День поля 2019: науковці університету представили свої розробки

9 липня 2019, 12:22
 На базі Агростанції і НДГ «Великоснітинське» ім. О. Музиченка пройшов День поля. Розпочався він з традиційного короваю від господарів ректору університету Станіславу Ніколаєнку. Після чого розпочалася власне робота.

 

     Головний агроном Агростанції Таїсія Григорусь коротко розповіла про оптимізацію структури тутешніх полів і наявні культури (серед новинок представлене сорго, яке протягом всього дня викликало дуже жваві дискусії з огляду прямої конкуренції зі звичною кукурудзою), апробацію селекційних, технічних і технологічних рішень, озвучила амбітні плани господарства.

 

     Науковці університету представили стаціонарні досліди кафедр, закладені на дослідному полі. Воно має площу трохи більше 100 га і тут представлені технології вирощування рослин, сортовий склад, колекції, селекція і агрохімія, говорить директор НДІ рослинництва та грунтознавства Ганна Ковалишина. Такий підхід дозволяє вибрати ті сорти і гібриди, які підходять для конкретно наших умов і розробити для них технологію вирощування, визначитися з добривами тощо. Крім того, це гарний майданчик для практичної підготовки студенів (яких ми сьогодні тут зустріли практично на всіх ділянках).

 

 

     Завідувач кафедри землеробства та гербології Семен Танчик продемонстрував здобутки свого колективу: він з колегами Олексієм Цюком, Дмитром Літвіновим, Антоніною Бабенко виконує тут державну і госпдоговірну тематику, а ще триває тісна співпраця із зарубіжними компаніями. Та наголосив, що сьогодні затребувані не лише висока врожайність, а й якість продукції, її екологічна безпечність і економічна вигідність вирощування. Щоб досягти цих показників маємо управляти процесами та вносити корективи у сівозміни. Вводимо до них сою (на вимогу бізнесу), тверду яру пшеницю (з якої виробляють якісні макаронні вироби), відчутно зріс попит на якісне жито. Створюємо ефективну сівозміну, насичену культурами, які сьогодні затребувані ринком.

   

 

   

     Дійсно, урожайність у наших навчально-дослідних господарства ми підняли, тож тепер потрібно орієнтуватися не лише на ц/га, а й грн/га, відзначив Станіслав Ніколаєнко. Він також поцікавився, як рослини переживають аномальну спеку.

     Рослина – живий організм, який себе захищає (наприклад, закриває продихи), а завдання науки – допомогти їй. Приміром, змінивши схему сівби, відповіли Семен Танчик і завідувач кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва Анатолій Бикін.

   

     Колектив кафедри рослинництва, чиї здобутки демонструвала завідувач Світлана Каленська, працює над актуальною проблемою оптимізації умов вирощування польових культур за використання нанопрепаратів. Виконується державна бюджетна тематика «Управління формуванням продуктивності польових культур за поліфункціональної дії хелатних нанодобрив» (керівник – Світлана Каленська, виконавці – доценти Наталія Новицька, Любов Гончар, Олександр Шутий, Тетяна Антал, Леся Гарбар, завідувач лабораторії Роман Сонько). У тісній співпраці з професором Джамалом Рахметовим проводиться наукова робота над збереженням та розширенням біорізноманнітя сільськогосподарських культур. Доцент Анатолій Юник продовжує багаторічні дослідження щодо розширення напрямів використання продукції хрестоцвітих культур та розробку технологій їх вирощування за заданих параметрів якості, а Володимир Мокрієнко – дослідження з адаптивності гібридів кукурудзи та їх стійкості до стресових чинників.

  

     Аспіранти Віталій Гоєнко та Анатолій Риженко працюють над розробкою технологій вирощування високо олеїнових гібридів соняшнику. Їх колега Богдан Мазуренко проводить польові та лабораторні дослідження щодо порівняльної продуктивності озимих форм розвитку зернових культур та тритикале-дворучки.

