ОЧИМА СТУДЕНТІВ
Доки голосіївський ліс дрімав у тихому спокої довгоочікуваних вихідних, Голосіївська навчально-дослідна пасіка гуділа наче справжній вулик. Бджолярі та пасічники ледве не з усієї країни зібралися на конкурс медоваріння сподіваючись здивувати дегустаційну комісію своїми вишуканими питними медами та отримати справедливу винагороду.
З самого ранку всі тарахкотіли пляшками поспішаючи зареєструвати свої зразки. У приймальні вибудувалась довга черга, конкурсанти ввічливо, сяючи гордістю, презентували свою продукцію. Що тільки не пробігало повз наших очей! Питні меди різних номінацій: ставлені, варені, з додаванням різних ягід та трав. Напої були на будь-який смак, до будь-якого вподобання. Деякі дивували креативними назвами та етикетками. Серед чоловіків-пасічників у черзі особливо виділялися жінки, яких було настільки мало, що неможливо було не звернути на них увагу. Пізніше виявилося, що жінок в цій справі називають «королевами» порівнюючи з бджолиною сім'єю. І маю визнати, яскраві і вражаючі – вони справді тримались гідними цього статусу.
Після реєстрації учасників конкурсу та їх зразків розпочалася справжня довгоочікувана спека. По аудиторіях розпливалися солодкі аромати: вишня, смородина, полуниця чи м'який аромат меду? А може запашні трави? Дрібниці! Краще вже все одразу!
Студенти залюбки допомагали в ролі кельнерів, розносили келихи ледве встигаючи розливати напої. Саме тут, «кити» схопилися в інтелігентних дебатах визначаючи якість і смак питного меду. Оператори бігали від одних до інших в надії зафіксували найцікавіші події. Все гуділо, дзинчало, торохкотіло, та нарешті комісія визначилась з результатами, залишаючи об'яву переможців на наступний день.
Кафедрі конярства і бджільництва завжди була характерна гостинність та теплий прийом. Не виключенням були шановні гості і конкурсанти, яких від душі нагодували по закінченню конкурсу. Тож, розгорнулося пишне застілля. О, це було дивовижно! Дух бджолярів, як однієї сім'ї вражав та надихав, вони співали свою пісню, вшановували один одного, розповідали історії та всі як один були закохані в свою справу. Студентам, які приймали активну участь теж перепало багато смаколиків, які вони вдячно наминали.
На наступний день окрім винагород всіх чекав ще один сюрприз. На кафедру завітав видатний артист України Анатолій Паламаренко. Своїми промовами він схопив аудиторію за самісіньке серце, вправно змащуючи його бальзамом натхнення і веселощів так, що мужні бджолярі, здавалося, спочатку танули як підігрітий мед, а потім віддавалися в полон щирому сміху. Вони ловили віз зі старим Кайдашем, тікали від бабиних прокльонів у «Зачарованій Десні», прогулювались «Ярмарком» Остапа Вишні та з рештою поверталися до улюбленого пасічникування, яке Паламаренко у своїй промові визнав ділом святим та благородним. Аудиторія вибухнула оплесками, в яких був і захват і шана.
Пізніше гостю влаштували екскурсію до музеїв бджільництва який знаходиться на кафедрі та з гордістю показали пасіку. Сповнений вражень артист обіцяв повернутися зі своїми студентами, коли дещо потеплішає. А після продовжили вручення винагород.
Організація заходу приємно вражала. Все це завдячуючи викладачам і працівникам кафедри конярства і бджільництва, які не зважаючи на втому докладали чималих зусиль аби все пройшло на вищому рівні. І потрібно визнати – воно того варте!!!
