Співробітники кафедри землевпорядного проектування представили свої дослідження на міжнародній конференції «Science, Education, Innovation: Current Issues and Contemporary Aspects»
Співробітники кафедри землевпорядного проектування представили свої дослідження на міжнародній конференції «Science, Education, Innovation: Current Issues and Contemporary Aspects»
12 лютого 2021 року
Грузинський національний університет SEU
12 лютого на базі Грузинського національного університету SEU спільно з університетами Грузії, Польщі та України була проведена міжнародна наукова онлайн-конференція «Наука, освіта, інновації: актуальні проблеми та сучасні аспекти».
Гостей, спікерів та співорганізаторів конференції вітала проректор з наукових досліджень SEU, професор Ана Пірцхалайшвілі.
Пані Анна розповіла про безмірне значення науки та освіти в умовах глобальної пандемії. Вона підкреслила особливу важливість таких міжнародних зустрічей дослідників для обміну думками, дослідженнями, новими ідеями та відкриттями.
У конференції взяли участь понад 50 дослідників з Грузії, України, Польщі, Узбекистану, Білорусі та Бангладеш.
Національний університет біоресурсів і природокористування України представляли співробітники кафедри землевпорядного проектування: Андрій Мартин, Людмила Гунько та Юлія Мороз.
З науковою доповіддю на тему «Проблеми вищої освіти з геодезії та землеустрою в Україні» виступила доцент кафедри землевпорядного проектування Людмила Гунько. У своєму виступі вона зазначила, що сьогодні важливим завданням для вищої школи є системний аналіз трендів, за якими геодезія та землеустрій розвиватимуться у найближчі десятиріччя, а також розроблення на цій основі програм підготовки та перепідготовки фахівців, які дозволять їм у подальшому зберігати конкурентоспроможність на вітчизняному, європейському та глобальному ринках праці.
Щоб випускники навчальних закладів у галузі «Геодезія та землеустрій» стали затребуваними та високооплачуваними професіоналами, слід дотримуватися таких принципів:
– не менше 80% навчання має бути присвячене тому, що буде завтра, а не тому, що було вчора;
– університет повинен навчити студента критично мислити, бути інтелектуально мобільними;
- сучасна університетська лекція має бути побудована так, аби студент мав змогу почути на ній лише те, чого він не зможе знайти в Інтернеті;
– під час навчання студент має «доторкнутися» до всіх найбільш прогресивних технологій, які визначатимуть майбутнє галузі у середньостроковій перспективі, аби бути готовим до їх практичного застосування;
– практичне навчання має бути побудоване так, щоб студент зміг одразу самостійно працювати у галузі.
Землевпорядний факультет сучасного вищого навчального закладу вже не має бути лише навчальним центром. Він має стати інтелектуальним та експертно-аналітичним осередком галузі, платформою для відпрацювання та практичної адаптації передових технологічних рішень, майданчиком для фахових дискусій та практичного навчання - лише такий підхід дозволить зберегти вітчизняну землевпорядну освіту у середньостроковій перспективі та розраховувати у перспективі на міжнародне визнання.
У найближче десятиріччя топографо-геодезичну діяльність, земельно-кадастрову діяльність та територіальне планування очікують разючі зміни, головні ознаки яких можна спостерігати вже сьогодні. Світова економіка потребуватиме дешевих, високотехнологічних та швидких інженерних рішень, які зможуть надати лише належним чином підготовлені фахівці із критичним мисленням та добрим знанням своєї справи. Вищі навчальні заклади мають, безумовно, адаптуватися до потреб національного та глобального ринку праці, пропонуючи навчальні програми, які базуватимуться на передових технологіях та найкращих галузевих практиках.
Аспірантка кафедри землевпорядного проектування,
Юлія Мороз
