Науково-практичних семінар «Іван Мазепа в контексті українсько-російських відносин (до 380-річниці від дня народження)»

 

20 березня 2019 р. на базі гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України, за ініціативи кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, було організовано та проведено науково-практичних семінар «Іван Мазепа в контексті українсько-російських відносин» присвячений 380-річниці від дня народження видатного українського гетьмана Івана Степановича Мазепи. 

 

 

До обговорення долучилися історики, громадські діячі, вчителі, аспіранти, студентство та учні закцентувавши увагу на питаннях основних засад зовнішньої політики І. Мазепи в 1680–1690 рр.; України у війні з Туреччиною і Кримом; Угоди І. Мазепи зі Станіславом Лещинським; Українсько-шведського союзу; Кризи українсько-московських відносин і українських політичних планів під час Північної війни; Полтавської катастрофи 1709 р.

 

Жвава полеміка під час роботи семінару вкотре довела, що, навіть через сотні років, постать Івана Мазепи залишається на сьогодні надзвичайно цікавою і найзагадковішою у вітчизняній історії, яка приваблює науковців, як відомих. так і молодих, досліджувати весь спектр багатогранної його особистості. Державний діяч і політик найвищого ґатунку, найвправніший дипломат тодішньої Європи, полководець і водночас поет, у поезії якого найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю.

 

 

Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, яка за десятиріччя руїни зазнала страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа для розвитку культури та духовності українського народу. 

 

Після Б. Хмельницького Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха. Недарма в народі побутувала приказка: «від Богдана до Івана не було гетьмана». Свою владу він ототожнював з могутністю держави.

 

У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, Крим і Туреччину. Боротьба ж із Росією видавалась на той час безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії.

 

 

Думки гетьмана сягали далеко. Він мріяв у майбутньому об’єднати у одне ціле з Гетьманщиною низове та слобідське Військо, а також і Правобережжя. Іван Мазепа бажав бачити Україну об’єднаною, могутньою державою, яка завжди мала б змогу протистояти будь-якому ворогові.

 

Спроба цього гетьмана вирвати Україну з-під московського ярма, реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави зазнала поразку. Але протягом трьох століть ця ідея жевріла в серцях найкращих синів і дочок українського народу. Корені сучасної незалежної України повною мірою лежать у великій ідеї І. Мазепи. Ім’я І. Мазепи залишилося для багатьох поколінь символом боротьби за незалежність України.