Катерина Дювенжі: НУБіП дає чудову можливість навчатися і в Україні і за кордоном – мій власний досвід з Туреччини

     Останні п’ять місяців мого життя пройшли в кардинально іншому ритмі: я відчула на собі що таке бути студентом Ерасмус+.

     Літній семестр моєї магістратури стартував у Стамбулі, в чудовому університеті Yildiz Technical. З перших днів турецька культура вразила колоритом і щирістю, а організація навчального процесу – своєю якістю.

     Ще в Україні ми обрали предмети, але по приїзду в приймаючий виш у нас був час ознайомитися з ними в процесі викладання і, за бажанням, переобрати, що я й зробила. Рівень викладання приємно вразив, адже практично кожен професор викладав матеріал якісною англійською. Хоча іноді й виникали ситуації, коли тема частково викладалась турецькою, всі матеріали лекцій були в повному доступі студентів. Викладачі розуміли, що ми іноземні студенти і були іноді, можливо, більш лояльними, але оцінювали нас на рівних з турецькими однолітками. Процес навчання і структура семестру максимально сприяли засвоєнню матеріалу, тому іспити не стали проблемним процесом в кінці.

     Щодо розташування університету та умов навчання можу сказати виключно позитивні речі. Університет має два кампуси – Davutpaşa та Beşiktaş. Я навчалась у більшому з них – Davutpaşa. І хоча він досить великий за площею, всі корпуси та заклади розміщені в ньому локально. Працюють два спортивні комплекси з тенісним кортом, футбольними і волейбольними полями та басейнами, якими студенти можуть користуватися за досить демократичну ціну. Окрім них цілодобова бібліотека, відділення банків і їдальня з обідами за 10 гривень (!) і декілька кафе на будь-який смак. Є й свій автопарк з автобусами, які курсують до центральних районів міста та найближчих станцій метро виключно для студентів університету. А ще – зручні в користуванні копіцентри, де можна скористатися комп‘ютером та інтернетом за потреби, таку можливість надають і окремі зали, в яких студенти можуть готуватись до пар, використовуючи проектори для підготовки проектів. В цілому без перебільшення можна назвати ідеальними.

     Не можу не сказати про Стамбул – місто, яке мене вразило. Тут традиції поєдналися з прогресивним баченням. Дякуючи студентам із Erasmus Student Network ми змогли побачити місто з іншого боку, не так як звичайний турист. Воно пізно прокидається і практично не спить вночі, воно бурхливе, як море і водночас, спокійне, як глибокий Босфор. Проживши п‘ять місяців на схилах старовинного міста, починаєш відчувати себе частиною його багатовікової історії.

     Не тільки місто, але й люди, десятки студентів із різних країн зайняли місце в моєму серці. Важко описати відчуття, яке захоплює, коли розумієш, що громадяни різних країн, люди різних культур і поглядів можуть стати великою студентською родиною за досить короткий період. Зникають мовні бар‘єри і замкнутість, стираються стереотипи і з‘являються нові друзі.

     Ерасмус – це окрема сторінка життя кожного з нас. Це час, країна і люди, які назавжди лишаться в спогадах, нові друзі, завдяки яким ти побачиш ще не одне місто і пізнаєш ще не одну культуру, можливість, яка відкриває тобі світ.

     Я щаслива і трохи засмучена завершенням цієї сторінки мого життя, та я безмежно вдячна НУБіП за такий досвід. І якщо ти читаєш ці слова в роздумах «Чи варто?» – не думай, вчи мову, обирай напрям і бери свій щасливий квиток!

Ваша Катерина Дювенжи,
студентка економічного факультету