Порядок проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії

14 березня 2019 року

На засіданні Координаційної Ради НУБіП України оприлюднений "Порядок проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії". Прошу детально ознайомитися та керуватися у подальшій роботі при захисті дисертаційних робіт докторами філософії.

ПОРЯДОК 

проведення експерименту з присудження
ступеня доктора філософії

Постанова Кабінету Міністрів України
від 6 березня 2019 р. № 167

Загальні питання

Атестація здобувача – комплекс послідовних експертних дій щодо оцінки наукового рівня дисертації та наукових публікацій здобувача, встановлення рівня набуття здобувачем теоретичних знань, умінь, навичок та відповідних компетентностей

Голова спеціалізованої вченої ради – штатний науково-педагогічний працівник закладу вищої освіти, де утворюється рада, доктор наук

Здобувач ступеня доктора філософії – особа, яка навчається у закладі вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти

Опонент – особа, яка не є штатним працівником закладу вищої освіти, де утворюється рада, має науковий ступінь і є компетентним вченим з наукового напряму, за яким підготовлено дисертацію здобувача (науковий ступінь або вчене звання та наукові публікації)

Рецензент – особа, яка є штатним працівником закладу вищої освіти, де утворюється рада, має науковий ступінь і є компетентним вченим з наукового напряму, за яким підготовлено дисертацію здобувача (науковий ступінь або вчене звання та наукові публікації)

Вимоги до рівня наукової кваліфікації здобувача

Основні наукові результати дисертації повинні бути висвітлені не менше ніж у трьох наукових публікаціях, які розкривають основний зміст дисертації. До таких наукових публікацій зараховуються:

не менше однієї статті у періодичних наукових виданнях інших держав, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу;

статті у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України (замість однієї статті може бути зараховано монографію або розділ монографії).

 

Наукові публікації зараховуються за темою дисертації з дотриманням таких умов:

обґрунтування отриманих наукових результатів відповідно до мети статті (поставленого завдання) та висновків;

опублікування статей у наукових фахових виданнях;

опублікування статей у наукових періодичних виданнях інших держав;

опублікування не більше ніж однієї статті в одному випуску (номері) наукового видання.

 

За темою дисертації не зараховуються наукові публікації, в яких повторюються наукові результати, опубліковані раніше

Після завершення здобувачем відповідної освітньо-наукової програми науковий керівник здобувача готує висновок з оцінкою його роботи у процесі підготовки дисертації та виконання індивідуального плану наукової роботи та індивідуального навчального плану.

Якщо науковий керівник відмовляється підготувати висновок, здобувач звертається з письмовою заявою до вченої ради закладу вищої освіти про надання висновку структурного підрозділу, де здійснювалася підготовка здобувача. Вчена рада закладу вищої освіти доручає відповідному структурному підрозділу розглянути таку заяву.

Відповідний структурний підрозділ протягом місяця з дня надходження заяви розглядає подані здобувачем документи щодо завершення його підготовки і проводить засідання. На засіданні відповідного структурного підрозділу заслуховується наукова доповідь здобувача і шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні науково-педагогічних працівників приймається рішення про надання/відмову в наданні такого висновку. У такому разі висновок підписує керівник відповідного структурного підрозділу. Якщо науковий керівник є керівником структурного підрозділу, де здійснювалася підготовка здобувача, висновок структурного підрозділу підписує заступник керівника такого підрозділу.

Попередня експертиза дисертації проводиться у закладі вищої освіти, де здійснювалася підготовка здобувача.

Для проведення такої експертизи здобувач звертається з письмовою заявою на ім’я голови вченої ради закладу вищої освіти щодо проведення попередньої експертизи дисертації та надання висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації.

Для підготовки висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації вчена рада закладу вищої освіти призначає двох рецензентів, кандидатури яких пропонуються до складу ради, та визначає структурний підрозділ, де проводитиметься попередня експертиза дисертації (кафедра, наукова рада, науково-технічна рада).

До такого структурного підрозділу здобувач подає дисертацію, висновок наукового керівника та академічну довідку про виконання відповідної освітньо-наукової програми.

Керівник структурного підрозділу закладу вищої освіти, де проводиться попередня експертиза дисертації, за участю рецензентів організовує та проводить на базі такого структурного підрозділу фаховий семінар для апробації дисертації.

Рецензенти, розглянувши дисертацію та наукові публікації, у яких висвітлені основні наукові результати дисертації, а також за результатами фахового семінару готують висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації.

