Молоді бджолярі-дослідники університету брали участь у Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції “Збережімо бджіл разом”

     20 травня у світі відзначають Всесвітній День Бджоли (World Bee Day), який був затверджений резолюцією Генеральної асамблеї ООН у 2017 році за поданням Словенії, а 19 серпня, в день Преображення Господнього або Яблучний Спас, святкують день пасічника в Україні. З метою звернення уваги до значення бджіл та обговорення проблем їх загибелі, на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України проведена Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Збережемо бджіл разом», присвячена до 123 річниці університету.
   До основної конференції приєдналося більше як 70 осіб. Серед запрошених спікерів були представники-науковці різних країн, а саме: Грузії, Молдови, Узбекистану, Ізраїлю, Словаччини, Казахстану.
     В межах конференції також працювала окрема студентська секція, до якої долучилося понад 30 осіб, серед яких були студенти різних факультетів нашого університету, Золотоніського фахового коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ, а також студент Черкаського ліцею №17.
Модератором секції молодих вчених виступив студент кафедри педагогіки Олександр Подгаєцький. У вступному вступному слові завідувач кафедри конярства і бджільництва факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України Повозніков Микола Гаврилович наголосив на важливості проведення таких студентських наукових конференцій, адже це чудовий засіб розвитку мислення та підготовка до майбутньої наукової діяльності.

       Микола Гаврилович звернув особливу увагу на те, що в науці існує величезна кількість непередбачуваних міждисциплінарних зв’язків, і бджільництво - не виняток. Нам це довели учасники секційної частини, бо вони приготували доповіді на найрізноманітніші теми.

    Олександра Чеботарьова, одна із найактивніших учасниць, ознайомила учасників конференції з основними та доволі специфічними продуктами бджільництва, особливостями їх застосування.

     Анастасія Білько підготувала доповідь щодо важливості проблеми зниження кількості медоносних культур на території України. Були наведені графіки посівів за останні 20 років. Анастасія відзначилася участю в дискусіях та влучними запитаннями доповідачам.

     Андрій Сердюк чудово підготувався стосовно штучного виведення бджолиних маток, користувався як інтернет-джерелами, так й особистим досвідом, був дуже активним протягом всієї конференції.

     Значну кількість учасників конференції складали студенти унікальної спеціальності - 015.37 Професійна освіта, яка поєднує педагогічну та аграрні науки, що, як мені здається, дозволяє їм здійснювати підходи до розв’язання проблем з нестандартних точок зору. Тому це стосується і наукових конференцій.
   Олена Стадник у своїй доповіді зосередила особливу увагу на важливості педагогічних підходів до процесу навчання студентів-аграріїв. Вона проаналізувала педагогічні методики та практичні напрацювання Повознікова Миколи Гавриловича, надала рекомендації щодо здійснення освітнього процесу на прикладі успішного викладача-експериментатора.

     Своєю чергою, Майборода Аліна доповідала про інноваційні технології та тенденції в бджільництві: про боротьбу з кліщами, нові технології виведення маток, інноваційні рамки та технологічні вулики.

      Альвіна Єрмоленко закривала конференцію зі своєю доповіддю “Бджільництво в Норвегії”. Доповідач виявилася однією з тих, чия робота запам’яталася найкраще. Учасники були вражені рівневі підготовки та її здатності кваліфіковано відповідати на поставлені запитання. Навіть провокаційні запитання Професора не застали зненацька студентку першого курсу.

      Сильно запам’яталися творчі підходи Сніжани Жілін та Дар’ї Кореної. У Сніжани була доповідь про вплив продуктів бджільництва на дитячий організм. В кінці доповіді студентка задекламувала вірш:

      Дар’я доповідала про цілющі властивості продуктів бджільництва, зверталася до мудрості видатних постатей минулого:

      Цікавою була доповідь Анни Базь: “Продукти бджільництва - здоров’я з вулика”.

       Колесник Валерія поєднала бджільництво з економічною освітою. Розповіла про бджільництво як ефективний бізнес:

    Наша гостя, випускниця гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП кафедри педагогіки, а нині викладач в Золотоніському фаховому коледжі ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ, Степанчук Людмила Олександрівна, розкрила таку важливу тему як: звичаї, традиції та обряди в Українській культурі галузі бджільництва.

      Марія Зацарна готувалась за схожою тематикою - “Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття”.

     Декілька доповідей було присвячено закордонному досвіду:
- Вікторія Фомічова схарактеризувала бджільництво Німеччини.

- Юлія Пугач розповіла про бджільництво в Нідерландах, особливості та проблеми галузі.

Були також подані інші роботи студентів.

    На мою думку, дискусія - це одна з найважливіших складових, адже наукова конференція - це не лише можливість отримати та передати ґрунтовні знання, а й розвиватись в таких напрямках як: критичне, творче мислення, комунікативність, вміння слухати, та інші особистісні та лідерські якості. Особливо добре, коли протягом всієї конференції активно беруть участь у дискусіях не тільки студенти, а й викладачі, які своєю життєвою мудрістю та професійними компетенціями здатні як поставити цікаве запитання, так і розставити всі крапки над “і” у спірних питаннях.
      Хочу подякувати всім учасникам наукової конференції за плідну працю як у процесі підготовки, так і під час самого заходу, а також кафедрі конярства і бджільництва за можливість займатися організаційними питаннями.
    Фанатизм — ознака пригніченого сумніву. Якщо людина справді впевнена у своїй правоті — вона абсолютно спокійна. І може обговорювати будь-яку думку без тіні обурення. (К.Г.Юнг)