Розпочала роботу ХХІV міжнародна конференція з автоматичного управління «Автоматика 2017»
Пленарним засіданням розпочала роботу ХХІV міжнародна конференція з автоматичного управління «Автоматика 2017». Вона зібрала 160 учасників, серед яких 60 установ – університети, науково-дослідні заклади, виробники техніки, представники аграрного бізнесу.
На правах господаря їх вітав ректор університету Станіслав Ніколаєнко. Україна потрапила в жорсткий конкурентний світ, де шанують і поважають тільки сильного і самодостатнього. Четверта промислова революція, яка вже розпочалася, ставить перед нами надзавдання: поєднати цифрові технології з біотехнологіями. Для нашої країни найбільш цікавий саме агробіологічний напрям, адже аграрний сектор вже зараз дає сорок відсотків валютних надходжень. І автоматизація набуває тут все більшого значення. При поєднанні наших зусиль з колегами з технічних вишів, спеціалістами з інформаційних технологій можна досягти цьому напрямкові справді гарних результатів.
Така конференція, безумовно, стимулює роботу вчених університету, де проходить, відзначивакадемік НААН Всеволод Кунцевич. Ми збираємося і ділимося думками, а в НУБіП вже багато років напрямок автоматизації досить потужний і робота ведеться плідна. Він представив наукову доповідь, яка стосувалася оцінки впливу обмежених коливань на нелінійні дискретні системи та викликала жваве обговорення.
Україні фактично потрібно по новому пройти індустріалізацію, цього разу із застосуванням інноваційних технологій і передових наукових розробок, зазначив заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха. Без потужної науки це неможливо. А, на превеликий жаль, саме науці в нашій країні останні роки не приділяли належної уваги та фінансування. Тому на державному рівні прийнято рішення створити Національну раду з питань розвитку науки і технологій, науковий комітет якої очолив Анатолій Білоус. Сподіваюсь, це дасть новий необхідний поштовх для розвитку науки в цілому і покращення становища науковців.
Перші кроки у цьому напрямку вже зроблено. Так, розробляється нова технологія формування державного замовлення на наукові дослідження. І вже до кінця поточного року буде профінансовано 30 робіт, що стосуються розробки нових перспективних технологій. Крім того, 97 українських університетів отримають вільний доступ до міжнародних наукометричних баз Web of Science та Scopus.
На запитання, чи не вважає заступник міністра рішення Кабінету Міністрів Українистосовно науки надто стриманими, він відповів: критика конструктивна. Мінфін, звісно, зацікавлений зекономити кошти. Але без науки і впровадження нових технологій прибутку не буде. Тому потрібно питання розвитку науки, а відповідно і її фінансування лобіювати активніше.
Сьогодні на селі населення, на жаль, зменшилось. Тому належний рівень автоматизації стає все більш необхідним і актуальним, зауважив завідувач кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Матиненка Віталій Лисенко. Він презентував розробки та досягнення колективу, який очолює, перспективні напрямки наукових робіт та запросив учасників конференції побувати у лабораторіях кафедри.
На запитання, що дає успішному бізнесмену участь у таких заходах, як ця конференція, заступник голови правління ПАТ «Комбінат «Тепличний» Євгеній Чернишенко відповів коротко: можливість побачити щось нове і запровадити у себе на виробництві. У тій же Польщі чи Нідерландах давно працюють наукові центри, де випробовують нові гібриди, різні параметри в спорудах закритого грунту. Результати цих досліджень запроваджують фермери. Але фінансують їхню діяльність пополам: 50% – держава, 50% – бізнес, бо це колосальні затрати. Такі центри повинні запрацювати і у нас.
Робота конференція продовжилась у секціях.
Ірина Білоус