Попередня експертиза дисертації проводиться протягом двох місяців з дня надходження до закладу вищої освіти письмової заяви здобувача щодо проведення такої експертизи.

Висновок наукового керівника або структурного підрозділу та висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації видаються здобувачеві.

У разі коли такі висновки є позитивними, здобувач подає заяву на ім’я голови вченої ради закладу вищої освіти щодо утворення ради для проведення захисту дисертації з метою присудження ступеня доктора філософії і подає засвідчені в установленому порядку копії одержаних ним академічної довідки про виконання відповідної освітньо-наукової програми, висновку наукового керівника або структурного підрозділу і висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації.

Після видачі здобувачеві зазначених висновків забороняється вносити зміни до тексту дисертації.

Утворення ради

Рада утворюється із спеціальності, з якої заклад вищої освіти має ліцензію на провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти.

Заклад вищої освіти подає МОН клопотання про утворення ради.

У закладі вищої освіти може утворюватися структурний підрозділ, однією з функцій якого є забезпечення діяльності рад (відділ докторантури та атестації наукових кадрів).

МОН протягом місяця з дати надходження клопотання приймає рішення про утворення ради, про що видається відповідний наказ.

 

Для утворення ради заклад вищої освіти подає МОН:

клопотання про утворення ради з відповідним обґрунтуванням та інформуванням про наявність належних умов для функціонування ради;

персональний склад ради із зазначенням прізвища, імені, по батькові, місця основної роботи та наукових публікацій;

копії дипломів про наукові ступені, атестатів про вчене звання голови та членів ради.

 

Вчений, який пропонується до складу ради, повинен мати не менше трьох наукових публікацій, опублікованих за останні п’ять років, за науковим напрямом, за яким підготовлено дисертацію здобувача, з яких не менше однієї публікації у виданнях, проіндексованих у базах даних Scopus та/або Web of Science Core Collection.

Один вчений може бути головою (членом) не більше восьми рад протягом календарного року.

У складі ради не менше трьох вчених повинні мати ступінь доктора наук (голова ради, один з рецензентів, один з опонентів). Вчений може бути включений до складу ради не раніше ніж через п’ять років після здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук).

Подання документів до ради, проведення захисту дисертації і присудження ступеня доктора філософії

Здобувач подає до ради такі документи:

1) заяву щодо проведення його атестації;

2) копію першої сторінки паспорта;

3) копію диплома магістра (спеціаліста);

4) копію свідоцтва про зміну імені (у разі потреби);

5) витяг з наказу про зарахування до аспірантури;

6) академічну довідку про виконання відповідної освітньо-наукової програми;

7) висновок наукового керівника або відповідного структурного підрозділу;

8) висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації;

9) дисертацію в друкованому (три примірники) та електронному вигляді;

10) копії наукових публікацій, зарахованих за темою дисертації.

Працівник відповідного структурного підрозділу закладу вищої освіти, який забезпечує діяльність рад, перевіряє наявність документів.

Голова ради приймає документи до розгляду, наносить на заяву здобувача відповідну резолюцію, проставляє дату їх прийняття та свій підпис.

У тижневий строк після прийняття документів до розгляду на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти розміщуються інформація про прийняття дисертації до розгляду та анотація дисертації, а також надсилається МОН повідомлення про прийняття дисертації до розгляду; головою ради дисертація та наукові публікації, зараховані за її темою, надаються для вивчення опонентам.

У місячний строк після прийняття документів до розгляду опоненти подають голові ради підписані ними відгуки.

У відгуку опонента визначається ступінь актуальності обраної теми, обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх новизна, повнота  викладу в наукових публікаціях, зарахованих за темою дисертації, відсутність (наявність) порушення академічної доброчесності.

Після надходження до ради відгуків опонентів члени ради у робочому порядку погоджують дату проведення захисту дисертації, яка призначається не пізніше ніж у тритижневий строк з дня одержання другого відгуку опонента головою ради. Протягом трьох робочих днів після погодження дати проведення захисту дисертації наукова громадськість інформується про дату проведення захисту дисертації.

Працівник структурного підрозділу закладу вищої освіти, який забезпечує діяльність рад, не пізніше ніж за десять робочих днів до дати захисту дисертації розміщує в електронному вигляді на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти примірник дисертації, висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації та відгуки опонентів.

Зазначені матеріали зберігаються у відкритому доступі на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти протягом трьох місяців з дати набрання чинності наказом закладу вищої освіти про видачу здобувачеві диплома доктора філософії.

