У цей день 1817 р. народився відомий фізіолог Шарль Едуард Броун-Секар
Шарль Едуард Броун-Секар (Charles Edouard Brown-Séquard) народився 8 квітня 1817 р. на острові Маврикій, син американця і француженки. У 1838 році приїхав до Парижа для закінчення своєї медичної освіти, отримав там в 1840 році науковий ступінь і цілком присвятив себе дослідженням в галузі експериментальної фізіології, а також дослідження та лікування нервових хвороб. Після довготривалого перебування в Північній Америці (зокрема, в 1864–1867 роках викладав в Гарвардському університеті та організував тут першу фізіологічну лабораторію) і в Лондоні, де він був лікарем у госпіталі для паралітиків. В 1869 році був призначений доцентом (professeur agrégé) при медичному факультеті в Парижі; а в 1878 році він в якості наступника Клода Бернара був призначений професором експериментальної фізіології в Колеж де Франс.
Наука зобов'язана Броун-Секару рядом досліджень складу крові, тваринної теплоти, спинного мозку і його захворювань, м'язової, нервової та гангліозної системи. Число його робіт, оприлюднених англійською та французькою мовами, доходить до 500.
З 1858 він видавав Журнал фізіології людини і тварин («Journal de la physiologie de l'homme et des animaux»); з 1868 р разом з Шарко і Вульпіаном Архіви нормальної і патологічної фізіології («Archives de physiologie normale et pathologique»), a також з 1873 р американський Архіви наукової і практичної медицини та хірургії («Archives of scientific and practical medicine and surgery»).
1 червня 1889 р. Броун-Секар зробив в Societé de Biologie гучне повідомлення про результати підшкірних впорскувань людині водного настою свіжих сім’яників морських свинок і собак, яке слідом за тим було надруковано під заголовком: «Ефекти у людей після підшкірних ін'єкцій рідини, отриманої з свіжих тестикул морської свинки і собаки» («Des effets produits chez l'homme par des injections sous-cutanées d'un liquide retiré des testicules frais de cobaye et de chien») в журналі «Comptes Rendus de la Societé de Biologie. За ним пішов цілий ряд статей з того самого питання. Виходячи з факту, що період найбільш енергійної діяльності організму збігається у самців з періодом статевої зрілості, і ця посилена діяльність послаблюється разом з останньою, Броун-Секар прийшов до висновку, що явище це пов'язане з виділенням в сім’яниках якоїсь особливої речовини, що сильно стимулює діяльність організму. Ці досліди вчений проводив над самим собою (йому було в цей час 72 роки) і встановив, що хоча впорскування супроводжувалися значним і до того ж досить тривалим болем, але слідом за цим спостерігалося збільшення загальної м'язової сили, поліпшення діяльності прямої кишки, сечового міхура та статевих органів, а також посилення розумової діяльності. Досліди інших дослідників дали спочатку ті ж результати, і хоча пізніше з'ясувалося, що за періодом посиленої діяльності настає період занепаду, відкриття Броун-Секара, крім великого наукового інтересу, отримало і застосування в медицині.
Помер відомий вчений 2 квітня 1894 р. в пригороді Парижа Со.
Вибрані твори Шарля Едуарда Броун-Секара:
• «Experimental researches applied to physiology and pathology» (Нью-Йорк, 1853),
• «Deux mémoires sur la physiologie de la moelle epinière» (Париж, 1855),
• «Experimental and clinical researches ou the physiology and pathology of the spinal cord» (Річмонд, 1855),
• «Réchérches expérimentales sur la physiologie des capsules surrénales» (Париж, 1856),
• «Researches on epilepsy: its artificial production in animals and its etiology, nature and treatment in man» (Бостон, 1857),
• «Course of lectures on the physiology and pathology of the central nervous system» (Філадельфія, 1860),
• «Lectures on the diagnosis and treatment of functional nervous affections» (Філадельфія, 1868),
• «Dual character of the brain» (Вашингтон, 1877),
• «Two lectures on convulsions and paralysis as effects of disease of the base of the brain» (Філадельфія, 1878).
Підготував проф. В. Трокоз
