1 березня – Всесвітній день імунітету

   Щорічно, починаючи з 2002 р. за ініціативи ВООЗ, 1 березня відзначається Всесвітній день імунітету.

     Саме слово «Імунітет» походить від латинського слова «immunitas» і означає – звільнення. Імунітет – здатність імунної системи зберігати цілісність і сталість внутрішнього середовища організму; – це захисна система, що складається з тимусу (це центральний лімфатичний орган), де формуються Т-лімфоцити, та кісткового мозку, де формуються лімфоцити, моноцити, нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, які захищають нас від вірусів та бактерій. Також імунітет – це лімфатична система, селезінка, мигдалини та аденоїди. І єдиним способом саме тренування імунітету є контакт людини із зовнішнім світом. Натомість ховатися в стерильних умовах не вихід, адже щойно людина потрапить у стресові умови – імунітет виявиться не готовим реагувати та захищатися.

     Імунна система відповідає за два важливі процеси: заміну трансформованих або пошкоджених клітин різних органів тіла і захист від проникнення різного роду чужорідних агентів. Таким шляхом забезпечується протиінфекційний, протипухлинний захист і генетична стабільність організму.
     Розрізняють вроджений і набутий імунітет. Вроджений імунітет передається спадково, як і інші генетичні ознаки. Набутий імунітет (може бути активно або пасивно набутим) виникає внаслідок перенесеної хвороби або вакцинації і спадково не передається.

     Е. Дженнер у 1796 р. винайшов спосіб як запобігти натуральній віспі: для цього він зробив надріз елемента висипу коров'ячої віспи, вийняв її вміст і через надріз ввів хворому восьмирічному Джеймсу Фіппсу. У 1798 р., Дженнер опублікував свої дослідження із профілактики натуральної віспи, і ввів новий термін «вакцинація», що походить від лат. Vacca – корова.
     Відкриття Луї Пастера (1880 р.) дало початок імунології як самостійній науці. Пастер виявив, що імунізація курей старою холерною культурою створює у них стійкість до зараження високовірулентним збудником курячої холери і сформулював основний принцип створення вакцин, а також отримав вакцини проти сибірської виразки і сказу.
     Улітку 1882 р. І. Мечников спостерігав життя рухливих клітин -лейкоцитів. Він вирішив з'ясувати, як поводитимуться таємничі блукаючі клітини, коли всередину прозорих личинок ввести сторонній предмет - колючку троянди. На другий день вчений побачив, що рухливі клітини з усіх сторін обліпили колючку. І. Мечников назвав їх пожирачами, тобто фагоцитами. Так було створено відому фагоцитарну теорію захисту організму від сторонніх шкідливих речовин. Він встановив, що фагоцитарну функцію виконують клітини двох категорій: рухливі (лімфоцити, моноцити) і нерухомі клітини, що містяться в лімфатичних вузлах, печінці, кістковому мозку та інших органах.
     Учений відкрив явище фагоцитозу й поклав початок дослідженню захисної функції крові. У 1883 р. він зробив висновок, що вона забезпечується фагоцитарною активністю лейкоцитів.
     Німецький учений Пауль Ерліх висунув гуморальну теорію імунітету. П. Ерліх, який вважав, що основним захисним механізмом від інфекцій є гуморальні фактори сироватки крові. В 1908 р. Т. І. Мечников і П. Ерліх за розробку вчення про імунітет були удостоєні Нобелівської премії.
     З 1898 по 1899 рік бельгійський вчений Жюль Борде і російський учений М.Я. Чистович виявили утворення антитіл у відповідь на введення чужорідних еритроцитів і сироваткових білків. Дане відкриття поклало початок неінфекційній імунології.
     Із винайденням Левенгуком мікроскопа, завдяки якому людство побачило мікроскопічних організмів, невидимих неозброєним оком. Але все ще не було доведено, що ці мікроорганізми можуть бути причиною захворювання. Так тривало, допоки Луї Пастер не розвинув мікробну теорію захворювання. Також Пастер винайшов спосіб стерилізації, який називають пастеризацією.
     Нині особливо інтенсивного розвитку набула молекулярна імунологія, яка вивчає хімічні, біохімічні і молекулярно-біологічні основи реакцій імунітету. Вона стала однією з провідних галузей сучасної біології.
     Головним завданням імунітету є знищення клітин, що генетичне відрізняються від власних, нехай то буде чужа клітина чи клітина свого тіла, яка змінилася генетичне.

5 головних рекомендацій, які допоможуть зберегти стійкий захист від захворювань

     Зберігати здоров’я та зміцнювати імунітет необхідно протягом всього року, а особливо в міжсезоння напередодні весни – це час, коли організм в більшій мірі потребує підтримки. Особливу увагу на посилення захисних сил організму важливо звернути тим, хто переніс ГРЗ, ГРВІ або грип та має значні фізичні навантаження. Відновлювати та підтримувати організм можна за допомогою спеціальних імуномоделюючих засобів, але існує маса додаткових заходів по зміцненню імунітету:

