Музика об’єднує: 150+120

Музикант Рейнгольд – праправнук Рейнгольда Моріцовича Глієра у Києві

Доцент кафедри української мови зустрілася з Рейнгольдом – молодим музикантом, котрий приїхав до Києва вшанувати пам'ять генія. Київська Муніципальна Академія Музики ім. Р.М. Глієра святкує 150 років від Дня заснування. На гала-концерт прилетів молодий талановитий музикант Рейнгольд – праправнук генія композитора Рейнгольда Моріцовича Глієра. Знайомство нащадка з Києвом почалося із історичного центру столиці: прогулянки затишними вулицями, місцями, де жив прапрадід, частуванням традиційним українським сніданком у колі друзів у кафе-пекарні «Маша Кейк», а ввечері - гала концерт глієрівців у Палаці «Україна». Сьогодні – екскурсія до НУБІП, зустріч зі студентами й викладачами, знайомство з легендарним навчальним закладом, котрому у цьому році виповнюється 120 років.

Історія: У 1956 році Київському музичному училищу було присвоєно ім`я Рейнгольда Глієра. Композитор народився у Києві, жив на Бесарабці, на вулиці Басейній, при хрещенні отримав ім'я Ернест. Майбутнього генія з перших років життя неймовірним магнетизмом вабила музика, цю пристрасть Гольдика поділяла й підтримувала сестричка Цецилш (Цеся), вона надихала, тішила малого грою на фортепіано, навчала музиці, а хлопчик завзято мріяв про кар'єру скрипаля. «Щоб стати гарним, потрібно намагатися стати ідеально гарним», — збереглися записи Глієра у зрілості.

З 14 років композитор писав невеликі п'єси для фортепіано, віолончелі, скрипки. Під час навчання Рейнгольд створив із однокласниками-композиторами струнний квартет. Якось Глієр побував на концерті П.І.Чайковського, спянілий від емоцій, він неймовірної музики, юнак твердо вирішує стати композитором. Бібліографи зберегли записи Глієра: «Якщо хочеш глибокі почуття передати в мистецтві, потрібно мати сильний розум. Чим сильніший розум, тим яскравіше можна передати те, що робиться в душі».

Наполеглива праця над собою, самовдосконалення й вивчення мов прискорили «золотий» кар’єрний зріст Глієра, котрий горів музикою і умів «запалювати» серця інших. У студентські роки композитор товаришував з багатьма майбутніми класиками, серед яких: С. Рахманінов і О. Скрябін.
У 1900 р. Р. Глієр закінчив з відзнакою консерваторію, дипломна робота одноактна ораторія «Земля і небо» на вірші Дж. Байрона. Працював викладачем, у 1904 р. зустрів кохання і одружився зі своєю ученицею Марією Ренквіст з якою згодом мав п'ятеро дітей.

У липні 1909 р. У Києві Глієр постав у ролі диригента Першої симфонії на естраді у Міському саду. У 40 років композитор став директором консерваторії. Музичне життя Києва Глієр «розбудив» і не переставав дивувати вишуканими концертами та мистецькими проектами за участі друзів – знаних музикантів. У Києві Глієр створює симфонічну поему «Подражаніє Ієзекіїлю», пише музику до спектаклів «Іван Гус», «Гайдамаки» під впливом поезії Тараса Шевченка. В сімдесят два роки бурхливого життя композитора були тісно пов’язані з Україною, де б він не жив. У доробку Метра понад 500 різножанрових творів, серед яких: 7 балетів «Червоний мак», «Мідний вершник»; 5 опер «Шахсенем», «Лейлі і Меджнун», «Гюльсара»); більш як 20 симфонічних композицій.

«Передавати свій негативний настрій у музиці – вважаю злочином», - говорив Р. Глієр. «Музика глушить сум», - писав Вільям Шекспір.
 

За матеріалами В.В. Чекалюк для тижневика «Дзеркало тижня»
(фото М. Ленд)