14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

     День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС визначено Указом Президентом України № 945/2006 року від 10 листопада 2006 року.

     Аварія на ЧАЕС – найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічними збитками, негативними екологічними, медичними, соціальними наслідками.

     Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Чорнобильська катастрофа завдяки самопожертві ліквідаторів аварії стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації. Цей день не минув безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об'єднувати людство одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю…

     Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційний персонал ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які виявили жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам´яті не лише українського народу.
     14 грудня 1986 року на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком. Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.

Ми схиляємо голови перед пам´яттю тих, хто загинув у цій боротьбі. Пам'ятаймо і робімо все, щоб більше в жодній частині світу не повторилася ядерна катастрофа.

З великою пошаною,

ректор НУБіП України  Станіслав Ніколаєнко