Публічний захист дисертації проводиться на засіданні ради. Захист дисертації повинен мати характер відкритої наукової дискусії, в якій зобов’язані взяти участь голова та члени ради, а також за бажанням присутні на засіданні. Під час захисту відповідно до законодавства радою забезпечується аудіофіксація (запис фонограми) та відеофіксація. Запис такого засідання ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти не пізніше наступного робочого дня з дати проведення засідання та зберігається на відповідному веб-сайті не менше трьох місяців з дати набрання чинності наказом закладу вищої освіти про видачу здобувачеві диплома доктора філософії.

Засідання ради вважається правоможним у разі участі у ньому та голосуванні повного складу ради.

У разі потреби один з опонентів, який надав позитивний відгук, може брати участь у засіданні ради з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу.

Засідання ради проводиться головою ради державною мовою за такою процедурою:

голова ради інформує її членів про правоможність засідання;

голова ради інформує її членів про погоджену із здобувачем мову, якою він буде викладати основні положення дисертації та відповідати на запитання, та доповідає про подані здобувачем документи, їх відповідність встановленим вимогам;

здобувач викладає основні положення дисертації та відповідає на запитання;

здобувач відповідає на зауваження, які містяться у відгуках опонентів та зверненнях інших осіб, що надійшли до закладу вищої освіти у письмовому вигляді чи електронною поштою;

обговорюється проект рішення ради щодо присудження ступеня доктора філософії;

проводиться таємне голосування (у разі участі в засіданні одного з опонентів з використанням засобів відеозв’язку його голос зараховується за результатами відкритого голосування);

голова ради оголошує результати голосування (рішення вважається позитивним, якщо за нього проголосували не менш як чотири члени ради);

голова ради оголошує рішення ради щодо присудження здобувачеві ступеня доктора філософії з відповідної галузі знань та/або спеціальності.

 

Другий примірник атестаційної справи здобувача, що надсилається до МОН протягом місяця з дня захисту дисертації, формується з таких документів:

1) супровідного листа на бланку закладу вищої освіти (наукової установи);

2) копії першої сторінки паспорта;

3) рішення ради про присудження ступеня доктора філософії;

4) висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації;

5) відгуків опонентів;

6) копії диплома магістра (спеціаліста);

7) копії свідоцтва про зміну імені (у разі потреби);

8) копії академічної довідки про виконання здобувачем освітньо-наукової програми;

9) копії документа про передачу друкованого примірника дисертації до Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського Національної академії наук та електронного примірника до Національного репозитарію академічних текстів або Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»;

10) анотації дисертації державною мовою з наведенням наукових публікацій, зарахованих за темою дисертації;

11) копії реєстраційної картки присутності членів ради, засвідченої в установленому порядку;

12) стенограми (розшифрованої фонограми) засідання ради, підписаної головою ради та скріпленої печаткою закладу вищої освіти.

 

У МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН.

Наказ МОН про затвердження рішення ради на підставі рішення атестаційної колегії МОН розміщується на офіційному веб-сайті МОН.

Строк розгляду МОН дисертації та атестаційної справи здобувача не повинен перевищувати чотирьох місяців.

Вчена рада закладу вищої освіти після набрання чинності наказом МОН про затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії приймає рішення про видачу диплома доктора філософії, яке затверджується наказом закладу вищої освіти та оприлюднюється на офіційному веб-сайті такого закладу.

Скасування рішення ради

У разі виявлення порушення радою вимог цього Порядку МОН скасовує рішення ради про присудження ступеня доктора філософії.

Виявлення МОН академічного плагіату у захищеній дисертації є підставою для позбавлення на два роки наукового керівника права участі у підготовці здобувачів, позбавлення голови та членів ради на два роки права участі в атестації здобувачів.

Якщо рішення ради про присудження ступеня доктора філософії скасовано МОН у зв’язку з порушенням радою процедури розгляду дисертації, така дисертація може бути подана здобувачем до захисту повторно.

Якщо рішення ради про присудження ступеня доктора філософії скасовано МОН у зв’язку з порушенням вимог до дисертації та наукових публікацій, у яких висвітлені основні наукові результати дисертації, така дисертація може бути подана до захисту здобувачем повторно після її доопрацювання не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення про скасування такого рішення ради.

Якщо рішення ради про присудження ступеня доктора філософії скасовано МОН у зв’язку з порушенням академічної доброчесності в дисертації та/або наукових публікаціях, у яких висвітлені основні наукові результати дисертації,  така дисертація не може повторно подаватися до захисту.

Лист директора НДІ здоров'я тварин, проф. Дмитра Засєкіна

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook