Враження від презентації роману «Троща» Василя Шкляра

21 листопада 2017, 23:43
Будинок кіно, м. Київ

«ЦЕЙ РОМАН НАСАМПЕРЕД ПРО ПЕРЕМОГУ, ПРО ПЕРЕМОГУ ЛЮДИНИ НАД СОБОЮ, НАД ОБСТАВИНАМИ»:

 враження від презентації роману «Троща» Василя Шкляра

З ініціативи доктора філологічних наук, проф. Сидора Кіраля група студентів ГРФ та КТ побувала на презентації нового роману «Троща» відомого українського письменника Василя Шкляра, яка відбулася 16 листопада 2017 р. у Червоному залі Будинку кіно. В. Шкляр – автор відомих романів «Тінь сови», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Залишенець» («Чорний Ворон»), «Маруся», збірки повістей та оповідань «Сніг», «Живиця». Його твори перекладено шведською, російською, вірменською та іншими мовами. 

Чесно кажучи, я не очікувала побачити стільки молоді, вчителів і викладачів, журналістів і критиків, письменників і громадських діячів. Це була справді масштабна подія, яку ЗМІ охрестили як таку, що «яблуку ніде впасти між гостей». Презентацію розпочав відомий бандурист Тарас Компаніченко, який чудовим співом та майстерною грою на бандурі створив атмосферу єдності душ усіх присутніх. А модерував захід соліст гурту «KOZAK SYSTEM» Іван Леньо, який чи не одним із перших прочитав цей твір. «Мені цей роман Василь скинув в електронному вигляді. Вразила мене книга так, що я зателефонував Василеві, багато йому наговорив хорошого… І до сьогодні вважаю цей роман одним із знакових», – зауважив І. Леньо.

А потім взяв слово автор «Трощі», голос якого одразу мене немов загіпнотизував, будив щось таємниче… Я ловила кожне слово митця: «1949 рік, Українська повстанська армія вже давно у збройному підпіллі, день у день гинуть найкращі хлопці, найкрасивіші дівчата. Це – «Троща», панове! Це – «Троща»!». Після цього тиша і шалене биття серця усіх слухачів, що супроводжувалось оповіддю письменника: «Цей роман насамперед про перемогу, про перемогу людини над собою, над обставинами. Адже в неймовірно складних умовах доводилося боротися, коли ворог переважав чисельно, ворог був надзвичайно підступним. У наші лави було вкорінено багато ворожої агентури. І вже не знав, хто свій, хто чужий, підозра падала на всіх. Через те цей роман ще й про зраду. Зраду, яку не можна виправдати, але можна зрозуміти». Василь Шкляр не лише розповідав про одну зі своїх найважливіших праць, а й водночас відповів на усі запитання, які в той момент хвилювали шанувальників його книг. Найбільше автора надихав сотенний УПА Мирослав Симчич (псевдо «Кривоніс»), який відбув 25 років заслання в сталінських катівнях і за день до презентації «Трощі» суд реабілітував його, прототипа головного героя роману.

 

Чесно кажучи, виступи деяких промовців були банальними, занадто пафосними, а тому автор сприймав їх стримано. Насправді неперевершеною, вселюдською, всеукраїнською, рідною і зрозумілою кожному була промова волонтерки, комбата Марусі Звіробій. Ця молода дівчина – це взірець сильної і вольової української жінки (прототип героїні його роману «Маруся»), яка бачила і смерть, і страждання, і нещастя. Отож після всіх випробувань не може мовчати, а тому й наголошувала на важливих проблемах не лише минулого, а й сучасності. Адже ми, люди, на своїх історичних помилках, здається, нічого таки не навчились, тому її промова – це крик душі нашого народу, нації, держави. Я також дівчина і мене захоплює сміливість, безстрашність і сила духу Марусі, які не під силу деяким чоловікам. Для мене Маруся Звіробій – це наша національна героїня, яка зауважила: «Ми маємо однакові зради, однакові проблеми. Щоб цього не повторювалося, молодь має читати правдиві книжки». Я аплодувала їй стоячи.

 

   Усіх потішила новина про екранізацію молодим режисером Олегом Туранським роману В. Шкляра «Чорний Ворон». Це була перша зустріч письменника та режисера, який пообіцяв докласти всіх зусиль, аби наступного року фільм вийшов у прокат. А сам Василь Шкляр натякнув, що якщо фільм «Чорний Ворон» матиме успіх, то він дозволить Олегові екранізувати й «Трощу».

Наприкінці заходу Тарас Компанічеко розчулив виконанням чудової пісні на слова В. Пачовського «Мене забудь», збуривши у всіх присутніх силу-силенну емоцій, у декого на очах були навіть сльози. На презентації гості могли придбати книги В. Шкляра та отримати автограф. На жаль, на всіх книжок не вистачило. До того ж, Василя Миколайовича привітали музикант Фома, видавець Іван Малкович, а також народні депутати від УКРОПу Ірина Констанкевич і Тарас Батенко, голова секретаріату партії Денис Борисенко, голова укропівської Ради ветеранів АТО Микола Колесник і ветеран АТО Євген Тєрєхов з дружиною, співачкою Наталкою Карпою, голова Київської міської організації УКРОПу Богдан Яременко.

Отож, повна зала читачів та нестача книг – це не єдиний доказ успіху та потреби суспільства у книгах В. Шкляра. Можу стверджувати, що твори Василя Миколайовича відіграють важливу роль у формуванні свідомого громадянина України, вихованні справжнього патріота. Хочеться побажати письменникові творчої наснаги та успіхів, а нашому чудовому викладачеві проф. С.Кіралю подякувати за те, що зумів нас переконати відвідати такий цікавий захід та прилучити до джерел національного духу, до Правди. 

 

Отож, повна зала читачів та нестача книг – це не єдиний доказ успіху та потреби суспільства у книгах В. Шкляра. Можу стверджувати, що твори Василя Миколайовича відіграють важливу роль у формуванні свідомого громадянина України, вихованні справжнього патріота. Хочеться побажати письменникові творчої наснаги та успіхів, а нашому чудовому викладачеві проф. С.Кіралю подякувати за те, що зумів нас переконати відвідати такий цікавий захід та прилучити до джерел національного духу, до Правди. 

 

   

 Яник Катерина, студентка І курсу групи ФілНА-17001б
гуманітарно-педагогічного факультету
 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook