Наукові новини: ВЧЕНІ ЗМОГЛИ ЧАСТКОВО ПОВЕРНУТИ ДО ЖИТТЯ МЕРТВИЙ МОЗОК

19 квітня 2019 року

Поки тільки мозок свині. Мозок вдалося реанімувати. Період, протягом якого можливі реанімаційні заходи і відновлення постраждалого, постійно обговорюється і уточнюється біологами та медиками. Вважається, що самі «ненаситні» клітини нашого організму - нейрони - починають гинути вже через кілька хвилин кисневого голодування. Тим більш несподіваними є результати нової роботи команди нейрофізіологів з Єльського університету на чолі з Ненадом Сестаном (Nenad Sestan), про яку вони пишуть у статті, опублікованій в журналі Nature. Автори запевняють, що «жодна тварина не постраждала». Вони експериментували з останками свиней, отриманими на мясобойні, які зазвичай ідуть в переробку.


©Chaiwat Subprasom/Reuters

Близько 300 відсічених голів були відправлені до університету, де з них витягли мозок для дослідів. Ізольовані мізки вже не проявляли ніякої скоординованої електричної активності, що вважається чи не найбільш надійним способом визначити відсутність «свідомості» і смерть. Разом з тим деякі нейрони ще спрацьовували окремо: за словами вчених, вони перебували в «сірій зоні» між напівжиттям і остаточною смертю. Таким чином, через 4 години після забою тварин 32 зразки мозку були поміщені в систему BrainEx: ємності, через які прокачується синтетичний замінник крові - рідина, здатна доставляти клітинам кисень, глюкозу та інші необхідні речовини та нормалізувати їх температуру. І ще через 6 годин мізки проявили ознаки нормальної життєдіяльності: вони споживали кисень і глюкозу з омиваючої рідини, виділяли в неї вуглекислий газ тощо. Все це вказувало на відновлення нормального метаболізму. Чи варто додавати, що, на відміну від них, контрольні зразки, що залишилися поза BrainEx, через ті самі 6 годин не проявляли вже нічого. Гістологічний аналіз «воскреслих» препаратів показав, що нейрони вищих відділів - гіпокампу і передньої кори півкуль - виглядають абсолютно здоровими. Досліди з окремими клітинами підтвердили, що ті зберегли здатність передавати сигнал. Все це, на думку авторів, обіцяє створення більш ефективних інструментів і методів реанімації, продовжить терміни її застосування і, можливо, врятує не одне життя. Разом із тим скоординованої активності ці мізки все-таки не показали. Один з авторів роботи, фахівець з біоетики Стіен Летхем (Stephen Latham), зазначив, що в цьому випадку експерименти були б тут же зупинені. «Якщо подібне трапиться, нам доведеться щось з цим робити, адже ми зустрінемося з унікальною проблемою - виникненням нового досвіду в ізольованому органі, повністю окремому від самої живої істоти», - говорить він. Проблеми біоетики - порівняно нова тема в науці. Згадаймо, що ще кілька десятиліть тому вчені ставили куди більш жорстокі експерименти, а радянському медику Сергію Брюхоненку (за повідомленнями, досі недоведеним остаточно) вдалося-таки «створити новий досвід» в ізольованій голові, відрізаній від тіла живої собаки.

Ангіографія мозку за перфузії.

Джерела: 1, 2, 3

Підготував проф. В. Трокоз

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook