Страшно, весело, цікаво

23 вересня 2019, 9:05

 Побувати в пащі невідомого хижака, проїхотися в київському метро в "годину пік", загубитися на Андріївському узвозі і це ще далеко не все...
Ми відвідали незвичайну екскурсію Києвом, мали змогу ближче познайомитися один з одним і дізналися багато цікавинок про нашого куратора. Київ дуже цікаве і самобутьне місто, яке відкриється не кожному, проте нам вдалося підібрати відповідний ключик. Відкривати місто варто з його головної брами - "Золотих Воріт", а завдяки цікавим історіям ми змогли не лише помилуватися пам'яткою архітектури, а й занурилися в середньовіччя, уявивши себе на місці тогочасного населення України.

Мандруючи далі, центральними вуличками, просто неможливо промийнути картинні галереї Андріївського узвозу, бо саме там живе справжнє мистецтво. Кожна картина галереї - окрема історія, а разом вони наче справжнє життя, часом болісне, часом дуже емоційне, та від цього ще більше наповнюється сенсом. Після таких емоційно сповнених робіт українських художників, хочеться трохи звичайних веселощів, саме таких як у всім відомому фільмі "За двома зайцями", і нам у цього допомогла Андріївська церква. Бо де як не тут уявит себе закоханою та трохи наївною Пронею, або розважливим, хитрим Голохвастовим, чи може бідною Галею? ... Адже саме ця київська церква стала місцем фінальних сцен фільму, звісно ж вона відома не лише завдяки цьому і має набагато багатшу історю, яку ми звісно почули.

Як і в будь-якому фільмі: що далі то цікавіше, так і на нашій екскурсії : насолодившись класичним мистецтвом, рушили підкорювати порівняно новий київський "арт об'єк". Пейзажна алея вразила своїми цікавими формами та м'яко кажучи неординарними скульптурами. Тут можна побачити все від "їжач в тумані" (на якого багато з нас схожі ранком понеділка), до схибленого кота з "Аліси в країні Чудес". Це саме те місце де кожен знайде свого улюбленьця з бетону та різнокольорової мозаїки, тут можна надихнутися на новий божевільний проект, а можна прийти коли сумно і "коти" одразу проявлять свої терапевтичні здібності...


Словом: екскурсія розфарбувала нашу буденність в яскраві осінні барви та збагатила кожного з нас новою цікавою інформацією, за що ми дуже вдячні нашому куратору.

Софія Вінник,
студентка 1 курсу 1 групи (соціальна робота)

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook