Загальні поняття та визначення

   Навчальний процес у НУБІП України – це структурована система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти певного освітнього ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) відповідно до вимог  стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти.
   Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократичності, безперервності та ступеневості освіти. При цьому він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвинутої особистості, здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та прискореної адаптації в умовах перехідного періоду реформування економіки сільського і лісового господарства.
   Нормативно-правовою базою організації навчального процесу в університеті є Закон України "Про вищу освіту", "Положення про організацію освітнього процесу у НУБІП України"(затвердженевченою радою НУБІП України 27.03.2015 р. протокол № 8), освітньо-професійні та освітньо-наукові програми підготовки фахівців відповідних професійних спрямувань і кваліфікаційних рівнів.
   Зміст освіти – це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого закладу освіти і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також під час проведення навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.
   Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма - система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.
   Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
  Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина визначається відповідним стандартом вищої освіти, вибіркова частина – вченими радами факультетів, ННІ та університету.
   Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямі освітньої підготовки, є навчальний план, який складається деканатами факультетів (дирекціями ННІ) на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується ректором університету.
   Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
  Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Для навчальної дисципліни на підставі навчальної програми та навчального плану на відповідних кафедрах складається робоча навчальна програма дисципліни, яка містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
     Навчальний процес в університеті здійснюється в таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
   Основними видами навчальних занять є лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація.
   Організація навчальних занять регулюється розкладом занять за семестрами (або триместрами) та річним графіком навчального процесу.
  Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових занять. Час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
   
  Практична підготовка студентів – це обов’язковий компонент навчальної програми для здобуття кваліфікаційного рівня, що має на меті набуття студентом професійних навиків та вмінь. Вона здійснюється на передових сучасних підприємствах сільськогосподарського і лісогосподарського профілю під організаційно-методичним керівництвом НПП університету та спеціаліста підприємства.
Організація практичної підготовки регламентується "Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України", затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р., та "Положенням про практичне навчання студентів НУБіП України", затвердженим ректором університету 19.10.2015 р.
 
  Екзамени (курсові екзамени) проводяться з метою оцінки знань студентів з навчальних дисциплін, їхнього вміння творчо використовувати набуті знання для вирішення практичних завдань професійного спрямування.
  Заліки є формою перевірки успішності виконання лабораторних і практичних робіт, засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих частин навчальних дисциплін, виконання та захисту курсових проектів (робіт), проходження навчальних і виробничих практик.
  Екзамени складаються протягом екзаменаційних сесій відповідно до академічного календаря університету та графіків навчального процесу. Складання заліків з лабораторних робіт і практичних занять закінчується до початку екзаменаційної сесії.
  Диференційовані заліки з курсових проектів (робіт) виставляються на підставі оцінки їх якості та результатів захисту перед комісією, що створюється кафедрою у складі двох викладачів, з обов’язковою участю безпосереднього керівника проекту (роботи).
Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс і рік.
  Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу, тривалість якої становить 45 хвилин.
Навчальний день студента триває не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень – 54 академічні години, з яких аудиторних занять: на програмах підготовки фахівців ОКР «Молодший спеціаліст» і «Бакалавр» – 30 год., ОКР «Спеціаліст» – 24 год., ОКР «Магістр» – 18 год., решта годин – самостійна робота.
У зв’язку із запровадженням дистанційної форми навчання, розширенням електронної мережі університету і з метою поліпшення організації індивідуальної роботи студентів аудиторні заняття проводяться парами тривалістю 80 хв. без перерви.
  Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається графіком навчального процесу відповідно до робочого навчального плану.
   Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів.
  Кредитно-модульна система навчання. З 2004 р. у Національному університеті біоресурсів і прпиродокористування України запроваджена кредитно-модульна система навчання студентів на всіх курсах навчання та програмах підготовки фахівців ОС «Бакалавр»  і «Магістр».
   Принцип модульного навчання полягає в тому, що навчальний матеріал кожної дисципліни, відповідно до його обсягу та структури, поділяється на змістові модулі. Змістовий модуль – це логічно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу з дисципліни і містить у собі, як правило, декілька лекційних тем, практичних (семінарських) занять, лабораторних робіт, розрахункових завдань і т.д. Кількість змістових модулів з дисципліни визначає науково-педагогічний працівник, який відповідає за її викладання, і затверджує кафедра. Змістові модулі включають у календарний навчальний план викладання дисципліни.
   Рекомендована кількість змістових модулів дисципліни – 2-4 за навчальний семестр з обов’язковим контролем засвоєння кожного. Вивчення матеріалу в обсязі змістового модуля здійснюється під час аудиторних занять та самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента має становити не менше половини загального обсягу його навчального навантаження.
   Загальне навчальне навантаження (аудиторна і позааудиторна робота, самостійна робота тощо) вимірюється у годинах або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС). Згідно з рекомендаціями зазначеної системи 1 кредит ЄКТС відповідає 30 год.
    Загальне навчальне навантаження студента на один навчальний рік має становити не менше 60 кредитів ЄКТС, на семестр – 30, а на триместр – 20 кредитів ЄКТС.

 

 
Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій