Вижити – означає перемогти

27 листопада 2018 року
 
26 листопада 2018 р. студенти 1 курсу факультету ветеринарної медицини відвідали захід, який відбувся у Залі пам’яті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»публічний показ повнометражної документальної стрічки «Голодомор. Забутий геноцид», яка розповіла про нищення голодом українців 85 років тому. Фільм представила авторка сценарію, вона ж і режисер, і оператор – Бенедикт Бане, етнічна француженка, громадянка Франції, у якої немає родичів в Україні але яку зацікавила ця жахлива історія. Аби донести до благополучних сучасних європейців той біль і нестерпні страждання, яких випало зазнати українському народу і в першу чергу – українським селянам, авторка двічі приїздила на зйомки в Україну – влітку 2010 р., а потім у лютому 2011 р. Нею було відзнято 65 годин відео, які довелося вмістити у 90 хвилин фільму. 
 
 
Фільм був цікавим, але емоційно важким. Ми побачили велику кількість інтерв’ю із тими, хто пережив цей жах, і, на жаль, в силу емоцій чи віку, не завжди можна було зрозуміти про що саме розповідають ці люди (хотілось би побачити субтитри). Також деяким студентам, не тільки з нашої групи, здалось, що не всі ті, хто давав інтерв’ю, були щирі із режисером. 
 
 
Але безумовною перевагою цього фільму стала величезна підготовча робота, проведена режисеркою. У фільм вставлені документальні кадри, які віднайшлися в українських архівах. Ці кадри допомогли нам, сучасним студентам, уявити усю жорстокість і безкомпромісність влади, той величезний страх, який опанував людьми настільки, що вони навіть згадати, чи промовити одне слово невдоволення боялись у власній домівці. У фільмі ми побачили, як ретельно проводили обшуки у хатах, знімали дошки з підлоги, витрушували зміст усіх подушок, навіть гноєсховища перевіряли! Також у фільмі детально відображені репресії проти церкви на території України. Влада була настільки бездушною, що забирала у людей останню надію і волю. Під репресії потрапляли всі, хто хоч трохи відхилялися від виконання наказу. Також, Бенедикт Бане провела паралель з подіями, які відбувались у той час на світовій арені, а саме прихід Гітлера до влади у Німеччині, збільшення політичної напруги у світі і як це вплинуло на народ України.
 
 
Після закінчення перегляду ми захотіли трохи поспілкуватись з режисеркою. Вона нам розповіла як складно і боляче було слухати історії очевидців тих подій. Також додала, що їй би дуже хотілось вивчити архіви Росії, на її думку, це дуже сильно доповнило би матеріал фільму. 
 
 
 
«Незважаючи на всі зусилля знищити культуру, населення, церкву, дух українства, вони на сьогодні існують. Незважаючи на всі вжиті заходи з тим, щоб стерти навіть спогади про те, що відбувалося, пам’ять про все ще жива, і саме про це свідчить цей документальний фільм. За цей час і Сталін помер, і Радянський Союз розпався. Ми бачимо тут дивовижну здатність людей до спротиву силам, які намагаються їх розчавити, бажання і волю людей вижити та продовжувати жити, незважаючи ні на що… Це дає скоріше надію, а не приводить до безнадії…» – підсумувала Бенедикт Бане.
 
Ольга Гнатюк, 
студентка 1 курсу 
факультету ветеринарної медицини,
Олена Кропивко,
доцент кафедри міжнародних
відносин і суспільних наук
 

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook