Антистрес-терапія студентів-першокурсників на кафедрі соціальної роботи на реабілітації

Ми всі, і викладачі й студенти, щодня потрапляємо у маленькі та великі, короткострокові та довготривалі стреси. У побуті, навчанні, професійній діяльності, у стосунках з іншими… Розуміючи це, викладачі кафедри соціальної роботи та реабілітації не тільки зробили ідею різнобічної реабілітації особистості одним із провідних напрямів своїх освітніх програм, але й запропонували своє бачення практичного застосування реабілітаційно-релаксуючих технік для студентів та науково-педагогічних працівників університету.

     Почали з прагматичного питання – де ці практики можна здійснювати? Для цього, за ініціативою декана гуманітарно-педагогічного факультету професора В.Д. Шинкарука створили кімнату психологічного розвантаження. По-друге, активно почали вивчати можливості впровадження різних напрямків психологічного відновлення своїх колег і студентів – починаючи від арома-, музико- казко-, природо- та арт-терапії до організації тематичних тренінгів.

     Усвідомлюючи продуктивність командного підходу та потенціал синергізму, кафедра соціальної роботи та реабілітації зробила ставку на інтегральну співпрацю з іншими кафедрами НУБіП та активно поглиблює і розширює такі можливості. Адже проблема стресу є універсальною й однаково актуальною для всіх й відповіді на зростаючі запити сучасного студента на психолого-педагогічну підтримку, особливо в умовах пандемії, маємо шукати спільно. Тому в.о. завдувача кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірина Сопівник запросила для проведення психологічного антистрес-тренінгу нашу колегу, доцента кафедри філософії та міжнародної комунікації Тетяну Данилову.

     Під час тренінгу студенти-першокурсники розповіли про те, що їх турбує, пригнічує, дратує, вводить у психологічний ступор чи дискомфорт… Вони відрефлексували свої думки та емоції в момент стрессу, малювали, ділились власними переживаннями, думали, шукали внутрішні резерви та засоби перетворення власного негативу в позитивне русло. Фасилітатор уважно слухала, співпереживала, спрямовувала думки і дії слухачів тренінгу, підтримувала. І все це відбувалось у доброзичливій атмосфері з вдиханням ефірних олій з аромалампи, під заспокійливу музику. А коли в цьому виникала потреба, вмикався відеоряд із зображенням природи. Забравши додому свої малюнки, студенти продовжили цю непомітну для зовнішнього спостерігача, проте таку важливу для кожного з нас внутрішню тонку роботу.
     А ще вони поділились враженнями, які переконують нас у тому, що такі практики є дуже затребуваними і належно оцінюються. Їх результатом є відновлення працездатності, гарного настрою, впевненості у своїх силах конструктивних взаємин у студентській групі, сім’ї та суспільстві; відновлення адаптивних механізмів у такому багатому на екстремальні події студентському житті.

     Олег Бурдуков, СР-20001б: «Мої враження від тренінгу, безумовно, лише добрі. Я бачу в ньому одразу кілька позитивних сторін. По-перше, такі тренінги – це корисно. Яким би не був ваш психологічний стан, ви обов’язково отримаєте користь від цього заходу. По-друге, такий тренінг допоміг мені розібратися зі своїми проблемами. Хоч спілкування з викладачем і не призвело до повного їх вирішення, але показало причинно-наслідкові зв’язки моїх хвилювань та шляхи подолання ситуацій. По-третє, відвідування такого тренінгу із одногрупниками дає зрозуміти їх переживання та допомагає дізнатись про них справжніх.
     Хотілось би відмітити професіоналізм керівника тренінгу. Поки я знаходився в її компанії, я жодного разу не відчув якогось нерозуміння або те, що мене не слухають. Це справді важливо, бо без цього тренінг навряд чи якось допоміг мені. Отже я раджу ці тренінги іншим і сподіваюсь, що у майбутньому подібні відгуки будуть надходити і від інших студентів нашого університету!»

     Ілля Пасенко, СР-20001б: «Минулого тижня мені довелося відвідати тренінг у новій «антистрес»-кімнаті, де ми боролися зі стресом і чинниками, які його викликають. Я дуже задоволений, реально релакснув, перебуваючи там, і всім рекомендую. Змінилося на краще моє ставлення до людей і навколишніх факторів, в цілому. Ми ближче дізналися один про одного, і попрацювали з професіоналами своєї справи, які допомогли нам налаштуватися на правильну хвилю мислення».

     Крістіна Янович, СР-20001б: «Тренінг проходив у теплій та дружній атмосфері. Тема стресу була цікава, актуальна і допомогла розкритись не тільки мені, а й моїм одногрупникам. Ми «виплеснули» все, що нас так довго турбувало. Педагоги задавали доречні питання і давали не менш цікаві психологічні завдання, які тільки поглибили наші знання в цій темі. Також для кожного з нас дали корисні поради, які допоможуть нам подолати труднощі, що виникнуть на нашому шляху. По закінченню цього тренінгу я покинула кімнату з відчуттями легкості, спокою та бажанням повернутись».

     Кафедра соціальної роботи та реабілітації вдячна Тетяні Вікторівні за плідну співпрацю та запрошує колег з інших кафедр долучитись до антистресових практик в стінах нашого університету, аби ми всі разом навчились саморегуляції та керуванню стресом.
    Поєднання різних елементів психологічної допомоги дозволить обрати студентам чи викладачам, які потребують психологічного відновлення, той чи інший канал опірності стресу. Дехто обирає когнітивно-поведінковий шлях – активний збір інформації, вирішення практичних проблем, пошуки виходу через «самонавігацію», внутрішні діалоги і дискусії, визначення пріоритетності нагальних справ тощо.
     В інших переважає емоційний, афективний спосіб протидії стресу – відкритий прояв емоцій, обговорення пережитого з іншими, або невербальне вираження почуттів через художню діяльність, читання або написання текстів.
     Ті, в кого домінує соціальний канал як спосіб взаємопідтримки, прагнуть долучитися до якоїсь групи, відчути себе частиною соціальної організації.
     Ще один тип протидії – уява, мрії та спогади про щасливі моменти й обставини з метою зменшення інтенсивності переживання життєвих реалій.
     Інші люди намагаються почерпнути силу у вірі, переконаннях і цінностях, які є дороговказами для пошуків шляхів подолання стресу. Це стосується не лише релігійних переконань, а й патріотичних цінностей, відчуття своєї місії у світі, переконання, що в житті є сенс.

     Для зменшення негативних переживань можна також активізувати тілесні ресурси: робити вправи на релаксацію, займатися фізкультурою, здійснювати практичну діяльність (вишивати, майструвати, працювати в саду). Фізичне навантаження, що допомагає зняти напруження, є важливим компонентом підвищення опірності в стресовій ситуації.
     Проте, який би спосіб боротьби з негативними емоціями та стресовими ситуаціями ми не обрали, не забуваймо про головну їх мету, про яку зараз чи не найбільше говорять світові фахівці і яку кафедра соціальної роботи та реабілітації тепер розуміє як одну із своїх місій – зробити життя в НУБіП в стилі wellbeing (велбіінг) – навчити кожного учасника освітнього процесу почувати себе добре і на роботі, і під час навчання, і впродовж всього життя, якими б «сюрпризами» воно нас не «радувало»!

Олена Варава,
старший викладач кафедри
соціальної роботи та реабілітації