, вже створені лісові культури на згарищах у 2020 році на площі 373 га, а 135 га відновилося природним шляхом.

Нині у насадженнях, що були пошкоджені пожежами, проведено відведення ділянок у рубку на площі понад 2 тис. га. З них розроблено 1,6 тис. га, зокрема, суцільними рубками – 1,1 тис. га. Разом з тим, за період 2020–2021 років уже створено 1320 га лісових культур. Заплановано відновлення лісу на загальній площі 7000 га.

Для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації було виділено кошти з резервного фонду державного бюджету України на закупівлю спеціалізованого обладнання, автотранспорту та спецодягу. За ці кошти ми придбали лісозаготівельну машину, сім тракторів, 36 подрібнювачів, 11 причепів та напівпричепів, 15 лісопожежних модулів, 30 мотопомп, 48 кущорізів, 35 подрібнювачів гілок, вантажний автомобіль та інше обладнання. Крім того, наші державні лісогосподарські підприємства в цьому році вже придбали 36 ємностей на автомобільних причепах для підвозу води об’ємом понад 5 куб. м та обладнали один пожежний автомобіль для підвозу води об’ємом 27 куб. м.

За власні кошти підприємств придбано три пожежні автомобілі, 12 безпілотних літальних апаратів, 40 автомобілів підвищеної прохідності для рейдової роботи, 72 мотоцикли, квадроцикл. Створені відповідні групи швидкого реагування. Придбано 298 комплектів вогнетривкого одягу для пожежників. Лісогосподарські підприємства облаштували 931 водойму для забору води. Такі пожежні водойми з пірсами заплановано створити у кожному лісовому обході. Зараз у нас функціонують 29 лісопожежних станцій. Вони укомплектовані у повному обсязі особовим складом, пожежними автомобілями та технікою, яка пристосована для гасіння пожеж. Усього на бойовому чергуванні у нас є 277 одиниць техніки. Це 82 пожежні автівки, 76 лісопожежних модулів та 119 причіпних ємностей для підвозу води, 176 тракторів з ґрунтообробним обладнанням, 1672 ранцеві обприскувачі, 266 мотопомп, 292 радіостанції. У кожному підприємстві створено резерв пально-мастильних матеріалів у кількості 3 тонни бензину, 2 тонни дизпалива та 200 літрів мастила. Крім того, наші працівники переобладнали лісовози, що не використовуються за призначенням, у автоцистерни для підвезення води у випадку пожежі.

Ще до початку пожежонебезпечного періоду наші підприємства розробили і затвердили у Житомирській обласній державній адміністрації мобілізаційно-оперативні плани з ліквідації лісових пожеж. Для своєчасного виявлення та оперативного реагування на займання активно ведеться робота щодо впровадження триступеневого рівня контролю за лісовими масивами (лісництво, лісгосп, Управління). Нині вже близько 40 телевізійних систем спостереження за лісовими масивами підключено до цього рівня контролю. В разі виникнення пожежі, її координати та найкоротший маршрут руху пожежної техніки, сил і засобів буде передаватись до чергового диспетчерського пункту та на телефони інженерно-технічних працівників підприємств. Із 80 наших пожежних веж, 62 обладнані телевізійними системами спостереження.

У цьому році в лісових масивах створено близько 2 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за мінсмугами та протипожежними розривами про­тяжністю 6,3 тис. км. Планові роботи стосовно створення мін­смуг та їхнього поновлення триватимуть упродовж усього пожежонебезпечного періоду.

З метою удосконалення нашої взаємодії з рятувальниками ДСНС діє спільний Наказ «Про затвердження Порядку взаємодії Управління ДСНС України у Житомирський області та Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства у разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій». Налагоджене своєчасне та повне взаємоінформування між керівниками (черговими службами) наших лісогосподарських підприємств та підрозділами рятувальників. Державні лісогосподарські підприємства скерували і звернення до суміжних земле- та лісокористувачів різних форм власності, а також голів виконкомів ОТГ щодо проведення протипожежних заходів, особливо на самозалісених сільськогосподарських землях. А з 1 квітня, згідно з наказом та дорученням нашого обласного управління, в усіх лісництвах та лісгоспах області встановлено цілодобове чергування.

Джерело: ЕКО-iнформ. https://ekoinform.com.ua/?p=13685