     1. Раціональне харчування. Для зміцнення захисних сил організму необхідні вітаміни та мікроелементи. Їх недолік можна заповнити за допомогою мультивітамінних комплексів, але в цілому краще отримувати вітаміни та мікроелементи природним шляхом.
     Вітамін А можна почерпнути з моркви, винограду, зелені, всіх червоних і помаранчевих фруктів та овочів. Вітамін С є в цитрусових, шипшині, журавлині, брусниці, капусті, особливо квашеній. Вітамін Е – в соняшниковій, оливковій та кукурудзяній олії. Вітаміни групи В знаходяться в бобових, крупах, яйцях, зелені та горіхах. З мікроелементів позитивно діють на імунітет цинк та селен, які містяться в рибі, м’ясі, печінці, горіхах, квасолі, горошку, морепродуктах та часнику. Мінеральні речовини – залізо, мідь, магній та цинк –можна почерпнути з печінки, нирок, серця, горіхів, бобових та шоколаду.
     Імунітет залежить від роботи кишківника: 80% «клітин» імунної системи знаходиться саме в ньому. А це значить – все, що ми їмо, або послаблює, або підсилює невидимих захисників організму. Біфідо- та лактобактерії, які містяться в кисломолочних продуктах мають високу антагоністичну активність проти широкого спектра патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів травного тракту та пригнічують розвиток хвороботворних мікробів.
     Харчування має бути максимально раціональним в кількісному та якісному відношенні. Овочі та фрукти повинні складатиме менше, ніж 50% раціону. У меню мають бути присутніми білки тваринного та рослинного походження, які містяться в м’ясі, рибі, яйцях, молоці, бобових та крупах. Сприятливо впливають на діяльність імунної системи яловича печінка та морепродукти – креветки, мідії, кальмари. А ось велика кількість солодощів в харчовому раціоні не тільки псує зуби та підриває роботу підшлункової залози, але й пригнічує імунну систему, знижуючи активність антитіл, які борються з інфекціями.

     2. Загартовування. Тренування терморегуляторних процесів організму найсприятливішим чином позначається на стані імунної системи. Воно стимулює вироблення антитіл, здатних протистояти бактеріям та вірусам. Розрізняють два види загартовування: загальне та місцеве. При загальному – термічний подразник (тобто холод) діє на всю поверхню тіла. Наприклад, такий ефект дають повітряні ванни, купання в річці, озері, морі, обливання водою. Місцеве загартовування дозволяє впливати на певні, найбільш вразливі до дії холоду, ділянки тіла: порожнину носоглотки, шию, стопи ніг. Приступати до загартовуючих водних процедур можна в будь-який час року, але найбільш сприятливі для цього літні місяці. Зміцненню здоров’я сприяють, наприклад, такі прості і доступні водні процедури як щоденні обтирання, холодний душ, обмивання стоп, контрастні ванни для ніг. При цьому важливо знати, що організм людини звикає до холоду повільно і поспішність в цій справі може тільки нашкодити.

     3. Рухова активність та спорт. Важко переоцінити значення фізичної культури, яка також сприятливо позначається на нашому імунітеті. Справа в тому, що люди за своєю природою запрограмовані на велику кількість рухів, а працюючи в офісі чи проводячи весь вільний час перед телевізором або комп’ютером, ми довгий час залишаємося в статичному положенні, що призводить до появи надлишкової ваги та проблем з імунітетом. Кращий засіб боротьби з гіподинамією – фізичні вправи. Тим, хто раніше не займався, можна почати з регулярних піших прогулянок протягом 25-30 хвилин. А потім, попередньо проконсультувавшись з лікарем, спробувати більш інтенсивні вправи. Наприклад, їзда на велосипеді, плавання, катання на лижах тощо.

     4. Спокій і тільки спокій! Стрес – один з головних ворогів імунітету. Найнебезпечніший – це неконтрольований вид стресу, коли людина нездатна впоратися зі своїми емоціями. Рецепт порятунку від психічних потрясінь тільки один: формувати спокійне ставлення до всього і частіше нагадувати собі, що, якщо ви не можете змінити ситуацію – треба прийняти її як даність. Якщо ж ви змушені іноді переживати стрес, то компенсуйте його сміхом, який впливає на організм не гірше ніж помірні фізичні навантаження: знижує кров’яний тиск, рівень холестерину, зміцнює імунну систему, покращує апетит та зменшує ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи і діабету.

     5. Хороший сон. Нестача сну впливає на організм так само, як і стрес та може підірвати імунну систему. Нерідко пацієнти схильні списувати часті застуди на вплив оточуючих чинників та стреси. При цьому з безсонням або погіршенням якості сну свій стан здоров’я вони ніяк не пов’язують, хоча саме порушення повноцінного відпочинку для організму є одним з ключових факторів зниження місцевого або системного імунітету. Постійне недосипання призводить до пригнічення противірусного захисту. Справа в тому, що під час сну виробляються протеїни (відомі як цитокіни), які борються з інфекцією. Люди не можуть тривалий час перебувати в стані недосипання. Повноцінний відпочинок потрібен як дітям, так і дорослим, хоча з віком потреби в сні зменшуються.
     При безсонні або неповноцінному, неякісному сні організм не встигає відпочити та відновити сили, а нервова система перебуває в перевантаженому стані. За рахунок дефіциту відпочинку можуть страждати працездатність та емоційна рівновага, поступово порушується пам’ять, придушуються розумові здібності, знижується імунітет і навіть прибуває зайва вага. Тривалість сну повинна бути не менше 7-8 годин, а сам нічний відпочинок – якісним. Тобто, при укладенні в ліжко людина швидко та міцно засинає, протягом ночі не перериває свій сон за будь-яким приводом, а вранці прокидається легко і відчуває себе бадьорою та відпочилою. В цьому випадку можна говорити про те, що проблем зі сном у людини немає.

І не забуваймо носити маску!

Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України