Кращі викладачі університету за версією студентів магістратури. Світлана Макаревич: Хоч раз спробуйте влаштуватися на роботу, як наші студенти. Роботодавці з достойною оплатою праці висувають жорсткі вимоги до претендентів

     Завідувач кафедри електропостачання ім. проф. В.М. Синькова Світлана Макаревич навчалася на факультеті електрифікації і автоматизації сільського господарства, і одержала диплом магістра з відзнакою зі спеціальності інженер-енергетик-дослідник першого випуску. Вже попрацювавши на виробництві та набувши досвіду, повернулась на кафедру електропостачання аспірантом. Зараз вона успішний викладач, про що свідчить опитування випускників магістратури, які назвали її кращою і, певно, має свої секрети успіху, якими ми попросили її поділитися.

• Чи стало таке визнання для Вас несподіванкою?

     – Однозначно. На мою думку, я достатньо вимогливий викладач. Вважаю своїм головним завданням постійно підтримувати фаховий рівень і доступно доносити знання студентам. Якщо студентська спільнота нашого інституту віддала свої голоси в опитуванні за мене, значить, це у якійсь мірі мені вдається.

• Назвіть студентів, які є кращими, на Вашу думку.

     – Не розділяю студентів на «кращих» і «гірших». Всі вони для мене – майбутні колеги. А тому моє ставлення передбачає подальшу співпрацю, коли вони вже відбудуться у професії. Це так званий «зворотній зв’язок». А поки вони у стінах університету важливо з розумінням ставитись до можливостей кожного щодо опанування і складних фундаментальних дисциплін, і фахової підготовки. Ключове завдання – знайти мотивацію для кожного. І це значною мірою залежить і від мене, як від викладача. Тут важливо відчути емоцію студента. Це як індикатор формування подальшої нашої ефективної співпраці. Саме співпраці.

• Кого з викладачів Вашої студентської пори Ви назвали б кращим і чому?

     – Зі своєї студентської пори з превеликою радістю відзначу викладачів, які відіграли величезну роль у становленні мене як фахівця: доцента Сергія Бондара (у період 1996-1997 рр. – заступник директора Ніжинського агротехнічного коледжу), професора Тимофія Резніченка (проректор НАУ 1990-2000 рр.), доцента Миколу Чуєнка, професорів Володимира Козирського, Віктора Каплуна. Дуже прикро, що пішли з життя, але назавжди залишаться у моїй пам’яті, високоінтелектуальні професіонали, інтелігенти – професори Володимир Мішин і Георгій Іноземцев.

• Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?

     – Попри все, однією з основних мотиваційних складових студента є здобуття фахових знань для успішного складання іспитів, підготовки і захисту дипломної роботи. Не секрет, що всі першокурсники дуже цікавляться «історією» кожного викладача. Часто думка студентів про викладача формується з точки зору «людського фактору», а не фаховості і бажання допомогти в опануванні дисциплін. Студенти старших курсів та магістратури можуть дати справедливу оцінку викладачеві. Вони вже побували на практиці і можуть оцінити, наскільки актуальних професійних знань набули, оцінити себе. І, відповідно, зробити остаточний вибір.

• Як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття?

     – Ми всі «stakeholders»: і студенти, і викладачі. Потрібно постійно і невпинно працювати над собою: підвищувати свою кваліфікацію, відвідувати різноманітні тренінги, використовувати нове програмне забезпечення. Зрештою хоч раз спробуйте влаштуватися на роботу, як наші студенти. Роботодавці з достойною оплатою праці висувають жорсткі вимоги до претендентів.

• Частина студентів в своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?

     – Мені важко оцінювати рівень компетентності. Це дуже суб’єктивно. Для цього необхідно прийти на лекцію, лабораторну чи практичну роботу до викладача і тільки тоді можна зробити деякі висновки.

• До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?

     – Дуже просто: необхідно узгоджувати робочу програму по кожній дисципліні. І це робота не одного викладача, а всього колективу кафедри.

• Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?

     – Практичний досвід дуже потрібний. На превеликий жаль, людей, які відбулись у професії, бізнесі практично нереально залучити до викладацької діяльності: не всі готові до публічних виступів, рівень оплати праці не конкурентний і багато інших причин.

• Яка Ваша думка, чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?

     – Як говорив Ґете, «Скільки мов ти знаєш – стільки раз ти і людина». Знання іноземної мови необхідні для повноцінного вивчення робіт та співпраці з міжнародною науковою спільнотою, знайомства з новими технологіями. Але В2 – це просто оцінка рівня знань. Є безліч науковців, які і без сертифіката добре володіють іноземною мовою. А щоб скласти цей іспит, потрібно не тільки знання, а час та кошти. Тут необхідно приймати системні рішення.

• Ваше найбільше досягнення в житті і які захоплення маєте?

     – У мене є сім’я: чоловік і син. Дитина – моє найбільше досягнення. Я відбулась як фахівець і педагог, про що свідчить студентська характеристика. Я люблю свою роботу!
     Захоплююсь літературою. Серед митців шаную Ліну Костенко, Катерину Білокур, Сальвадора Далі, Антаніо Гауді. Список можна продовжувати… У вільний час дуже люблю подорожувати та займатись спортом.

Розмовляла Ірина Білоус