Мотиваційний підхід як засіб підвищення якості знань студентів «Паразитологія та інвазійні хвороби тварин»

     Вже п'ять тижнів поспіль заняття з дисципліни «Паразитологія та інвазійні хвороби тварин» для 6-ої англомовної групи третього курсу (лектор – доцент Марина Галат) тривають у дистанційному режимі.

     З метою реалізації цього режиму навчання було використано різноманітні інструменти, серед яких платформи для групових онлайн-зустрічей Skype, Zoom, Webex, контролю та систематизації знань студентів – Elearn, а також месенджери Viber і Telegram для координації роботи в нових умовах сьогодення. При цьому основною метою звичайно ж була і залишається висока якість такого навчального процесу, яка перш за все орієнтована на фахову підготовку студента.

     Виходячи саме з цих орієнтирів кожне з онлайн-занять, як лекційне так і практичне, здійснюються у відповідності до затвердженого розкладу. Спочатку навчання відбувалось з використанням платформи Skype, а згодом Webex. Зазвичай, основною навчальною метою є аналіз, систематизація та засвоєння теоретичного матеріалу, а також формування практичних навичок і умінь володіння методиками діагностики, лікування і профілактики тої чи іншої хвороби. Ефективність навчального процесу підвищується при використанні інтерактивних програм для діагностики паразитарних хвороб різних видів тварин, фото- і відеоматеріалів, які слугують засобами візуалізації. Важливу роль у цьому процесі відіграє такий психологічний детермінант як мотивування студентів до засвоєння знань. Мотиватором активної участі студентів у навчальному процесі є здійснення особистісного підходу у виборі форм взаємодії у системі “викладач-студент”. Викладач пропонує прийоми активної взаємодії у процесі опитування на практичних заняттях. Разом із студентами приймаються рішення, які форми взаємодії доцільніші. Викладач при вивченні кожної нової теми акцентує увагу студентів на тому, що незнання цього матеріалу може бути причиною розповсюдження небезпечних збудників хвороб не лише для тварин, але і для людини. Не можна допустити нефаховість у роботі майбутніх випускників. Крім того, важливо кожному студенту знати, що пропущена тема, яку засвоюють сьогодні, може ускладнити засвоєння наступного матеріалу. Вся ця інформація побуджує студентів бути організованими і активними у навчальному процесі.

     Студенти, які за певних причин не мали змогу бути присутньому на онлайн-занятті, мають доступ до перегляду відеозаписів, що лишаються доступними протягом 30 днів. У освоєнні матеріалів курсу студентам допомагає платформа Elearn. На її базі вони мають можливість ознайомитись і зміцнити знання у ході виконання завдань, що складають зміст заняття, а також можуть спробувати свої знання при здачі першого модуля.
     Питання які виникають у ході нашого дистанційного навчання з курсу студенти англомовної групи мають можливість задати як індивідуально лектору так і у груповому чаті. Таким чином, комплексний підхід до дистанційного навчання як задля вирішення вузькопрофесійних так і широкопрофесійних задач є важливим чинником якості такого навчання.

     У кінці кожного заняття викладач повідомляє наступну тему, розповідає про особливості змісту цієї теми, підкреслює, що буде використаний власний досвід, набутий, наприклад, під час закордонного стажування, що теж зацікавлює і підсилює мотиви до участі у наступних заняттях. Отже, наступне лекційне заняття, що відбудеться у цю середу, 15 квітня, буде присвячене темі «Трихінельоз», де доцент Марина Галат поділиться власним практичним досвідом роботи зі збудниками хвороби, її діагностикою та процесом валідації тест-систем цього небезпечного зоонозу, який вона мала нагоду отримати під час роботи у референс-центрі Франції з питань трихінельозу Французького агентства з питань продуктів харчування, навколишнього середовища та гігієни праці (Мезон-Альфор, Франція).

Доценти Марина Галат і Олена Семенко