НУБіП України - найкращий заклад вищої освіти і киянка Якимцова Анна вибирає спеціальність «Ветеринарна медицина»

18 січня 2019 року

- Чому я обрала НУБіП України?

- З інтернету я дізналася, що цей університет займає 3-є місце по рейтингу ЗВО м. Києва і 6-е місце по Україні серед усіх університетів нашої країни, і тільки в цьому університеті готують висококваліфікованих фахівців за обраною мною спеціальністю – ветеринарна медицина. Зі своєю майбутньою спеціальністю ознайомилась на сайті https://nubip.edu.ua/node/1165. Далі відвідала «День відкритих дверей» в університеті. Була на кафедрах факультету ветеринарної медицини. Мені все так сподобалось, що я і чути не хочу про інший заклад. Викладачі уважні, чуйні, добрі, дуже сподобався музей анатомії, кабінети для лабораторних занять. Атмосфера чудова. Я, киянка, знала, що в Києві два Ботанічних сада, але уявляєте, їх три: НУБіП має свій власний Ботанічний сад. Я його теж відвідала і такої краси я ще не бачила. Там як в казці: фігурки казкових героїв, вирізаних з дерева, тераси, доріжки, дерева, квіти, ручайки, містки. Ще в університеті багато художніх колективів і гуртків. На «День відкритих дверей» такий класний концерт дали. Мені все дуже, дуже сподобалось. Зараз відвідую підготовчі курси при НУБіП України для складання ЗНО і буду поступати тільки в НУБіП України.

- Розкажіть про себе.

- Я – Якимцова Анна Русланівна, народилася і живу в столиці України в місті Києві. Мені нещодавно виповнилося 17 років. Я закінчую спеціалізовану загально-освітню школу №296 Дарницького району. Дуже захоплююсь танцями. З чотирьох років почала ходити до школи танців, виступала на сцені, постійно приймаю участь в культурному житті школи (танці, виступи, ведуча концертів тощо).

- Чому вирішили здобувати вищу освіту і яку спеціальність обрали?

- Вища освіта дасть можливість себе реалізувати у житті. Тим паче, що ЗВО готують людину до самостійного життя, формують інтелект, патріотизм, любов до рідної землі, України. Коли я народилася, у моїх батьків вже жила доросла собака боксер по кличці Террі. Вона перетворилася на мою няньку: охороняла мій сон, а коли прокинуся, то біжить на кухню кликати дорослих, не давала падати з ліжка, носом підштовхувала мене з краю ліжка в інший кут до стіни. Коли мені виповнилася 9 років, моя Террі померла. Вся наша сім’я дуже сумувала, але потім на мій день народження батьки подарували мені маленьке чудо – біленьке щеня. Я дуже полюбила свою собаку. Зараз в мене їх уже три. Так ось, третя моя собачка і спонукала мене до вибору моєї майбутньої професії. В моєї другої собачки були важкі роди і з усіх щенят вижило тільки одне. Ветеринар, якого ми викликали додому, розповіла що треба робити кожну годину, і в день, і вночі, без сну. Мої батьки працюють, тому я два тижні не відходила від малечі і вона вижила. Я дуже люблю тварин, люблю їм допомагати і спостерігати за ними. Мені навіть здається, що я розумію їхню мову. Ветеринар, спостерігаючи за мною, сказала, що мені пряма дорога в НУБіП України на факультет ветеринарної медицини.

- Які переваги НУБіП стали вирішальними у вибору закладу вищої освіти?

- Багато факторів вплинуло на мій вибір щодо НУБіП України і спеціальності «Ветеринарна медицина». Але, найголовніше, це бачення власними очима на «Дні відкритих дверей» красу університету, факультету ветеринарної медицини, відео-репортажі на різних каналах про перший «Банк крові» факультету в Україні. Особливо приємно вразив музей анатомії, клініка дрібних тварин, місце розташування закладу тощо.

- Про що мрієте?

- Моя мрія перш за все, це поступити в НУБіП України, успішно завершити навчання і по закінченню лікувати тварин, а може і внести пквний вклад у розвиток ветеринарної медицини України.

Розмову провів Василь Данілов,
заступник декана

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)