Гуманітарний вантаж для постраждалих від Ічнянської трагедії доставлено адресатам

18 жовтня 2018 року

     Всі ми знаємо, що в ніч на 9 жовтня о 3:40 ранку на Чернігівщині біля селища Дружба Ічнянського району на території 6-го арсеналу Міноборони почалась пожежа та вибухи на складах з боєприпасами.

     Дізнавшись про трагедію, колектив університету просто не міг лишитися осторонь, тож профспілкова організація співробітників спільно з Студентською організацією організувала та провела гуманітарну акцію на допомогу постраждалим. Буквально за два дні викладачі і співробітники зібрали 25 тисяч гривень, а студентство, крім 5 тисяч гривень, ще й 40 пакунків з речами і продуктами. Відвезти все це взялися студенти Даша Проводіон, Юлія Черненко, Володимир Фудилакі, голова профспілки Ростислав Тарасенко і його заступник Руслан Любар.

     Вчора у селі Августівка (найближчому до складів) їх вже зустрічав директор Ніжинського агротехнічного інституту Василь Лукач, який одним з перших приїхав на місце трагедії, налагодив контакт з активістами, з’ясував, яка саме потрібна допомога, та вже привозив у село теплі речі і будівельні матеріали.

     Чесно кажучи, їдучи в Августівку я не до кінця розумів слова Ічнянська трагедія, розповідає Ростислав Тарасенко. Побачене вражало і справило гнітюче враження: у селі п’ять будівель зруйновано повністю, решта – постраждали так чи інакше. Нас приймала жінка, на подвір’я якої впало 35(!) снарядів.

     Вже на під’їзді до села на всіх 8 кілометрах дороги від Ічні ми побачили таблички «Обережно, міни!», долучається до розмови Руслан Любар. Вразили розповіді місцевих жителів про ту страшну ніч: хтось пересидів її в погребі, а одна бабуся років під 80 розповіла, що тікала на залізничну станцію, яка за кілометрів чотири не менше.
     Разом з волонтерами представники університету проїхали селом, роздаючи речі і продукти. Люди ще не оговтались від пережитого і були дуже вдячні за допомогу, якої тут так потребують, але поки що, на жаль, не отримали в належному обсязі. Дуже виручають волонтери: з Вінниччини, наприклад, привезли шифер, аби перекрити будинки – зима ж на порозі. Розуміючи це, посланці НУБіП залишили на ремонт печей (які тут єдиний засіб обігріву) 15 тисяч гривень, а Василь Лукач взявся знайти пічника, який їх полагодить.

     Особливо вразила трагедія родини Василенків, чий будинок згорів повністю, а батька наступного дня призвали в армію. Їм наші волонтери залишили 15 тисяч гривень на облаштування житла і вже наступного дня на адресу ректора Станіслава Ніколаєнка надійшов лист-подяка за матеріальну і моральну підтримку. Адже останньої постраждалі від Ічнянської трагедії потребують не менше, ніж теплих речей.

Ірина Білоус
 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)