Чорнобильська трагедія – біль України

26 квітня 2020 року

 

2Аварію на Чорнобильській АЕС досі називають найбільшою техногенною катастрофою в історії мирного атома. Цій трагедії привласнений сьомий рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій, що стало локальною катастрофою з глобальними наслідками. Волею долі, епіцентром ядерної аварії стала саме наша багатостраждальна українська земля.

34

26 квітня 1986 року, вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.

Після аварії на Чорнобильській АЕС з постраждалих районів евакуювали 116 тисяч осіб, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання.

Із кожної трагедії людство повинно винести урок на майбутнє, аби ніколи більше не зміг повторитись "Чорнобиль". Ми дедалі більше усвідомлюємо необхідність перетворення свого життя на безпечне, здорове та радісне. Нагальною потребою ХХІ ст. є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над планетою. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні зобов’язання кожної людини. Саме за такими принципами, на засадах  стійкого розвитку, ми намагається жити. Саме така філософія на сьогодні є стратегією виживання і безперервного прогресу цивілізації.

Цей сумний день принесли нам на своїх крилах чорні лелеки: кажуть, після аварії на ЧАЕС саме такими бачили їх в зоні лиха.   Час летить швидко та чорнобильська трагедія для нашого народу лишається незагоєною раною і невирішеною проблемою.

Людмила ДВОРСЬКА,
голова циклової комісії природничих дисциплін
 
Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook