Киянин Владислав Величко: я вирішив навчатися в НУБіП і обрати спеціальність лікаря ветеринарної медицини!

18 червня 2017 року

     Випускник столичної школи №269 з поглибленим вивченням французької мови Владислав Величко, як і всі його однолітки, стоїть перед вибором: куди піти навчатися далі, який університет обрати, де б його мрія - стати лікарем ветеринарної медицини – здійснилася.

Чому обрав спеціальність «Ветеринарна медицина»?

     Домашні тварини створюють осередок сердечності, спокою, дають нам тепло і відданість. Це я зрозумів ще змалечку, коли влаштовував «олімпійські ігри» для котенят: спускав у корзині по збудованій мною ж канатній дорозі дорослого кота – їхнього тата. Ці «випробування» вони витримували з достоїнством. 

     А вперше я відчув, що хочу бути ветеринарним лікарем, у десять років. Тоді батько вперше взяв мене з собою на операцію – кесарів розтин собаці. 

     Коли ми приїхали на виклик, то побачили вівчарку з великим животом, яка безпомічно лежала. Під час операції я подавав батькові інструменти, ватні тампони. Все було хоч і страшнувато, але дуже цікаво. І от відбулося щось неймовірне для мене, хлопчака: я почув скавучання малих цуценят, яких батько виймав одного за одним. Власниця собаки, яка увесь цей час переживала, була неймовірно щасливою. 

     Коли ми з батьком завершили операцію, я зрозумів, що він, лікар ветеринарної медицини, рятує життя тварин і водночас робить людей щасливими. Я був у захваті від цієї подорожі з батьком у світ майбутньої професії!

Звідки дізнався про НУБіП України?

     У нас сімейна династія ветеринарних лікарів. Мій дід Володимир Величко, бабуся Катерина Величко, батько та мати – усі ветеринарні лікарі та навчалися на ветеринарному факультеті цього університету. 

     А особисто моє перше знайомство з ним відбулося, коли ми з товаришем їхали на Дідоровку на велосипедах та проїжджали повз корпуси, де було повнісінько студентів у білих халатах. Пізніше наш клас приходив на екскурсію у музей кафедри анатомії, де побачили багато цікавого: скелети та окремі кістки тварин різних видів, і навіть кита, муляжі птахів, хижих звірів, і препарати, виготовлені методом пластинації. Навіщо все це студентам? Пройшов час, і я сам дав відповідь на це запитання: це навчальна база ветфаку для навчання студентів анатомії, якою може похвалитися не кожний ветеринарний факультет України.

Які маєш досягнення у навчанні, спорті?

     З шести років займався шахами. Брав участь у районних та міських турнірах, посідав переможні місця, за що нагороджений дипломами, грамотами і медалями. Тож зараз маю другий розряд з цього виду спорту. А ще займався кіокушинкай карате.

     З 9-го класу – дійсний член Малої академії наук м.Києва. Брав активну участь у підготовці та написанні науково-дослідницьких робіт на Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт від Київщини з дисциплін біологія та хімія. Тоді ж посів третє місце. Цього року взяв участь у роботі двох секцій: біохімія і молекулярна біологія, екологія тваринного світу, відділення ветеринарної медицини, з дисциплін біологія та хімія – став переможцем Всеукраїнського етапу.

     До речі, саме на базі ветеринарного факультету НУБіП я зміг підготувати науково-дослідницькі роботи, які були відзначені на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

Розмовляв Василь Данилов 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій