Хоч би раз у житті ми приходимо, аби вклонитися нашому пророкові: подорож до Канева

     До Кобзаря, рано чи пізно, приїздить кожен українець. Хоч би раз у житті ми приходимо до цього святого місця, аби вклонитися нашому пророкові – Тарасу Григоровичу Шевченку.

     Не стали винятком і співробітники інженерних факультетів – конструювання та дизайну і механіко-технологічного, які завдяки керівництву і особисто голові профкому НУБіП Ростиславу Тарасенку побували у Каневі.

     Сходами піднялися на Чернечу гору і перед нами відкрився чудовий краєвид мальовничого Дніпра та височів найвідоміший пам’ятник Кобзарю. Його висота понад двадцять метрів, з яких близько три з половиною – постать самого Тараса Шевченка. Відвідали музей письменника, де екскурсовод приємно вразила дійсно цікавою розповіддю.

     А далі поїхали містом. Спочатку побували на Канівській ГЕС з її великим водосховищем. Потім був Успенський собор, який вражає розкішністю внутрішнього вбрання та старовиною: його засновано ще у 1144 році. Саме звідти почався похід, змальований «У слові о полку Ігоревім». На відреставрованій стіні ще збереглися деякі фрагменти фресок, які зображують подвиги того походу. У музеї декоративно-ужиткового мистецтва ознайомилися з колекціями картин, одягу, посуду.

     Цей день лишив по собі безліч приємних вражень та бажання ще колись завітати до Канева.

М. Бондар,
голова профбюро факультету конструювання та дизайну