Трофологія: наука здатна підняти українцям критерій… щастя

21 квітня 2017 року

     Кажуть, журналісти – люди, які знають все. Як би не так! Надвечір, сидячи в кріслі делегата Всеукраїнського з’їзду журналістів, автор цих рядків дізнався, що наранок має долучитися до роботи семінару з якоїсь там трофології. Що воно таке, поцікавився у кількох колег. Не знав ніхто! Та й не дивно, бо що таке трофологія – не знає і багато вченого люду (це теж з особистого опитування).

     Ліквідувати цю прогалину і був покликаний перший в Україні семінар, що пройшов на базі НУБіП, – «Трофологія – життєво необхідний міждисциплінарний освітньо-науковий напрям», і введення відповідної дисципліни у навчальні плани. До його організації і проведення багато зусиль доклав провідний науковий співробітник кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Сергій Вигера. Для нього трофологія – і як наука, і як навчальна дисципліна, яку варто ввести в навчальний план, – справа першорядна. Він і підготував основну доповідь, яка стосувалася теорії і практики цього життєво необхідного міждисциплінарного освітньо-наукового напряму в системі наук про життя – вітатерралогії.

     Коротко кажучи, трофологіяце наука про їжу та правильне харчування. І поговорити про неї зібралися науковці як нашого університету, так і колеги з інших вишів. Першим з них виступив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша, який говорив про продовольчу безпеку у світі та Україні. У багатьох країнах є пряме законодавство стосовно того, що ж таке продовольча безпека, і встановлено перелік ресурсів, необхідних для її забезпечення. Свого часу він – і як чиновник, і як науковець – був безпосередньо причетним до цього питання. І вважає першочерговим завданням навчити українську молодь правильно харчуватися і передавати ці знання іншим. Сьогодні здорове харчування – проблема №1 і тема державна. Тому введення нової дисципліни у навчальні плани університету – на часі, хоча це і досить складний процес.

     Свій внесок зробив і знаний фахівець з дієтології – професор КНТЕУ Петро Карпенко, який близько 40 років займається цією проблематикою. Він говорив про проблеми харчування сучасної людини, чинники, що впливають на стан здоров’я, шляхи подолання недоліків в організації харчування населення України.

 

     Декан факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК Лариса Баль-Прилипко та її колега професор Людмила Дерев’янко спинилися на радіаційній трофології, основне завдання якої – перешкоджання потраплянню у організм радіонуклідів, нітратів, пестицидів та решти мутагенів і наситити його харчовими радіопротекторами та іншими біологічно активними сполуками. Останні покликані позитивно вплинути на стан здоров’я людини при радіаційному ураженні.
     Те, що трофічні ланцюги і потоки – це основа біотехнологій, зазначив завідувач кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Микола Патика. Адже саме завдяки складній різнорівневій їх системній побудові можливо розкрити механізми, які лежать в основі екобіосистем. Про це говорив ще Вернадський.

     Зараз Україна в плані тривалості життя посідає в світі 138-ме місце, здоров’я – 99-те, а за критерієм щастя (виявляється, є й такий!) – 132-ге. Вас це не пригнічує? Поліпшити ці показники можливо – якраз правильно застосувавши знання, які дає трофологія.

Валентин Обрамбальський

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)