Від аерокосмічних досліджень до Наук про Землю

30 жовтня 2018 року

     Основні напрямки сучасних аерокосмічних досліджень тісно пов’язані зі стрімким розвитком методів дистанційного зондування Землі із космосу, застосуванням сенсорів авіаційного базування, методів наземних дистанційних досліджень, систем GNSS, цифрової фотограмметрії, інтегрування різнорідних даних у геоінформаційному середовищі.

     Космічні знімки надвисокого просторового розрізнення, знімки з авіаційних носіїв, у тому числі з безпілотних літальних апаратів, у багатьох випадках виступають унікальним, а часто безальтернативним ефективним джерелом просторової інформації. Такі дані знайшли широке застосування у різних сферах діяльності людини. Регулярний запуск нових космічних систем, у тому числі мікросупутників, істотне збільшення архіву космічних знімків на великі території, удосконалення програмних продуктів для оброблення даних дистанційного зондування – все це не тільки свідчить про широкі можливості вирішення цілої низки виробничих проблем, але й ставить завдання для розроблення нових алгоритмів обробки даних ДЗЗ та їхнього інтегруванняз іншими геопросторовими даними.

 
 

     Розроблення нових алгоритмів обробки різнорідних даних ДЗЗ та їх інтегрування з іншими геопросторовими джерелами інформації передбачає впровадження наземних методів досліджень. Лімітованість у використанні завіркових даних на тестових майданчиках, а найчастіше – у точках вимірювань, спонукає одержані супутникові дані комплексувати з наземними біометричними вимірюваннями. 

 

     Врахування особливостей космічних та авіаційних знімків, одержаних на основі різних знімальних систем, вибір та оптимізація методів їхнього попереднього й тематичного оброблення, є запорукою успіху одержання на цій основі кінцевої продукції необхідної точності.

 

 

     На перший погляд більшість складних завдань у галузі одержання аерокосмічних даних (супутник, літак, БПЛА), практично вирішені. Проте залишаються невичерпними проблеми оброблення та інтегрування різнорідних даних для їх ефективного використання, що потребує підготовки фахівців, які б забезпечували їхнє вирішення.
     Якість навчального процесу – одна із першочергових задач колективу кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі. Кафедра здійснює підготовку здобувачів вищої освіти на бакалаврському та магістерському рівнях за спеціальністю «Геодезія та землеустрій». У навчальному процесі широко впроваджені інформаційно-комунікаційні технології, вісім дисциплін викладаються англійською мовою. Кафедра має сучасну навчальну лабораторну базу, комп’ютерні класи, ліцензоване професійне програмне забезпечення для оброблення геопросторових даних, GNSS-системи.

     Поряд із цим зусилля науковців кафедри спрямовані на проведення фундаментальних і прикладних досліджень в області цифрового оброблення аерокосмічних даних, геоінформаційного забезпечення моніторингу агрономічних ресурсів, проектування геоінформаційних систем, баз геопросторових даних і баз знань, геоінформаційного картографування й моделювання. Аналіз цього вкрай потрібного суспільству комплексу науково-практичних напрямків визначив необхідність розроблення методології інтегрування різнорідних даних у ГІС та відкриття перспективної спеціальності «Науки про Землю/Геоінформатика». Майбутній фахівець з Наук про Землю повинен мати широке коло професійних знань та вмінь з цілої низки дисциплін: геоінформатики, інформаційних технологій, баз даних, геосистемного моніторингу навколишнього середовища, дистанційного зондування Землі та аерокосмічного моніторингу, фотограмметрії, розроблення геоінформаційних систем.
     Серед першочергових завдань колективу кафедри – розширення міжнародних зв’язків, посилення підготовки наукових кадрів, інтегрування наукових досягнень з передовим світовим доробком, готовність прийняти до факультетської родини кращих випускників!

О. Дроздівський
 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)