     Завідувач кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології Григорій Демидась представив дослідні ділянки, де під його керівництвом виконується науково-дослідна робота «Розробка енергоощадних технологій вирощування насіння багаторічних бобових трав та зеленої маси в умовах Лісостепу України». Договір на суму 75 тис. грн укладений з ТОВ Агрофірма «Хліб України». Метою досліджень є розробка агротехнічних заходів щодо підвищення насіннєвої продуктивності багаторічних трав. Аспірант Ігор Галушко заклав ділянки різних сортів конюшини лучної як в чистих посівах, так і під покривом ячменю ярого. Роботи проводяться згідно програми досліджень та відповідно до обраної схеми досліду. Один із важливих факторів підвищення якості вирощеної зеленої маси – правильний видовий підбір кормових культур в агрофітоценозі, що забезпечує оптимальні умови для росту й розвитку злакових і бобових трав у період вегетації. Найвищим вмістом кормового білка характеризуються бобові трави. Проте вони відзначаються невисоким вмістом вуглеводів, тому доцільніше їх висівати у сумішках із злаковими культурами. Над цими та іншими питаннями працюють аспіранти Едуард Лихошерст, Максим Квітко, Ігор Галушко, Максим Захлєбаєв.

  

     Результати наукової роботи кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського представив завідувач Олександр Макарчук. Тут виконують державну науково-дослідну роботу з актуальних проблем селекції польових культур. За результатами досліджень сортів на природному інфекційному фоні виділено високостійкі сорти проти збудника бурої іржі: Краєвид (ІЗ) і Борвій (СГІ) – інтенсивність ураження за роки досліджень не перевищувала 5 %, Єдність (СГІ) – 6 %, Спасівка (ІФРіГ, МІП), Гордовита (ІР), Благо (ІЗЗ), Гурт, Журавка одеська та Куяльник (СГІ) – 8 %. Виділені сорти є перспективними для використання як цінний вихідний матеріал у селекційних програмах з покращення стійкості пшениці м’якої озимої проти фітопатогенів.

     Мета селекційної роботи з кукурудзою – створення та ідентифікація нових самозапилених ліній для одержання гібридів F1 зернового напряму. Вони створюються на базі синтетичних популяцій. Науковці орієнтуються на тривалість вегетаційного періоду та продуктивність рослин, особливості формування вегетативних органів рослин (розміщення, довжина та ширина листкових пластинок над господарсько-цінним качаном, придатність до механізованого збирання тощо). Ведеться пошук вихідного матеріалу за основними біохімічними показниками: вмістом білка, олії, крохмалю та його фракційним складом, для отримання гібридів кукурудзи із покращеними якісними властивостями.
     На запитання ректора, яка потрібна допомога, аби підняти селекцію в НУБіП на вищий рівень, відповідь: для початку купити селекційний комбайн

 

     Побачивши результати наукового пошуку та поспілкувавшись зі студентами, які проходять тут практику, Станіслав Ніколаєнко зауважив: доцільно було б проводити таку практику (хоча б ознайомчу) для всіх факультетів, а не лише профільних. Адже випускники університету наук про життя повинні орієнтувати в сучасних трендах.
     Таїсія Григорусь розповідала про технологію вирощування на полях Агростанції кукурудзи на зерно сортів «СИ Аріосо», «НК Кобальт», озимої пшениці «Платін», «Мулан», «Етана», гібридів соняшника «Конді», «Бріо» та спинилася на демополі сорго, де знову розпочалася жива дискусія.

 

     Про поточну господарську діяльність, зокрема заготівлю кормів, і здобутки колективу НДГ «Великоснітинське» вже на теренах свого господарства учасникам Дня поля розповідав його директор Микола Журавель. Гості, до яких приєднався і голова Фастівської райдержадміністрації Василь Кравченко, побували на оброблених згідно технологічних карт полях засіяних соняшником гібрида «Бріо», кукурудзи на зерно «СИ Аріосо», люцерни «Синюха», озимої пшениці «Колонія» та озимого ячменю. Останній зібраний на 100 гектарах і має урожайність 60,4 ц/га, а солому (яка має просто таки золотий колір) вже тюкували.

     Начальник відділу організаційної діяльності НДГ та навчально-виробничої практики Василь Туринський звернув увагу на гарний стан та чистоту посівів та поінформував, що цього року обробіток, зокрема внесення мікродобрив, проводилися за допомогою дронів і дельтапланів.

   

     Підбиваючи підсумки, ректор Станіслав Ніколаєнко відзначив розвиток господарств, багато цікавих задумок науковців, гарно організоване та змістовне практичне навчання студентів та можливості, які на полях надають аспірантам. На часі – зосередитися на придбанні необхідної техніки для проведення наукових досліджень та переходити у вимір гривня з гектара.

  

  

Ірина Білоус

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook