Павличко, Малкович, Гаврош... Як творяться казки, і чому їх люблять діти...

10 лютого 2018 року
м. Київ

 26 січня 2018 року в книгарні «Є», що по вул. Лисенка в Києві, славне видавництво художньої літератури «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» потішило дітей чудовою презентацією розкішного видання, яку створили поет Дмитро Павличко, видавець Іван Малкович та обдарована художниця-ілюстратор Оля Кваша. А побував я на цьому святі завдяки дитячому письменникові із Закарпаття Олександрові Гаврошу... Бачився також там із дитячими письменниками Зіркою Ментазюк та Анатолієм Качаном...

Йдеться про казкову поему для дітей «Золоторогий Олень», яку Малкович в анотації справедливо називає «найкращою» на сьогодні в дитячій літературі... Уперше текст побачив світ 1965 року, а через 52 роки з'явилася його нова редакція.... І ось сталося народження книжкового шедевру, про що оповідали автор тексту й ілюстратор Оля Кваша. Львівська художниця розповіла про ті дивовижні історії, які траплялися з нею, коли вона майже на півроку втекла в гори, аби відчути «смак» того краю, гуцульського, про який пише Павличко... Так, наприклад, одного разу, милуючись красою Карпат, Оля на одній із лісових галявин недалеко від дзюркотливого потічка задрімала, а коли прокинулась від тріскоту хмизу, то очам своїм не повірила – побачила красиве оленяче сімейство, яке спокійно пило воду... Чи, наприклад, як знайшла випадково уламок гуцульських кахлів, на яких було зображено саме оленя... Дива, та й годі.... Отож, ілюстрації вийшли на славу, це шедевр, яким не могли натішитися маленькі читачі, учасники презентації, та їхні мудрі батьки, що долучилися своїх чад до такого свята...

 

 

Мене особливо вразила дівчинка, яка навіть прикрасила свою голівку ріжками молодого оленятки, та два братики-близнюки, кожному з яких татусь придбав по книжці, яку вони тримали міцно своїми рученятами й тулили до своїх грудей, зодягнених у фірмову гімназійну одіж...

 

Приємним було спілкування з дружиною поета та його донькою, з працівниками книгарні, які не очікували того, що всі примірники книжки тут же розійдуться, доводилося підвозити ще і які миттєво розійшлися... До поета за автографами в довгій черідці терпеливо вистоювали діти та їхні батьки... На згадку про презентацію придбав цей книжковий шедевр і я для онучки Софійки з дарчим надписом... Дякую усім творцям видання за свято, молодці...

 

 

До речі, мені було приємно спостерігати за тим дійством ще й тому, що мої спудеї обов'язково вивчають напам'ять твори Павличка («Ти зрікся мови рідної») та Малковича («Свічка букви ї»), адже цими творами їхні автори плекають любов до рідного українського слова, гнаного, зневаженого нашими ворогами, але не знищеного і незнищенного, про що засвідчив цей чудовий вечір і це шедевральне видання ...

 

Сидір Кіраль, професор

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook